БІЛІ ВОЛОДАРКИ

14_umschlag«київський дім»
київ, 2007

/кредо людини/.
//записи осені//.

присвячую коханій
дружині

частина перша

білі дерева
сонця

правила гри
на серці

(с)ніжні намети
долі

смішно
коли
погано

* * *

розпочати

з найкращого

закінчувати

хорошим

* * *

течії мрій

від сонця
до зірок
від погляду
до кохання
від смерті
до смерті
від слова
до мовчання
мовчання великого

* * *

люди
аж ніяк
не можуть
порозумітись

усім
потрібні
перекладачі

людям
однієї
мови

людям
о д и н н о г о
світу

* * *

прийняв
запрошення
не поїхав

прийняв ліки
помер

* * *

вона чарівна
неначе
картина

вона
картина

вона
неначе

* * *

люди
копирсалися у землі

заради

себе

* * *

черв’яки-люди
відмічали
учора

про
фесійне
свято

черв’ячне

день черв’яка

* * *

втрати

пора пройти
за межі
сну
пройти усі
можливі
грати

пора
пройти
по
дну

* * *

до війни в державі ірак
до війни де б то не було
до війни скрізь

1
у війні
ми усі
м’ясо

хто баранина
хто свинина
хто просто

холестерин

2
війна
на жаль
їжа

* * *

свято життя
лилось
зверху вниз
знизу вверх
зі сторони
на сторону
з одного виміру
до іншого

осторонь
залишались
істоти

деякі з них
були
закохані

* * *

осінь
сьогодні
зрадила
сама собі

осінь зранилась

* * *

Дощ іде Неначе
миші Землю
гризуть

Зошита взяв
не Того
що треба

День вечорів
Замерзла
калюжа
на полі

* * *

світ не хотів
не хоче
не буде хотіти
жити
за сонцем

сонце
за спинами

* * *

довгі тривоги
біда
завелика

без смерті
не обійтись

* * *

ти як та ластівка
летиш

на капот машини
що їде

* * *

тривога
в моєму серці
буде полишена
землі
або ж
крематорію

краще землі
вона ближче

* * *

до вчорашнього
боліли
груди печалі

померли
сьогодні вранці

* * *

ти довго
ішла від мене
нарешті
покинула
слід на воді

полишивши

* * *

спіткала невдача

у темряві
долі

* * *

тримайся
за втіху

стати зовсім
одиноким

* * *

опівночі
втома приходить

забирає малечу
і душить

* * *

невміння жити
від
невміння бога
організувати

себе
та інших

* * *

правда
дивиться на нас

голими

персами

дружини

* * *

відмова
від себе
=
оженитись
сьогодні

* * *

втома
чекала на мене
на підвіконні

повного
місяця

* * *

борги

каміння
жерли

* * *

не можна жити
на
відлунні серця

від цього
глухими стають

* * *

ніж
дивний серп
серп
жіночі руки
волосся
кохання
зранку
дивна
природа
похоті

* * *

ніч як ознака

сьогоднішнього
сорому

* * *

втомився
бо
біль бачив
прокинувся
на золотій середині
поле уяви
бачив
виріс
на крові
хліба

* * *

треба трохи
попросити
милостини
сонце
найперший жебрак
місяць
скромніший
за всіх

* * *

Літо

Останнього

Поцілунку

* * *

Зберегти Літо
Від Замерзання

Найперше
Завдання
Поета

* * *

земля
прислала мені
повість
написану

теплом
та затишком

* * *

світанок місяця

місячний світанок

місячний танок

танок

о.к.

* * *

душа

то тіло
на картині

* * *

вони веселились
піснями
танцями
неспанням
зазіханням
на спокій тіл

вони веселились
настроєм

/настрій
не міг ніяк
заснути/

* * *

повний місяць
хоронив

неповного

* * *

жива музика

смерть
жива

* * *

дзвонив. дзвінок відповів
мовчанкою. дзвінком

ти була.

* * *

кладовище тіл
земля
кладовище
почуттів
космос

космос землі
кладовище

* * *

партія повітря
думки
що переходять
у вічність

бо все
байдуже

* * *

посмішка втоми
ніколи
не був
у горнилі
безглуздя

життя безглузде
як рух

* * *

він пішов
вмиватися
брудний
до нікчемності

я встав рано
зварити кави
сонцю

* * *

таємничий
як телепень

/про сусіда/
//сусід – будь хто//

* * *

люди
гуляли ніч

безглуздя доби

крила ростуть
у
вчорашніх

* * *

тривога місяця
знайшла притулок

у
твоєму
спокої

* * *

сонце
ніби вітер у полі
має
своє

обличчя

* * *

несила
ховати у собі

трембіту кохання

* * *

маючи
найперше слово

планую життя
мовчанки

* * *

звелів сам собі
засмутитись

листя зів’яле
моє
кохання

* * *

дванадцять років
шукав у собі
правду
дванадцять років
жила ти
зовсім поруч
брехлива у нещасті

* * *

зважу на всі
обставини осені

листя червоне
жовте
та ніжне

одноколірне

* * *

ніч
зустріла обличчям
блискавки

впав
на небо
про тебе
згадував

* * *

сьогодні
вечірнє літо
погодилось бути

окрасою
осені

* * *

багряна

спека
осені

* * *

зустріч з невеселим

розмови
лише про роботу

* * *

повінь
моїх думок

ти

ти блискавка повені

* * *

струмені
твоїх очей
пробивались

крізь небо
інших
бажань

* * *

зупинився
по дорозі
додому

вийняв
убиту ластівку
з радіатора

помахав іншим

поїхав далі

* * *

дощ

кишки промиває

* * *

ніщо
не печалить так
окрім
ночі без тебе

відсутність
дотику
на плечі

* * *

жовте листя
жовтий вогонь
каміна

осінь-камін

* * *

ночі без тебе

страхіття
ночей

* * *

загинув камін
зневірившись
у силі

людської уваги

* * *

листопад
поет осені

камін
поет зими

весняна повінь
поетеса ранку
море
літній поет

поезія
море душі
року вічності

* * *

жовтий лист

мінливий
як вічність

* * *

ти дивилася
в очі

всім
своїм
тілом

* * *

відповідь
німого часу

робити
прикраси
істотам

* * *

дерева жовтіють

боляче дивитись

їм

* * *

хвороба
перемагає дерева
вони жовтіють
мертвіють
оживають

вони завжди
малюють

* * *

сила
жовтого листу
у його
непереможності

а ні з боку природи
а ні з боку
звіра людини

* * *

довірся
жовтим деревам

і завжди
чистим будеш

* * *

діждусь вечора

помолюсь
деревам

* * *

окрім жовтого
світла дерев
почав помічати
інші

молодію душею

* * *

злива дерев
це коли восени
жовте золото

очі
сліпить

* * *

поспішаймо
до жовтого
в ньому можна
померти
і бути похованим

* * *

краса жінки
у вроді

краса дерева
у золоті

краса природи
дерево-жінка

* * *

заволодів безсмертям

довго
золото споглядав

осені

* * *

свобода совісті

не хочеться каміну
жити

не хочеться

* * *

біо

пошуки церква хори
хліб вітаміни жири

треба загальмити старість

треба
щоб люди жили

* * *

Поет
Той
Що Бачить

Як і Той
Що Не Бачить

* * *

жовтий лист
готує до зими
поета зелений

до смерті

* * *

камін продовжує
життя
по смерті

в теплі землі

* * *

королева
кімнати бажання

бачити
відчувати
відчувати
всіма відтінками

заснувати
всесвітню мережу
любові

* * *

усі
відтінки бажань
злилися
у погляді
розкутих ночах
переповнених персах
мертва
картина
картини
жива
мрія
осені

* * *

додивились
до неба

удвох

* * *

зірки
осінь проспали

я бачив
я вірив

я чув

* * *

дерева щеміли
від набряку
барв
осінь
теплішала промінням
холодно було
лише
злим

* * *

вітер продував
останні промені

сонця

* * *

бажання
було розподілено

порівну

порівну
світу

* * *

дерева лоскотали
одне одного

осінь

* * *

темрява
у повітрі

/лише там вона
і повинна
зберігатись/

* * *

загалом
усі люди злі

аж поки осінь
не
прокинеться

* * *

комахи
дерева
птахи
залоскотало вас
сонце

ви тепер
люди

* * *

осінь
совість природи

я бачив
я сам допомагав
у її
створенні

* * *

дерева
ніколи не помруть

вони
згорять повітрям

* * *

компас
велике
придбання
розуму

камін
велике
придбання
душі

* * *

планета
злетіла
з орбіти

розуму

* * *

сидів
на балконі

перед
каміном

* * *

враження
не полишали

враження
серцем
сонця

* * *

прилаштував
у кімнаті
компас

щодня
звірявся

відносно людства

* * *

ненаписаного
не почують

почуте
не напишуть

ненаписане – гріх

* * *

зігране
однією скрипкою
може
бути відтворено

листям

* * *

смерека-ластівка

* * *

побачив душу

серце
втопилося

* * *

сонце
та вітер
переміряли
долю дощу

в одиниці
виміру

* * *

порожніє осінь

порожніють
душі

* * *

осінь
то загибель

останнього
слова

* * *

смерть-вічність

осінь – перша
сходинка до неї

* * *

поділив світ
на
декілька очей

осінь

поезія

і ти

посередині

* * *

зустрілись

значить
покохались

* * *

… марево
очей

бути
коханим

* * *

переповнені
почуття
завжди

зраду
готують

* * *

ластівка

моє

слово

* * *

відбувся
темрявою

удень
забагато слів

* * *

люди
що уночі сплять
сни бачать

сни
закутані
у простирадло

* * *

до
веселої ночі
залишалась
тривожна мить

пам’яті

* * *

люди згорають
понад усе

більш аніж сонця
зірки
та міжпланетні істоти

* * *

ніч веселощів

відпочинок
всевишнього

* * *

затримали метелика що
летів назустріч смерті

по дорозі було

* * *

бога не було коли

я народився
жив
та помер

* * *

зустріч
високого неба
з низькою людиною

на землі
відбулася

* * *

страх
втрати совісті

страх божий

* * *

переконаний
у силі відчаю

совість
відчай людини

* * *

п’яна

мережа

сну

* * *

зігрійте

повітря

совісті

* * *

прямував
у безліч думок

совість брав
кількістю

* * *

… шалений супротив

несовісті

* * *

вміння
невміння
сну
бачити зорі

без неба

* * *

так рано
ще не приходила
осінь
мого відпочинку

не віриться
в темряву сну

бачу роботу
чистого
поля

* * *

зі мною

трапилось щастя
мого кохання

* * *

хто в мене повірив
той обірвав нитки

напруження

* * *

широкі душі

вузькі
стежини

* * *

камін лишився
незайманим

до
наступного
кохання

* * *

весна
розтопила сніг

осінь
розтопила спогади

* * *

зустріч
з самим собою
відбувається щодня

зранку

в останньому сні

* * *

зупинити час може
одна лиш

скрипка

* * *

придумати можна
лише

бажання

* * *

сон
відповідь

землі небу

* * *

колиска

уже планета

* * *

замалий
радіус

дії
серця

* * *

зустрілися
дві колиски

почали
колихатись
разом

* * *

зневіра до пам’яті
породжує

прірву сьогодення

* * *

не вмерти
сьогодні

мета
щасливих

* * *

жити

з серцем

посередині

* * *

і постукав
у вікно
шум
осені

осінь щаслива
вона
кохана

* * *

зустріти
одиноку людину

життя
не марно
пройде

* * *

здалеку
щастя побачити

політ
осені

* * *

осінь

покрова
природи

* * *

відкрити вікно
осінь
впустити

заснути
до наступної

* * *

рання зима щаслива
плаче дощем
та снігом

осінь
жовтава злива
стала
єдиним збігом
ніжних ночей
обставин
тиші
у серці кожнім

сцен Німоти Вистави
Слави
у Слові Божім

* * *

вітчизняна війна
перетворилась

на вічно осінню

* * *

вороги
мали за ворогів

самих себе

* * *

… то було
змагання щастя

з повітрям

* * *

за світлом
пам’яті
вини

колючий
дріт
землі-війни

* * *

будили
по світу
весну

народжені
бурею
сну

* * *

вселенські відстані
малі

зупинка
кожного
в землі

* * *

жовтий лист
пробивався
крізь
темряву дощу
і плакав

окремими
листочками

* * *

на землі сніг лежав
рожевий

від незайманості

* * *

сьогодні
все догори
зошит
світ
моє
бачення тебе

* * *

побачив себе у вірші

за протокою
слова

* * *

зупинився
на роздоріжжі
сну
та дійсності

очі твої
дві свічі

дві свічі
на каміні

* * *

протер очі
протер картину
відкрив двері
на балкон вийшов

картину побачив

* * *

світ
мого вікна

червоний

* * *

переплутав

ранок з

коханням

* * *

ніщо
не привернуло уваги
ночі
то вона
й розвіялась

* * *

плането сонця
осені
роси
пробач за все
за все за все пробач

я народився
не в святі часи
я не поет
я лиш
перекладач

* * *

захотів
себе випити

твоїми
устами
всіма

* * *

… вилучений

з обігу кохання

* * *

вечір
не ранок
перевтілював

кохання
у вічність

* * *

зранку
боліло

серце
очей

* * *

граніт серця

мармур слова

тиша кохання

* * *

пройти
погодження

з
усіма серцями

* * *

прірва щастя

радісна
прірва

* * *

залежав

від історії
ночі

* * *

вранці
сталась пожежа
видима

одним серцем

* * *

зупинилась
мить
скрипки

ми разом
у надвечір’ї

* * *

земля землі
багатства
і нестач
любові вищої
де ще нема
любові

я не людина
я
перекладач
я не в оселі
я в пустелі
слова

* * *

я розмаїття
барв
та красоти
веселих скарбів
і простих
молитов

на світі є
непереможна
ти

моя земля
дощем твоїм
полита

* * *

тиша
моєї оселі
чиста
як ти
привітна
та добра
як твоє
кохання
вірна
та щаслива
зі мною

* * *

природа
щастя
у
коханні мрій

* * *

встиг випити
чашу забуття

перед входом
до тебе

* * *

сьогодні зустріну
мрію свою

з котрою прожив
вже
багато років

* * *

не віриш
у кохання

не повіриш
і в
безсмертя

* * *

брудне та чисте

грань
чистоти душ

* * *

багато омерзенного
осіло
за горизонт

на безлюдні
материки природи

* * *

життя вічне

бо красиве

* * *

скільки раз
себе бачив
холодного

красою зігрітого

* * *

вийшов
на зустріч
поцілунку

поцілив

* * *

зробити
і мертве тіло

красивим

зробити
і мертву душу

живою

* * *

… свічки
літали
навколо
її

тіла
гнучкого

* * *

треба копати

буде красиво

копачі серця

* * *

поезія
спасла душу
та нерви

доказ усього

* * *

погодив
весну з осінню

восени

* * *

природа
мене спасала
від
болю істот

предметів

* * *

занедужав
бо осінь

прогавив

* * *

осінь
пора щастя

поезія
пора року

* * *

будувати осінь
потрібно кожному
хоч раз за життя

ps: тому і діти мруть
НЕ ВІДРАЗУ

* * *

відкриття
полюсу місяця

повний
як сонце

* * *

з нічого
зробили серце

розбивши пам’ять

* * *

сонце деревами
спускається
на землю

до
місяця

* * *

сьогодні всі
мають щастя

бачити
сонце

* * *

вчорашнє повітря
зігрівало душу

жив
на вулкані
серце здригалось
щоразу
як ти мимо
проходила

простирадло вогню

* * *

внизу
весело

внизу
земля

* * *

тривоги злі

не бачать
нікого

* * *

міняти
співвідношення сил

братись за перо
з відчаю

* * *

поезія
країна

однієї планети

планета кожного

* * *

поштовхи землі

поштовхи
серця

* * *

зустріти море

бути більшим

за саме
кохання

* * *

весна розуму

троянди
злих трав

печаль сумління
мого
кохання

кохання
є
затримка
дихання

* * *

зірка
померла

де
її
увічнювати

* * *

слово моє
то
повноцінна осінь

найгірша осінь
сьогодні

найкраще майбутнє
сьогодні

* * *

я не людина
я
перекладач
я із повітря
розуму
навчання
чужих чеснот
магніт-передавач

я той що ЙДЕ
до станції мовчання

* * *

повітря
моя
оселя
оселя душі
земля

мій космос
прозора
стеля

зірки
не зірки
здаля

* * *

ходитиму
в одному й тому ж

всі
повинні
сприймати мене
кожного
разу
по
новому

* * *

час
співав з зірками
на небі

на думку
спостерігачів
буде
рай на землі

* * *

небо випромінює

лише
ласку

* * *

розмиті
горизонти щастя

щастя осені

* * *

зібрати
себе

з середини

* * *

краще
нічого
не
знати
про
людей

підлість
чомусь
стала

володаркою
світу

* * *

помер
посеред природи

загинув
посеред відчаю

* * *

номер
моєї осені

ти

* * *

я вище не лише
всіх поетів

а й глибше
усіх
осеней

* * *

втратив
трохи зору

розбив окуляри

втратив
краплину серця
розбив
надію

* * *

злі люди
є скрізь

особливо
у
серці

* * *

душа
переможе

всіх

* * *

не хочу
говорити
про злих

замалі

з точки зору

* * *

відтоді
як тебе відкрив
і тебе покохав

по-земному

живу десь

* * *

совість є

було б бажання

віднайти
ключ

* * *

осінь
відкриває тебе світу

треба лише знати
її
порядковий номер

* * *

давно
нічого не читаю

осінь

* * *

… бентежить
одне

людей
мало на світі

* * *

зупинився
на совісті

протер очі

* * *

окрім самої осені
прекрасна
ще й
осінь людини

бо така ж
тепла

* * *

стерти
хоч щось
з лиця осені

неможливо

* * *

віддати
честь
осені

/примітка
на полях душі/

* * *

нічого нема
ні гарного
ні поганого

усе добре

* * *

прощаю всім

і осінь мені
віддячить

* * *

заради осені пішов

на
тяжку
працю

* * *

я
місто неба

я виконую
бажання сонця

я один
незахищений

* * *

смерть
пробивалась манівцями
до своєї
найкращої оселі
людини

* * *

світло

багаття сонця

вночі

* * *

вдивляюся в тебе
пізнаю

багатства осені

* * *

осінні
поцілунки життя
відчуваю
дихання іншого світу
наймаю
адвоката сонця
ніяких
паперів
не треба
зміна
полюсів неба

* * *

білі хмари

білі
володарки

білі білі

* * *

нас
супроводжували
чорні
соняшники

розвернуті
в сторону

колишнього
сонця

* * *

ми сьогодні
з’їздили
за правдою

ми знайшли її
у формі
спільних
поглядів

* * *

білі
дуже білі
володарки
мали

своє
щастя

* * *

я не хочу
жити
деінде
окрім
білих володарок

я не можу жити
деінде

* * *

у білих
володарок

і
очі
білі

* * *

біле
найчисте

володарки
найкраще

* * *

хочете щастя
приїздіть
до
білих
володарок

ps: тут літо

тут тепло

тут
каміни

* * *

сосни
ніби
білі
володарки

річки
ніби
білі володарки

водопади
ніби
білі володарки

сосни
річки
водопади

* * *

премії
відчиняють
ворота

гроші
зачиняють
двері

* * *

біле
це
коли
чисте

володарчисте

приміром
тут
володарчисто

* * *

я дуже довго
обертався
навкруг
білого

обертаюсь
і досі

* * *

частина друга

україна-ж…

/хронологічна
поема дна/

поет поету

вже не
злива

21.05.03.

жити
скніти
гнити
загнивати
затримуватись у розвитку

спочити в достатку

* * *

26.05.03.
08.08.03.

образ світла – у печалі
на долоні – стертий сніг

люди плакали
й мовчали
світ замерзши

в темінь біг

* * *

19.08.03.

сьогодні
здавав кров

була величезна черга

період відпусток разюче
відрізняється
від військових дій

там черг немає

* * *

20.08.03.

працююча пенсіонерка
повідомила колегам
що йде
у відпустку
/на той світ/

зараз
мабуть уже
вийшла
на роботу

* * *

я йшов
з перев’язаною долонею

мою траєкторію
перетнув чоловік
з перев’язаною рукою

хрест крові
на землі

* * *

21.08.03.

пролежав день
прочитав день

прочитав
кілька днів навиліт

дні
вітер

* * *

два роки підряд
не ходив на виставки книг
з приводу справ

не попаду туди
і цього року
з приводу руки

майже
відрізаної

* * *

22-23.08.03.

копаючи картоплю почув
спів жайворонків
десь наді мною

хотів подивитись на них
не зміг розігнутись

висновок

за всіма показниками
я – справжня свиня

* * *

Переспіванка

Ей, ПОЕТ,
Скажи Поету,

хай Поет
поету скаже,

хай поет
теля прив’яже!

* * *

заповідь

вік
розкрився
зламом

не грубімо
мамам

* * *

дві кулі

до сільського туалету
потрапив символ колишнього
лейпцігського ярмарку
чоловічок
з головою – земною кулею

мікро і макро

земля у землі

* * *

29.08.03.

одна особа
(російською особь)
добре подискутувала
з новими знайомими
а затим вночі
довго
била
дружину

вічна
дискусія

* * *

03.09.03.

людина
може стати

найкращою істотою

* * *

04.09.03.

навіть
російська мова

красива

* * *

01.10.03.

підвали лази
щурі прокази
біль
метастази

ми
водолази

* * *

04.10.03.

роман

я був
на дні
там відчай
зло

мені
з душею
повезло

* * *

06.10.03.

… світ хворіє
світ повзе

мені
й досі
не везе

* * *

був дощ
він не лив
він капав

я дощ

/безробітний/

плакав

* * *

… злорадство

… злородство

вірші
не просто
блядство
і навіть
не різдво

* * *

люди
діти

сонце випили

з серця світу
книга
випала

* * *

доконана недоконаність

ловити мишей
на ліжко плювать

зібрати грошей
себе поховать

* * *

07.10.03.

термін сприйняття

тумани прозорі

вода на муці

кишені як зорі

будильник
в руці

* * *

12.10.03.

у кожного
своя межа
свій світ
свій шлях
своя стежина

… коли я схожий
на бомжа

тоді я схожий
на
людину

* * *

абсолютно
доконаний вид

вони
боролись за демократію
вони
вибороли
демократію

вони сьогодні
танцюють

* * *

13.10.03.

мета поета

сніжинки в склі
(душа єдина)
краса землі

дизайн
людини

* * *

16.10.03.

злочини

продавав книги
покинув дочку
зрадив друзів

а сьогодні
продав
ще й дружину

* * *

n-ний день

сьогодні
я вийшов
на роботу

сторожем світу

кінець збірці

кінець
творчості

частина третя
/оптимістична/

все це

напрочуд

можливо-неможливо