ЧАСОПИС РУХУ

11_umschlag«київський дім»
київ, 2006

ПЕТРЕНКО КИЇВ

СТАРІ БОРГИ

/ЧАСОПИС РУХУ/

я прийшов
до цього світу

написати його

* * * НЕСПАЛИМИЙ ЯЩИК

нарис

до одного
неспалимого ящика
попав
найнеспалиміший
народ у світі
і не лише у світі
а й повсякмеж

люди стійте
цей народ ви
не зрозуміли
учора
зараз
ніколи

цей народ
не раб
ці люди
не раби
ці жінки
не рабині
вони витерпіли все
вони витерплять все
порожнеча
порожнечі
ворог
а ми бережливо
захищали себе
від їх гамору
їх мови
їх шат небілих

як ми невільники
можемо захистити себе
від нерабів та
непоневолювачів

вони плачуть
вони сміються
вони радіють вічному
сезону відпусток
вони не сковані
і слава богу
що вони
не сковані
та не пов’язані
з нами

і хоча ми продовжуємо
щось їм нав’язувати

приручити їх
нема до чого

вони над всіми націями
і народностями
вони над всіми фразами
та умовностями
вони над всіми
постійними
могилами

вони цигани
вони народи

* * *

хочу зараз
віддячити матері
хоч чимось
бо можу
зараз можу

налаштувати
підмогти
придбати

а
чи
встигну

* * *

притяжіння

сліпі художники старці
поети
без душі
/так треба/
ви ніби мухи
у руці
ви ніби руки
у муці

все мертве
тулиться
до неба

* * *

український колобок. елегія.

повірте в слово
бережіть
частіше нюхайте
троянди
читайте не стіхі
вірші
гучніше
домагайтесь
правди
стяг-прапор
силу поколінь
тримайте міцно
і незламно

опісля
тихо
прийде лінь
і пузо
стане круглим
плавно

* * *

він. кругоплин речей.

він викопав
дерево
як кров
спустив
стоїть
намагається продати

треба
обов’язково
КУПИТИ
але ж нікуди

ВЕЛИКЕ

* * *

затиснувши
горе і біль

мовчанкою
дише
планета

* * *

була надія на чужих
відпала

сьогодні МАТИ
всіх чудних
купала

* * *

* * *

вогник горів
довго
поки його не
помітили

інакше б він
зник

* * *

діти прокидались
і ніяк
не могли
посміхнутись

надворі
стояла
атомна ніч

* * *

ніщо
не відбувається так
як це

заповіщено

* * *

коронація поля

лавина тиші
світ заполонила
мости напружені
і боги
богу поклоняються

лавина тиш
бог чорта
завжди бачить

зумій сказати
так
і все
тобі
пробачать

* * * НА ПЕРЕЛОМІ

стикання реформ

діти та жінки
схожі
на багаття

до перших приходжу
погріти руки

до других
серце

* * *

провінційне

тривога краю
ніч і день
відбитки пальців
протиріччя

навіки
в пам’яті
сторіччя

* * *

не вистача потрави

на правих
та
неправих

* * *

любов померла
і ніхто
не чув

як саме

* * *

одиннаодинзлапками

плин скель
назустріч
кораблю

шипи
впиваються
в
люблю

день сну
вливається
в зроблю

віки
страхали

роздавлю

* * *

якось я
на одному
красивому острові
ввечері
пройшовся головною
/пішохідною/
вулицею
точно
по осьовій
лінії
декілька кілометрів

і знову
помилився

* * *

нп

перекрито було
рух
автомобілів
/листя обурилось
і засипало
шлях/

серед
листя
жертв
немає

* * *

рядом зі мною
хтось
завжди
є

той
що
не дише

* * *

ми встигали скрізь

а
планета кружляла

навколо нас

* * *

поділитися спермою

це не життя

це
совість

* * *
* * *

хтось їхав
електричкою
в котрій
усі двері
були
відчинені

хтось-поет

* * *

зорі падали
падали
падали
і ніхто не знав

куди
і навіщо

* * *

землі святих
назва вечора

вечір це той
що нічого
не може

землі це майже
те саме
що й світ
вони
все можуть

назва
це просто назва
це витвір
письменника
котрого
ніхто
не друкував
а мешканці світу
вважали його

за

собі

рівного

* * *

різне

різним є все

окрім
праці

* * *

недоброта
на терезах

земне-сумне
на
небесах

* * *

кілька варіантів
смерті

— померти
— бути вбитим
— самому вбити

— жити без змін

* * *

від того хто почав з нуля

за біль
за дружину
за дім
космічна
подяка
усім

* * *

last time

залиште хх століття
ідіть у наступне ідіть
забудьте туман лихоліття
смерть бога
тривоги
і хіть

залиште
століття
затишне

* * *
* * *

ніч долі
з а н о ч и л а

одна з них
вже
спочила

* * *

куля-шар або нікуди дітись

рухи вічно сковані
миті не роки

нереалізовані
люди-хробаки

* * *

підліткове

на атомній станції смог
пиячити ніколи
бог

на атомній станції свято
сигнальних вогнів
забагато

на атомній сила
заразних

смердить

радіація-язва

* * *

не всім

брудні
приречені
єдине слово
речення

бідою
болем
спаяні

вшануймо
вічні
пам’яті*
___________
* богів

* * *

земля вся біла

дуже
небезпечно

* * *

затримай погляд
на собі
стань дзеркалом
створи усмішку
постав собі
сто сонць питань

і випий
пам’ять
поколінь

* * *

охочий ряд

яскраві чари
мерзота дика
чіткі тумани
і
темні боги

* * *

… то буде вічна
пектораль
або зовсім недужа
сила
або роса
або кораль
або любов

що смерть
прикрила

* * *

над /не за м. фішбейном.
за собою./

над бабиним яром
летять журавлі
над бабиним яром
летять

недалеко

* * *

що не
зна вмер
чить ти
бу сер
ти цем
на у
вій ві
ні сні

* * *

на сонці
віддзеркалля слова

мета життя
полова

* * *

неземно
втрачати кохання

нечемно
стріляти
в живих

* * *

вимирати
вимерти

одні
вимери

* * * ДУХ

ніхто не зможе
промовити
слова

неправда
і
несвобода

* * *

цілував
дуже довго
одну жінку
поки вона

не пришла
до мене

* * *

поема «лише»

лише одинокість
мене
і рятує

* * *

коли
допече
і жити
захочеться
зовсім
по-іншому
тоді

а) зорі
не витримують
напруги

б) листя
перестає
опадати

в) вішатись
аж ніяк
не перепадає

* * *

є інша пляма
на
руці
і інша совість
і не совість
є інші виміри
не ці
не білочорне

кольорове

* * *

* * *

треба обов’язково дожити
до останнього поверху

дотворивши
до нього

* * *

аве

ніч не спала
тому що рядом
було море
яке
розбудили люди
що вважали себе

закоханими

* * *

де вони

зоряні
крила

* * *

віра
у серце
нічого
не дає
бо тим самим
вона його

т я г а р у є

* * *

на вежі
пишуться вірші
читаються молитви
ноти
на вежі
дишеться душі
і славляться чесноти
на вежі любиться
горить
триває довго осінь
із вежі бачиться
згори

що люди

босі

* * *

доля трима на плечах
всі покоління свіч

пекло
то жаркі печі

щастя
то довга ніч

* * *

підготовка
до збору врожаю

діти землі
зоряні зорані

* * *

наказ світом

світ великий
пустелі ліси
гори ріки
музеї
поселення

розкажи
розповідь
рознеси
………
на всі верстви
сліпого
населення

* * *

засіванка

місячно сонячно
зоряно весело

серце скоро
не скорено воскреснемо

* * *

антихрист заселив
планету
історію вершить
і душить

між жалем світу
і поетом
одні
лиш
душі

* * *

це сталося
саме так

це сталося
саме цього
століття

тому більше
ніхто
не вмре

* * *

фольклорна теза

сопілка – наша мати

з лайном
обридло
спати

сопілка
наше чудо

тож грайте
люди

* * *

не дихай не сумуй не відай
світанок маючи
жени
від себе гнів
неспокій
відчай

і посмішку
труни

* * *

бог то

бог то крива лінія
нами
викривлена

людьми-оселями

* * *

без світла

свіча
історію
вінча
тінь зупинила
хата

свіча як пам’ять
і свіча
як помічниця
ката

* * *

хочеться лежати
й веселитись

хочеться
витрачати гроші
на
події

* * *

якщо людина
не бажає
жити то це означає
лише одне їй

не вистачає
повітря

* * *

темніє
по весні
зима
і листя на плечах
не стогне
і місяць роздає
ці
лунки
щоб бачити хотіти
серце

* * *

від самотності
допомагає
нудьга
кохання
троянди
знову нудьга

і знову
самотність

* * *

війна або
джунглева інструкція

поки
нас листя
не покинуло
нам треба
тихо
говорить

і поки серце
не загинуло

і доки полум’я
горить

* * *

ми ще створимо

рай

розуму

* * * ЛИКИ

обличчя
людини

духовний
лик

* * *

душа у космосі
космос
у душі

ми
посередині

* * *

люди є добрі
злі

та
неголені

* * *

десь правда
а десь

життя

* * *

лебеді

не
жадайте
війн

* * *

запалюю

рани

* * *

галерея

картини
ідеалізують світ
ми
ідеалізуємо
картини

галереї
над усіма
сміються

* * *

поняття галереї
вище навіть
за поняття космосу

чи
галактики

* * *

дещо з містичного

зірки сміються
в очі
коли я сплю
не сплю
як біль
моєї
ночі

як
розвідка
жалю

* * *

світ втомився
від жалю

до самого себе

* * *

ряди

замети
намети
прикмети

наруга

* * *

у жовтні
був липень

у липні
було
жовто

* * *

післядзвінкаколиськоханої

світ
помира
поволі

щось
трапилось
в
неволі

* * *

не знаю
про що повідати

тиша
спокійніша
за всіх

вечір
коли все
померло

ранок
коли все
вмирає

душі
не хочеться
душі

проміння свіч рясне
/згоріло щось ясне/

від щирого серця
до самої щирості

справжнє світло ув імлі
справжні боги
у землі

смерть
то саван
простирадло
що так як і все на світі
простирається довкола

сон (смерть)
то є
втеча
від генія

* * *

після виставки фотопортретів
кращих людей

фотографії
суперечать життю
лише в деталях
навіть якщо вік
живої істоти
на ній
мало
спотворено

PS: а бог ще й досі
не сфотографований

* * *

скорботно-земно
день стоїть
йому осінньо
тепло
чисто
світ
/надзвичайний геній/
спить

із долі
опадає
листя

* * *

мої арлекини
приходять
та йдуть
геть

тобто
б о л я т ь с я

* * *
жовте бажання (бажжання)

десь у космосі
править
тепло
ми цей космос
до царствія
гріли

хоч би листя
від нас
не пішло
ще би осінь
одну
відшуміло

* * *

дерева
геніїв

одновічно сосни

* * *

всесвіт

мерці
планети
боги
дні
дерева
недерева
усмішки осені
вогні

поет

коханець єви

* * *

мозок
починається
з м’язів
аж

до
таланту

* * *

ти падлина ми платимо

ти палена ми плачемо

ти краплена ми сирини

ти гадина ми віримо

* * *

слова
до болю
затерли

і
сміємося

* * *

* * *

сніг як печаль
ранковосірий

відлуння вірності
і віри

* * *

літо. пора прояву стосунків.

політ слов’янських гірок
півкуля іклів гордих
ми тут звичайні
звірі
ми тут
шліфуєм
морди

* * *

контрацептиви

десь
у вирії
кружля

п е р ш а

матінка-земля

* * *

фарби стерті
злі
криві

листя мертві
ми
живі

* * *

море
це очі дівчини

що охороняє
собака

* * *

написане в місті ч.

із слів
зробив я
трафарет
зорю
людського спасу

то був
єдиний мій портрет
на фоні
часу

* * *

кохання завжди
закінчується
смертю

і жодних
сентенцій

вони
віджили

вони
померли

* * * ЗВИНУВАЧЕННЯ

політики
всіх мастей
це ніщо інше
як мешканці
звіринця

осередки іх
помешкання
парламенти
трибуни
кабінети
авто etc.
ніщо інше
як
клітки
воль’єри
огороджені водойми

все інше – люди
це вони
зобов’язані були
кожного дня
за гроші
відвідувати
різноманітні
зоопарки

* * *

граємо-гріємо-гріємось

маємо-місимо-мусимо

лаємо-лінимось-лайнимось

* * *

коли кохають
один одного троє

це сильніше
рівно

у десять разів

* * *

стеля-пустеля ніжна

мертво оселя

живу в хліву

* * *

анти-анти-рими
(буває й гірше / гірше не буває)

початок осені
розлука
початок совісті
зима

украли
у оркестру звуки

украла

музика сама

* * *

свято
дуже
до
душі
коли воно

мертве

* * *

нічне

поезія лайно

що лежить
серед дороги
і тому
геть нікому
не
потрібне

* * *

* * *

людці
безликі
сірі

поети
музи
раю

в якійсь
космічній
вірі

тут дихають
кохають

ps: на лірі
бляді
грають

pps: і виють
звірі

* * *

жінка
похилого віку
з сумками
проходячи
повз книжну
крамницю запитала
чи це
не хлібна так
це хлібна

до речі саме тут
мені
не додали
фішбейна

* * *

як так можна
пасквіль-брат
перебріхи-веди
зради
похіть
блат і мат
маятники-кредо

як так можна
зняти фільм
висмоктавши
з пальця
ролі
долі
соплі-біль

пук
неандертальця

як так можна
лист палить
від вогню
із печі
із балкона
воду лить
нівечити речі

перекласти
в пам’ять-мить
той
щасливий
вечір

як так можна
жить-нежить

* * *

люди в скорботі
правда
в тумані
ліра
не віра

горе
собаки

* * *

не вірте
в кіно
воно
дуже мертве
(з самого свого початку)

і завжди
з
нами

* * *

до серця (про поезію)

зайшовши
до
театральної каси
отримав напад
поета автора
трьох збірок
(з автографами)
котрий після моєї
чемної відмови
запропонував квитки
на виставу
того ж дня
/котрих
у касі театру
уже не було/

* * *

люди
почали помилятися
тому що
вірять

що саме так
і треба

* * *

люди посміхаються

коли вже
запізно

* * *

мене попросили
посміхнутися

невже
я став
таким
ледачим

* * *

несправедливість

митці неактори кіно
повинні отримувати
повноцінні гроші
а не
навпаки

по-перше це буде
справедливо

по-друге це буде
набагато корисніше
для людства
хоча л ю б с т в о
для цього
ще
н е
н а с т а л о

* * *

погляд далеко назад

осінь-крижина

буде ще ранок

скільки помилок

скільки коханок

* * *

в траві сиділо

якесь опудало
якого сприймали
за п’яницю усі
хто його
не знав

* * *

природа
так звана
нежива природа
набагато чистіша
за живу
за людей

там немає
дурнів
нікчем

слизьких

* * *

час соц-зму

ми вірили
в силу прибою
ми вірили
лише юрбою

ми знали
прийдешність відбою
ми сни
годували
собою

ми мали роботу
щоб мати
і з хлібом
вертались
до хати

* * *

хх (два перехрестя)

світи
дві суки
назовні руки
душа
два берега
до світла че-ер-га
відлуння мінтона

і сперма клінтора

* * *

вік імені хх століття

жити
на могилах
грать на
нервах-жилах

продавать балкони
і
с о л и т ь
ікони

* * *

я бачити не хочу
правди
і вірити не буду
в легкість
і совісті не хочу
слухать
і матері розіб’ю
серце
я бачити не хочу
правди
і лебедю не вірю
в смерті
поезію читати сором
повіситись не маю
втіхи
і навіть на планети
інші
не хочу
не бажаю
неба

* * *

поголів’я кружевних
бабок

поклоніння рожевих
майок

покоління віршевих
байок

* * *

зло /частина мови – прикметник/

література плюс
наша газета мінус
наша газета плюс
література мінус
гру в піжмурки-культуру
вбира душа наївна
надія
суть натури

живи
літукраїно

* * *

усе навиворіт

зачекайте
правда

поспішайте
кривда

* * *

місце під сонцем
виявилось
зайнятим
іншим місцем

займенником

іменем
місця

* * *

з п’яного

зле як у пеклі
відходняк
наркотик
де ти
над всіми сущими
сушняк

якби ж
померти

* * *

ніч настає

коли завжди
всім
весело

* * *

про «я»
говорити
дуже нечемно

і навіть соромно

* * *
* * *

заважати від цього

людям можна

у церкві померти

* * *

дискусія

дихали у спину сонцю
їли лиш одне сумління
з’їзди с-ма-жи-ли спіраллю
бачили
багато
слави
славили
велике лико

добре що було
багаття

* * *

книга
зачарована
мочалка

без неї люди
ніхто

вони взагалі
читати
не вміють

книга то гени
чорта

* * *

третій євнух

хоче
думає

їсть
траву

* * *

найперша а може й єдина
прикмета цивілізації
є відсутність
р е к л а м и
на телеекрані
а ще краще
було б жити
без телевізорів

від них
поезії
д и х і ш е

* * *

плювати на святе
то драма

ми місце

ми пусте

ми камінь

* * *

доброзло-доброзло
/продовження епохи/

доброзло-доброзло
відзлилося
в і д н и з л о с ь

добро
нарешті
визнай
хоча б

одне
крило

* * *

тонкість. листя.

природу забивають
без слів
безперестанку

природу виганяють
з дитинства
зпозаранку

* * *

* * *

без ніг ми скарб свій
без совісті по світах
без сили носили

без ніг з дошками
без пам’яті на
без крові очах
корови

* * *

сьогодні листя зібрали
перетопили
і з’їли

завтра на черзі
сніг

* * *

хар-ка

письменник
трощить грати
уміє
гладдю шити

правдиво
вимагати

і файно
потрошити

* * *
* * *

народ-каліка

за
сох
лі
віки

* * *

двадцятий вік
ще й жовтнем
називати
насильства святом
де
кладуть поклони

ми вийдем
на суботник
щоб прибрати
все що
лишилось
від ікони

* * *

пекло та північ

три лики ночі
смерть
метро
вже не смердить
гидота
вчинку

лиш свіжий вітер
ніби
соломинку
пляшки
ганяє
від ситро

* * *

життя на захід

виходимо із землі
і йдемо туди

виходимо з лона
в крові
і в крові
іти повинні?

то як же тоді
помирати?

* * * ПЕРЕКЛАДАЧ

винайшовши
планету перекладачів
ми творимо
власне
нову етимологію духу

слово перекладач
значно ширше
за слово поет
і навіть слово
художник

* * *

хотів навчитися сну
хотів навчитися
навіювати темряву

де був
там і жив

буду
дуже
добре
добріти

гірше за пустелю
може бути
хіба що море

і вік іде
і ми залишимося

зустрівся сьогодні
з усіма своїми думками
залишеними колись
у полоні паперу

не впізнав і не признав їх

хочеться жити повітрям

* * *

зойк (про два життя)

віхи терміни мости
стилі
сталь
хореї

дайте серцю
не
зійти
з поетичних
рейок

* * *

ми приходимо
до
минулого

спочатку ми йдемо
до майбутнього
а затим
ми таки повертаємось
до минулого

дуже
вже
далекого

* * *

щось перетвориться
у щось

щось помре

щось і зовсім

загине

* * *

книгу совісті читаю
МОВЧКИ
словом
убиваю
тих кого
зовсім
не знаю
тих кого
завжди

люблю

* * *

хто що (подумки)

добра в природі
немає
воно взагалі
не існує
бо немає
і самої природи

PS: можливо
так воно і є
насправді

* * *

питання імені філософії

— куди ти йдеш
на схилі літ

— в політ
прабоже мій
в політ

* * *

спричиняю

великі

ранимості

подорожні втечі

* * *

сьогодні
повертаюсь туди
де життя немає

сюди ж
повернуся
і завтра

* * *

придбав
симпатичну ручку
щоб писати тобі

але ти ж ніколи
не дивилася
в мою сторону

* * *

сміх

випускаю слова
не лишаючи їм

притулку

* * *

ми
в м и р а л и с я

одне в одного

* * *

чоловік
на літері стоїть
чоловік існує
і поетить

дикий вік
не мріє
не естетить
дикий вік
злочинець
злодій

кліть

* * *
* * *

ніхто не приніс
стільки горя
батькам своїм
як я

і так повинно
було
бути

* * *

учився не любить
поетів іудей

кат не зумів убить
надію
на людей

* * *

… був
покараний

мертвим

маревом

* * *

з позицій сходу

німеччина казка
майбутнє
усіх

німеччина праска
історія
сміх

* * *

німеччина-речення

німеччина
душі ковток
вінок шедевру
в казковості
квиток

всесвітня плевра

* * *

обідня прогулянка

01 робота
пропоную собі
їздити
на роботу
перебувати
на робочому місці
від дзвінка до дзвінка

писати поезію

02 книги
книги
поезії
я зробив би
безкоштовними
03 газети
хотів купити
старих газет
та мене стримали
сказавши
що вони старі

мо’ й правильно
не треба чіпати
історію

* * *

цикл «ізновуізновуізнову»

і знову листя і трава
і знову є де
посміхнутись
і знову в серці
є слова
і сонцю є де
пригорнутись

* * *

парад планет
живих істот
одвічна однобічність

останній
геній-ідіот
не вписується
в вічність

* * *

* * *

коли всевишній бог
всевишнею своєю рукою
з нічого
виймає фішки
перетворюючи їх
у людей
надаючи кожному ім’я
то він відкриває
тим самим

очі

молитві

* * *

… я приніс вам життя
і не треба
двобою

я приніс вам любов
і не треба
могил

* * *

sui saedere
/себе вбити/

мій переклад:
треба вмерти

* * *

* * *

перекладати
на інші мови
можна лише
прозу та й то
з застережливими
коментарями

поезію ніколи
хіба що
як виняток
дещо з білого

хоча це теж
неправда

* * *

перекладач
насправді
перекладає

з поганої мови
на красиву

* * *

совість – пустельно-голо
бідний
веселий край
совість – пробите горло
і достеменний
рай

* * *
преамбула до заповіту

тримався віри
писав легенди
хворів на серце

забув про ніжність

* * * ЕЗІЯ

можливо
дуже навіть можливо
що вірші віршами

ніколи

й не були

* * *

поезія
прикрашає людину
як ніщо інше

в світі

* * *

… в душі
сиділа
поетеса

і
бавилась
батьками

* * *

і
буде
в пам’яті
одна
пісня

слово

* * *

тривоги доріг

від долі
до долі
від щастя
до щастя
від мистецтва
до мистецтва

від мистецтва
помирати
до мистецтва
народжувати

* * *

мистецтво
кинутих сторінок
майже дорівнює
мистецтву

розпухлих
від читання
очей

* * *

проза – напій

поезія – трунок

* * *

звіт човна
пройшов пороги

звіт поета
не пройшов

* * *

поезія
ото дійсно бог
хоча б уже тому
що істинно в неї
вірять

мало

* * *

три в

поет є виродок

вертепних

вимірів

* * *

поети
повинні жити
на
безлюдних островах

/без інтернету/

* * *

хімія життя

сніг наче сонце покрива
ВСЕ
від розлуки до розлуки

розтали лічені слова

спо-лу-ки

* * *

поети народжуються
щоб їх затим
вбивали

лише так

* * *

діагноз поета

болить голова
то
мабуть
насправді

серце

* * *

погляд

згоріли спонсори

ставки висохли

поезія
випарувалась

* * *

що мене спонукало

це питання
прозвучало коли я
залишав музей тичини
я відповів що нічого
і що
не знаю
чи маю я якесь відношення
до поезії
що
абсолютно істинно
хоча й

прозвучало нечемно

* * *
порівняння одинакового

мистецтво критики
постів
поезії земний
співавтор

як категорія мостів

як категорія
театру

* * *

театральні атрибути

виставу
треба дивитись
з відчуттям того
що
перед початком
буде оголошено
про смерть
режисера

а заодно
і всіх
її
глядачів

* * *

по-поетськи

великі літери слова
великі подвиги поети

день-вечір мовчки догора

і ставляться
намети

* * *

слова
то вітер у полі

поезія
то вітер у космосі

* * *

думка до теми

ліхтарі розкривають
душу
коли вони
не горять

для речей

* * *

в дорозі
пишуть
прозу

поезія
у тиші
народжується

* * *
* * *

поезія барсетка

відкриваєш
по потребі

завжди
при тобі

* * *

зустрівшись з богом
помолись

зустрівшись з небом
поклонись

зустрівши слово
подивись

* * *

точність карата

через сто земних віків

на планеті щастя

щоб послухати віршів

люди
знадобляться

* * *

* * *

в українській мові існує
три терміни

вірші

вірші

віршини

* * *

єлабуга
марина
чари
за долю
завелика
плата

єлабуга
марина
мари
неземне
некосмічно

свято*

___________
*свято = амінь

* * *

інформація не може
слугувати

джерелом поезії

* * *

у стінах
живуть люди

в березах
живуть душі

у славі
гинуть
поети

* * *

поет
поету

злива

* * *

поезію
не стерти
до слова
забуття

ні на початку смерті

а ні в кінці
життя

я совість

* * * ТОБІ

не даруй мені
прекрасного
бо
це
саме ти

* * *

зустрінусь із тобою

зустрінусь
із тобою
посивію
і лиш
затим
тебе упізнаю

ти мала
інше обличчя
іншу
душу
іншого батька

колись

* * *

федір літке. відкритий космос.

перевтілення в казку почалось
ти – рядом я вже
не одинний
буду жити
задля віри
у тебе
світ буде
об
ласкувати
тебе
моєю
думкою

уже не
смертею

уже
живу

* * *

питання осені

твоїх
очей

* * *

всі долі
господу вершить
природа
космос
лиш пружина

кохання
біля ніг
лежить

там спить давно
моя дружина

* * *

про бога і нас

весь світ тепло руки
(на сонці візерунки)

ми паранавіки
ми квітопоцілунки

* * *

встигайте завмерти

перед
жінкою

* * *

кохання завелике

для
смерті

* * *

тіло твоє

то світ

навколо сонця

* * *
* * *

вімкни тривогу
полічи
скільки малюнків
потопили

пливти у світ
не буде
сили
без слів
без тебе
/без свічі/

на дереві
висять ключі
від листя
що давно
опало

мені світів
н е с а м о в и т о
мало
без слів
без тебе
без свічі

* * *

я знову життя

я знову життя
що продовжується
що вічно
єдино
та неділимо
в тобі
розчинено

я знову життя

* * *

пісня
закінчується

виходом
до серця

* * *

авжеж (обваж)

по тобі
вже
не плачуть
крила

домовина
церкви
не плачуть

ти собою
війну
закрила

ти сопілка
зими
незряча

ти
с в і ч и н а
посеред
ночі

я як серце
тебе
не хочу

ти закладка
в словник

ти вставка

ти тендітна
ти лань

ти мавка

* * *

життя земне
просте

кохаю
лиш тебе

* * *

твій світ впився в мене

твій світ впився в мене
як час та як сонце
над головою у всіх і як
пам’ять

твій світ впився
в мене
як я
в тебе впиваюсь тілом
за будь якої миті
доби
та
вічності

* * *

о як

о як же ти
відкриваєш
мене коли я вже
ні на що не
надіюсь коли я
нічого не чекаю
окрім рук твоїх

що світло
прочиняють

* * *

я без тебе
крило
без лету

ти найкраща моя
планета

* * *

холоди розсунулись
степ ми лежали одні
і лише одні лише трава
нас розуміла
і піднімала
в такт нашим таки
рухам

* * *

як я заважав
тобі
поезію читати
коли сам
одночасно
читав

* * *

про слова

я кажу тобі
одне лише
слово

кохаю

це дуже багато слів

це як рій
з вулика

* * *

ти світла
вірш
ти рана
тебе засвідчив
бог
ти світ-недоторкана
ти тіло
для нас двох

* * *

ще раз про тебе

був
перший ранок
зі свічами
був перший зорепад
весною

музичиться любов
ночами

ми клавіші душі
одної

* * *

я буду
віднині
зізнання робить
і славити
вірні
дороги

я буду віднині
віршами любить
твоїми віршами
і
богом

* * *
те що не може бути завершеним

бездоганність ночі
спиш

серця бездоганність
плачеш

очі
невблаганні
лиш

* * *

енциклопедія

… фатум
презерватив
ознаки

кохання
розділові знаки

/поглинуті
зимою
звуки/

//відрізані
по серце
руки//

* * *

юнацьке

я там на черзі
де зима
розгонить гони літа

я в тій у серці
хто сама
хто небом ніжним
гріта

я там на черзі
хто сама

* * *

дві відповідності
одної
долі
зустрілися
на
о д н і й
намальованій близнюками
картині

* * *

дорога до втечі
втеча
бездоріжжям
повітря плакало дощем
ти була
зажурена
і небо стало
спільником
ночі

* * *

десята річниця
тебе
у мені
десята річниця
десята

ми дуже небесні
ми дуже
земні

ми серце
безмежного

свята

* * *

рік 2000

зміст тихого «люблю»
стає пророком

ти істина жалю
німого року

* * *

давайте жити
утрьох
ти
я
і світ

це рівно чотири відстані
до бога

* * *

помирають
лише закохані

саме тому
що вони
дійсно закохані

всі інші
просто живуть

* * *

не призвичаймось
до
звичайного

та й будем
гаряче
любить

* * *

щоденні величі
щодня

плети
собою
світ
що
миті

* * *

життя щедре
коханням сторіч
тут
в е р ш у є
коханка-природа

маєш стати
планетою ніч
де відверта
і тепла
погода

* * *

добрі сни
як добре листя

є любов
земна
та чиста

* * *

мій цвинтар
кладовище
і церква
і хрести

нема
молитви вище
за тебе
МОЯ ТИ

* * *

політ до сну

світ барв
світ берегинь
причалів
беріз незайманих
боліт

ти довго
болісно
кричала
коли
закінчився
політ

* * *

любов
мовчанка суті
боги
найвищі судді
байки
підзвітні
стислим

не вірте
людям-числам

* * *

і коханнями що є
це те що
скрізь війни
проходить

* * *

з мого життя
вислизають ті
хто не може
й не хоче
бачити

одна ти
примайнула

* * *

всім рікам дійства
ти ріка
рукам всім дійства
твої руки
і дерзновення сил
і муки
любові лише
лиш любові

* * *

ода

о кохана радість моя
дзеркальна
світла та свята
молодість і
зачарування моє
немеркнуче

проникаю…

* * *

мій світ похований
в щось
нерозбірливе
тіні беруть гору
високі та неприступні
кохання воно рядом
воно бажане
і тривале як усе
бажане
і тривале

ніщо інше
не входить в мій
життєоберт

я є
і ти є

решта справ
закінчились

* * *

коли заважають сни
коли заважає син

все досить непевно
все тяжіє над
нами тіла
пере
на
пружуються
тіла пере
втом
люються
ми бачили це самі
і виною цьому
система світу
та розташування
координат
щастя

здолаємо розкутістю
вічність

* * *

все хорошеє
у пісні сонця
все найкращеє
у пісні

ти краща
за пісню

* * *

займаюсь тілом займаюсь
лишетвоїмтілом
воно співзвучно з тим
що я
думаю
воно співзвучно з усіма
мелодіями
і дуже затишним
всесвітом

притуляюсь…

* * *

на голову
надіваю ковпак
зі звичайних зірок
а ще надіваю
окуляри
з пісні

бурхливий дім
твій і мій

прикладаюсь до тебе

* * *

закони вічності
перестають діяти
закони любові
перестають діяти
ніяких законів
не існує
ти є
і ми всі

можливо
навіть
помрем

* * *

руки губ
торкаються
до початку життя

від цього настає
повний місяць

* * *

і на тілі твоєму
місця жодного
не лишиться
від тисячократних
побачень
з
губами моїми

розпочинається
відбиття
всевишності
в
тілах
наших

* * *

одне твоє відображення
в одній секунді

то вже
вічність

* * *

кохання
то

відображення
бога

* * *

кохання найближча
відстань
від темноти
до світла

кохання
як фізична категорія

* * *

він ходив
стежиною
одних лише
зірок
син наш

* * *

ти з неба зійшла

тому і дружиною
стала

* * *

не смерть
і не зірки
не океан
глибини
космічної ріки

мої вірші — дружина

* * *

в горнилі зачинений
тебе колись
вогонь
не запитає

зірки спитають
де ти
боже

забуду про все

і
охолонь

* * *

амплітуда кохання
(з рожевоокого)

світло
намалюю
течій
наловлю

дуже я
ревную
дуже я
люблю

* * *

ненавиджу – смерть
не визнаю – рамки

кохаю – ту
що знає

сама

сама-одна

* * *

вчора було сьогодні
там вже
ніхто
не плакав
очі твої безодні
губи яскраві маки

чисті пастельні знаки
очі трави безсонні
краще всього не знати

вчора було сьогодні

* * *

коли я налаштовував себе
на вечір
ти
плакала
на руках

у сонця

… снилося відтоді все
чим було
наше
майбутнє

і став я
сім’єю

і стала крапка
крапкою

* * *

коли

коли велике
сонце
і велике серце
об’єднуються то
це
до
любові

* * *

шукаю
деінде і скрізь
поштові
та інші скриньки
для слів
до тебе
я не буду
заносити тебе
до поезії
до самої себе

* * *

коли на вістрії неба
зазвучить кохання
то то вже
ми
з
тобою
будемо

* * *

твій подих
є дух
признання

волосся

твого

кохання

* * *

серце завше
невпинне
коли знаходиться

ще одне

* * *

присвячую ТОБІ
слова

завічнюю ТВОЇ
права

* * * ЗНОВУ БІБЛІЯ

двоє

… і всі
коли зустрілися
до біблії
підійшли

… і коли
навчилися
стали натхненно
помирати

* * *

всі говорили мо
дуже
тихими лінн
сло
вами ня

* * *

ВІН бог життєвий бог усіх
ВІН бог не всує
ВІН бог показчик
всіх доріг

ГОСПОДЬ
ІСНУЄ

* * *

4 напрямки дороги

зміст сенсу
у дорозі
до чогось
певного

зміст сенсу
не у бозі
(бог не є сенсом)

знайду зміст
розповім іншому

моя дорога
певності не має
вона ніде
в нікого
в нікуди

моя дорога
тінь
біди

кудись поділось
золото думок

замок
замовк

життя
то флюгер

вітер
то поезія

і не існує
більш нічого
в світі

* * *

прийшов до віри
говори
прийшов до неба
говори
прийшов до бога говори

ти став коханням
невимовним

* * *

правво

жить на небі
серця вище
бога бачить
смерть відчути

космос
вірші

душі

ніша

* * *

вершини світу. родинне.

є літо у зими
у правд дорога

були у бога
ми

брати були
у бога

* * *

етимологія

центр – від
слова

церква

* * *

про скоро /два варіанти/

скоро прийде
і воскресне
кара божа

та небесна

* * *

недолугих
не буду
вести
по нерівним
засмітним дорогам

хто не знає
молитви ПРОСТИ

той не знає
як
славити БОГА

* * *

БАДЕН ФЕРБОТЕН

Baden Verboten! Lebensgefahr!
в джинсах богиня на сонці
сонце пронизує
віялом фар
тихі
віконця

Baden Verboten! Lebensgefahr!
все затихає
дух причаївся
шепіт фанфар
видохся
хаїм

Leben verboten! Gefahr!

* * *

відповідальна тиша
або інструкція
з питань використання

турбувати лише
відносно тиші
тиші та спокою
смерті
та тиші

честі
і совісті

* * *

25-31.12.2000…

останній тиждень
усього
що є тривкого
нетривкого
ще боїмося
хоч кого
й
не
знаєм як
молитись
богу

* * *

відійшов
від віри
і тут же
впав
хоча
і жив
іще

* * *

* * * ПУНКТИ

я все життя
готував себе
до чогось

так і не
підготував

ні себе
ні життя

* * *

нп

на планеті-фоні
силуети-коні

* * *

діти голубів

голубі діти

* * *

шоу без болі

з вечора
йде запис

на сонце

* * *

і ліс розсовує

свої
ущелини

* * *

птахи-клітки

* * *

поет полова

* * *

помер
у пошуках

вічної
сповіді

* * *

все зло від слів
від сили хвилі
від злих думок
від предків-злюк
від анти-мілі-мікро-милі

АЛЕ НЕ ВІД

падлюк

* * *
настрій

скресло
пишеться

* * *

лайливе слово

вуглекислий

* * *

босоніж

поезією

* * *

без дозволу
можна

літати
лише

* * *

надземні конвульсії

після
смерті

заберу

* * *

протипоставляння

світ ротонда
світ граніт
все містами
дише

світ поета
райський світ

жінки
лише

* * *

до слів
треба
добавляти
губи
якщо
ти
не
поет

* * *

вітер пригнувсь
і я

пройшов
крізь
шов

* * *

… тренувати стать
поки

діти сплять

* * *

багато чого
переінакшилось
в пам’яті
від народження
думки
до
народження слова

* * *

сьогодні батько помер
хоча
і сталось то

колись

* * *

… страхіттятливе
багаття

страхіттятливе

* * *

убити
не себе

забути
побічне

тримати руку
на серці

* * *

думка є кратер
вулкана
завжди діючого

вічнодіючого

* * *

при зустрічі
з ГЕНІЄМ

УПІЗНАЙ
його

* * *

калюжа
на сонці

то чиста
калюжа

* * *

невгамовність
була пройдена
за чотири роки які
чомусь називали
світовими

і теж чомусь
чотирма

* * *

захворів
совістю

пропав
без вісти

* * *

картини це лише
дзеркала
в які можна дивитися
і не більше
того

доки вони
не порозбивалися

* * *

прості речення

— знесилена сила

— звіршована віра

— залежність від нічого

— скалічене небуття

— травми віршів

— гробові думки

— і к о н о м і с т и

— зверху до ночі

— планета без хмар

— землі стеляться
рівним шаром
по космосу

— у людей одна біда
пузоротсковорода

* * *

мій час і день
горить грозою
та …

виноградною лозою

* * *

— співаючі очі

— тиражі життя

— передчуття попелу

* * *

за кривдами буде зима
усе відспівало ще вчора
віхола світи підійма

ховає за чорним забором

* * *

… то ж звик

всміхатися

у світ

* * *

відбувся добром

і пішов
назавжди

* * *

нові крапки

— зорі в хаосі

— серед усіх нісенітниць
хотілося жити

— сльозонце

— історія нехвороби

— заплаканий жид

— лихо великих сердець

— ударні ударні

— посередині всього

— з е м л я н с т в о

— думки в душу

— валіза світла

— відродження дикого сонця

— хибні звершення

— конституція варіантів

— аеропорт снів

— аеростат долі

— чорнобиль-один

— чорнобиль єдиний

— чорнобиль-сан

— … як свічка без тепла
/так і треба/

— знекровлення сперми

— виверти смерті

— поезія космічних променів

— після електричного

стільця /сну/

— по той бік біблії

— тоскиня-печаль

— свіча-любиня

— душа заліза

— вітер проти течії

— дощ що підслуховує

— смерть інкубатора

— порядна космічність

* * *

уточнення

не слова
а
пробачення

швидкісного
призначення

* * *

не слава
а
суцільна
еміграція

* * *

бездарі і бездарики
сосни і дерева

вірші
і
провалля

* * *

переклад з рожевого

т р у н і с с і м о

* * *

рдм (до звіту)

ровесники

дерев
моїх

* * *

від від
імені слова імені мови
до імені до імені
значення бачення

* * *

* * * ВПРОДОВЖ ОСЕНІ

впродовж осені

невже вона хотіла
і могла
писати коли так
і не
змогла нічому
іншому проти
стояти?

* * *

придбав
гілку
ро
си
на

небесному
базарі

* * *

різнобарв’я

опале листя
блиск роси
як течії
твоїх емоцій
ти слів не чуєш
не проси
пульс ласк моїх

в минулім
році

* * *

домашнє завдання

ще рано
в вічную
ріку
життя красиве
як
корали

віршами
креслить
на піску
святії
контури
гітари

* * *

голоси
невпинного голосу

ліси
невимовного стану

вірші
невимовного жалю

листопади
на
пенсії

* * *

все описано північчю
весь світ
в листях
що заклеєні
в конверти
осені

* * *

сьогодні
вибираємо осінь

бо завтра
її вже
не буде
ніколи

* * *

промені
скаженіли від
проміння
і
було
досхочу
вітру

* * *

переверти. птаство. свинство.

свиня купається
в золі

зомліла ластівка
на склі

* * *

жовті листи (дерев)
на траві
зеленій

секс природи

… це найбільший
контраст осені
на ім’я
життя

* * *

терористів
заб’ємо до смерті
живих
неживих
майбутніх

засипавши

листям

дерев

* * *

жовте листя
дорогою
то коханки
осені

осіннє листя
то
саме кохання

життя-кохання

* * *

по полю йшли

картаві
хлопчики

* * *

читання осені

читання осені
нагадує мені

спокуту
та очищення
від усього окрім

самої
осені

* * *

переспів п

свіча боролась
не зі мною
свіча боролась

куліси світ
між сном-весною

і мертвий
голос

* * *

новий заповіт поета

відчуйте себе
листям

навідайтесь до себе
восени

* * *

листя
стає
все менше
на деревах
на землі
у душах

листя стає
все менше
дерева
мовчазнішають
люди починають
замислюватися

дерева
всі мої
дерева

* * *

пам’ятник віку

вітер
у душі
скалка
у серці

пам’ять
і мовчання

* * *

не треба

не думати зірками
і душами тривог

забутися
роками

над нами
тіні

бог

* * *

розлад

галактика
із гелію
дитина
на руках

не сивина
у генія

то осінь
на висках

* * *

їхали
мовчали бо
говорили зелені води
дніпра було
напрочуд невесело думки
затримувались навіть спека
не допомагала

епоха
вагалась

* * *

їздити по воді
це і є

писати
поезію

* * *

батько літа літо
батько зими літо

батько осені крило

* * *

про щось

коли іде дощ
це
не
вода
/у нашій уяві/
це
світ
випаровується

* * *

місяць – то весло
що загубилося
в пошуках води

то весло в руках
щастя кожного
із нас

їх двоє як клапан
мого
серця

їх двоє

як клапан

* * *

до
пра
цю
вався
до
час
тот

до
ча
су

* * *

закінчується битва

починається осінь

* * * З МЕНЕ

з мене
поета
вже

не
ви
тра
ви
ти

з мене
поета
вбити

* * *

прості речення

замерзлі очі
дивляться
в ніщо
поїздка-нова
до чужого світу

мені не треба
правди
заповіту

* * *

— де будемо
кохання собі бажати

— у морзі

* * *

до ДЕННОГО ЧАСУ
писав
зовсім не те
це було
дуже соромно
тому і згубив я
зошита
тому і зробив я

ПАУЗУ

* * *

я
в вічності
був
безпосереднім та
й
то
назавжди

* * *

я завжди
бачив небо
повним

я сам той світ

я повінь

* * *

у світі

я ледь не плюнув
(випадково)
на свої
щойно написані
чорновики

ото було б смішно
писакам-критикам

* * *

кохання злом стає

не світ а рвана тога

кохання дно моє
я там
внизу

у бога

* * *

мої всесвіти

… тут тілом не воняє

… мене ніхто не знає

* * *

зі сторінок смерті
коханки моєї

здувайте
пилюку

* * *

велике місто. результат.

я не вмів
впродовж
віків
відбиватись
від
вовків

* * *

треба
з’їсти

місто

* * *

я критик
життя
через
літера
туру

* * *

мені не соромно
від слів
мені не соромно
за вдів
поезій
чистих
як блакиті
мені лиш соромно
що ситі
та перебиті
перепиті

краси життів
щасливі миті

* * *

я розірвав книгу
бо щиро вірив
тоді
неначе то й справді була
по-е-зі-я

а то була
просто книга

груба
як груба

* * *

я навчався
страхіттям бути

я уявляв
уламки долі

я слово
у світ

НЕ
ВИПЛЬОВУВАВ

* * *

прийдешність

почав вчити
читати
змій

писати перестав
на користь
вечора

думав завжди
залишити всіх
на землі

уподовж усього розуму

клявся

* * *

безкінечно
хочу помирать

скільки
пам’ятаю себе
помирав

негарно
в смерть
не вірити

* * *

великому журі

природу
не
рифмую
люблю
фо-то-гра-фу-ю

* * *

сонце ув очі
хоч воно
просвітить
та очистить
а ще
пробачить
і мене
за все
і може
навіть

зрозуміє

* * *

як багато чого
не знаю
про себе

особливо
про
підлість

* * *

анти-анти-анти

чорт хоче
наслідити

я маю
прослідити

* * *

я ще нікого
не підпустив
до себе

і
не
підпущу

* * *

київ. центр. попереднє життя.

я жив на пушкінській
в норі
землянка
вхід
калюжа крові
замерзлі душі
як корови
по кризі ковзали
кнурі
щурі
поети
люди
/всі падали на груди/
несли букети
звідусіль
в центр
попереднього
горіння

тепер боги
як хліб і сіль
як правду
славлять
озаріння

* * *

я мабуть землю
ввів
в оману
/я був
розсадником
дурману/
я гладив
виродка
на грудях
я бачив
справжнє
в душах-муках

найкраще для істот
розлука

я жив
в поезії

я сука

* * *

добрий лікар я
недобрий
білий місяць я
не злий
шар рожевої
золи
і шипіння
жінки-кобри

віддзеркалля
прірви-норми

* * *

по небу скрадло
йшла зима
за всіх
в одвіті
і привіті

в моєму
злому
заповіті
печаль
з
а
в
і
р
ш
и
т
ь
с
я
сама

* * *

судження (засудження)

я бомж
за законом
живу
і грішу

я храм
я ікона

я
хрестик
ношу

* * *

не-сум’яття

творити
ситуації
від яких
сором тягнеться
вічним слідом
дуже корисно

я робив це
з собою

і був покараний
ще
мертвим

* * *

лице бомжа-людини

я ніде не живу
бо бомж
я нічого не їм
і тому
пишу я
чисто

* * *

де жити
там і помирати

кому як
а мені
в поезії

мене навіть
не
поховають

* * *

про інші органи

мені завжди
заважала
моя шия

мабуть там
в ній
моя поезія

поезія шиї

* * *

по всьому світу
по всему миру
листи шукаю
письма ищу
написані мною
написанные мною
до
до
безмежжя
бесконечности

* * * КОЛИ

коли у вічності
ми
загальне
кохання

замовляємо???

* * *

пам’яті
ногами
биті
поцілунками
спалені
ненадовго

викреслені
зі списків

* * *

коли
і хто
помер

ніхто ніколи
не дізнається

* * *

дуже нерівно
жити

ось як
правильно

* * *

як жінки носять
великі груди

чим же вони
дихають

* * *

а як жити
з однією піснею

на одній і тій же
дорозі

* * *

життя світило
не для всіх
навіщо так робити

/гріх/

* * *

коли я

коли я
зпустошений
помру

коли я
зпустошений
помер

* * *

щось
треба
стримувати

що

* * *

багато поетів
повдавлювалось
багато ще стоїть
на черзі

але чим
і у що

* * *

наукова загадка

як вивести
без болю-крові
без правознаків
теорем
захищеність
сім’ї-любові

незайманість
дерев

* * *

коли день не буде
лиш днем
/колиска колись
колисала/
коли ми напишем
вогнем
слова там

де крига
скресала

* * *

зримі течії
зібрали докупи
зримі пороги
і стали
від цього
ще зримішими

то чи зримнення
чи зриміння
а чи навіть

зримництво

* * *

бути

чи
вбити

* * *

жанр примітивізм

коли буває боляче – боли
коли буває спекотно – печи
коли буває колюче – коли
коли буває мрійливо – речи

* * *

колись я ховав
під подушку
гроші

опісля книги

зараз
власні вірші

старію
чи
мудрішаю

* * *

мистецтво перекладу

— перекладають
з однієї мови
на іншу

— перекладають
з однієї
поетичної мови
на іншу

— і та
і друга
НЕвідомі

* * *

а чи треба
у вірша
вкльовувати
зарозумілі
рідкісні
та зовсім чужі слова

по-перше це
нечемно

по-інше це
важче перекладати

по-останнє це
не приносить
а ні користі
а ні задоволення

а ні нової
осені

* * *

бувають люди

бувають люди
напрочуд хороші
чудові
та милі

та чомусь
посміхаєшся їм
з
навантаженням

* * *

чи буде ясний світ ясним
а пахощі
туманом
чи буде мертвий світ живим
а пестощі

романом

* * *

у збірці різних
я
захопившись
прочитав наступного
забувши проглянути
перед тим
коротку довідку
про автора

то чий же тоді
вірш
я прочитав

і чи прочитав

* * *

чому люди
б’ються
воюють
вбивають

невже
з-за крові

то хіба
не можна буде
її
замінити

на щось інше
хоча б на

поезію

* * *

до біса все
жіноцтво
крім
одної

чи скінчаться
гидотство
та запої?

* * *

відповідь на екзамені з аспектів

чи будуть люди
жить завжди
як їздять
мертві
поїзди
чи інколи усмішка буде
чи видихнуть повітря груди
чи по слідах пройдуть сліди
чи будуть люди

будуть

жди

* * * ПРО ПОЕЗІЮ

поезія – це
дороговказ
до пошуку

поезія – безкомпромісся
в усьому

* * *

also

талани що в душі куються
не можна гімном
не
вінчать

поети плачуть
бо сміються
поети вірять
бо мовчать

* * *

в усіх лапках

комерційна поезія

* * *

коли поезія
стає редактором

тоді я
в щебінь перетворююсь

з якого
щось люди
будують

* * *

… бо дуже рядом
з поетом

сидіти
важко

* * *

літопоезія

камінь
це єдине
де ще є
і буде завжди
звук це
м а т к а
поезії взагалі
і поезія сама
в собі

світооснова щастя

* * *

поправка до часу

поезія не містерія
поезія
не істерія
жадоби до волі
несну

спіймати весну

це втеча
від бога-імперії

поезія мати
містерії

* * *

в пітьмі-сітях-тенетах
хрести горять
поета

з пітьми
тисків
тенет
піде
… в пітьму
поет

* * *

про голу поезію

гітара плаче
ниє
та хрипить

звізда на сонці
пристрасно
горить

душа поета
притомившись
спить

* * *

поезію
треба

ховати

* * *

з якихось часів
я подумав
що поет
це я
але ж поет
це ніхто

ніхто не поет

треба мовчати

це і є
найкраще слово
у світі

* * *

поезія
це коли рамка
не
заважає
картині

не не доповнює
а
не заважає

* * *

збірки
давно вже треба
замінити
на один
єдиний
вірш
(із кожної)

* * *

поезія
лише додаток

до життя

людини

(якщо ця людина
мертва)

* * *

бути поетом /в минулому/
це значить /і тоді значило/
не замічати грому
державного гімну
о шостій
ранку

приміром

* * *

поезія
вершина зла
життя
від злуки
до розлуки

облишки совісті
зола
відрізані
за совість

руки

* * *

поет – то не планета
не зірка
не галактика
і навіть не
матерія чи дух
це
мабуть таки
щось серединне
між сміливістю
і нестямою

* * *

буває

надовго воскресли
душі королеви

вірші-перехрестя

вершини-дерева

* * *

поет
дублер

осені

* * *

поет
то лише

лжесвідок

* * *

ще одне
визначення поезії

освячена лоном
поезії-втоми
береза
на фоні
огидного
дому

* * *

поетом
можна стати
не лише
з
одиноцтва

* * *

він втілювався
в надзвичайні речі
бо поезія знову
до нього
прихилилася

* * *

треба публікувати все
і лиш затим
відібрати те
що можна рекомендувати

богові

* * *

захист поезії

поезія
захисту
не потребує
вона найвільніша
з вільних

єдине
що її може
захмарити
так це
нерозуміння

хоча й це явище
побічне

потойбічне

* * *

я
перепрошую
за
поезію
що була
і ще є
з якою
або
якимись
партіями
як-то партія слова
відчаю
речення

то все чиста партезія

* * *

поезію пре
купляють
досьогодні чиста
бо дуже товар
плечистий мука

* * *

поезія
не повинна

поетів
слухатись

* * *

слово кров’янить

з геть
усіх ран

* * *

вітер
і той
вщух

від поезії

* * *

вона
померла
з діагнозом
поезія

* * *

було десь вічне
щось своє
як болющі
як зваба
поет є звук
крик-журавель

епоха — жаба

* * *

вітер вірш є тиша
кашлянув вітер-шовк
і змовк скельця сну

почалася осінь на носі

* * *

двоякая сила

ринок ранок
білий день
надвечір’я вечір

слід поезії веде
до підводних
течій

* * *

одне визначення

життя пласка
пружина
закон гомера
дослід

поезія дружина

зіграємо
наосліп

* * *

все дише в світі
це й є
поезія

музика
перетворюється
на пилюку
це і є
властивість
якраз таки
музики

* * *

поезія

це коли
відсутня
ж о д н а

користь

* * *

поет
(у меньшій мірі
письменник)
то людина

1. нормальна не схибна
2. схибна не нормальна
3. і те й те разом узяте

PS: в і д х и б л е н а

* * *

бродський помер
бо було
де
бути

похованим

* * *

поетові

веселий бог
усе цвіте
колише трави
на узліссі

забудьте слово
непросте

ку-лі-си

* * *

поезія
це ще й
фотовідбиток

нісенітниці

* * *

поезія
це те місце
де

зупинилося світло

* * *

поезія

помічниця тіла

* * *

* * *

поезія
єдина змога

продовжити кохання

* * *

поезія є презерватив

від
загнивання

* * *

про одиницю виміру

поет є той
котрий готовий
життя віддати

за що завгодно

* * *

поет таки
собака

сказати нічого
не
може

* * *

поет це той
хто
виходячи з дому
вибирає
блокнот
та ручку

замість
парасольки

* * *

колиска віри
втеча
глибина

поезія
не манить

поглина

* * *

поезія
це в першу чергу
стиль котрий
в свою чергу
без дива

неможливий

* * *

якщо поет
не змушений
перекладати іншого

він уже
не поет

так само
коли
і
змушений

* * *

… написане
під ковдрою

саме краще

* * *

наболіла філія
/філософія/

поезія це
незакриті лапки
цитати
незакриті дужки
вставки

нескінчене щось
і болісне

* * *

поезія
це коли написане
потрібно
бодай одному тому
хто це написав

/найнещасно-найщасливішому
з людей/

* * *

терміни життя

смаки поезії
природні

ознаки щирості
сьогодні

* * *

поезія є дорога

до сховища

* * *

учора

у мене

сонце

боліло…

опісля всього

автор
«піймав трохи подиху»
бо нарешті видав
/українською мовою/
останнє
з того
що лежало
навіть не на дні серця
навіть не
поза ним
/часово та простірно/

це дійсно
старі борги
перед собою
та старі гріхи
свої власні

вас це взагалі
не
стосується

не дякую

автор