КОСМІЧНИЙ КОШИК

12_umschlag«київський дім»
київ, 2007

/записки сонця/

пробачити усім
за зраду
наважитись не дать
поради
забути імена
і вади

командувать
дощем-парадом

* * *

демократія
лише сьогодні

туман густий
і сонне небо
дерева
заповняють
вщерть

я був сьогодні
білий лебідь

біль то розлука
щастя смерть

* * *

клаузури мовчання

поети можуть
і мовчать
якщо
з л і р у ю т ь
мову нову
планету
совісті навчать
і подарують
небу
слово

* * *

зухвалий шепіт
босих ніг
як сон як марево доріг
як білий день
як бог як гріх
суцільний сніг
суцільний сніг

дитинство
моє
картузне

* * *

біль перекотиполя

псевдомоливсь
на
вищу суть
на біль
на ніч
на дику зграю

невже
як в вічність понесуть
невже я
маму
не згадаю

* * *

він жив
помер зарано
в полі
одержав ордена
помер
він жив без заздрощів
без болі
без сліз
без злоби
без химер

він жив для кращого народу

він нагадав мені
природу

* * *

вітри
незахищено-босі
вогні
небеснотривкі
вічні

дерева
я сховаю в осінь
а сонце
полюблю
у січні

* * *

щастя
було замало
щастя в труні
лежало

сонце зійшло
у січні

зараз
у нього
вічність

* * *

диптих померлого звуку

вірш-небом
стелеться туман
поети полягали спати
в їх віщий дар
політ-таран
не вірить навіть
сонце-мати

ще десь
заосенять вірші
ще десь
заобріються тиші
на сон
настеляться
дощі

земля замовкла
і
не дише

* * *

догляд за віршами

я йшов
з дощем дощів
за тінь
земних плащів
за світ
небесних течій
за обрій сну
за вечір

я мав там
силу слів
за згодою віршів

… і бог мене
терпів

* * *

місяць-ніч
крилом комети
ріже світ
на теплі дольки

дощ зірок
на сон планети

я один
без
парасольки

* * *

вірші
не померли досі
поет їх зросить
щоразу

так сонце
стрічає осінь

так вітер
сприйма
образу

* * *

в землі
серед
пустот
як біль
як смерть
зія
поезія істот
фантом
небесних я

* * *

коли вам скажуть
крах
переродився світ
не вірте

вітали люди небо
в снах
просились люди
у повітря

* * *

той і ти

той весь світ
за законами вітру
розтривожить
роз’ятрить
розітре

поклади
на космічну
палітру
ти природу
і сніг
і
повітря

* * *

світ зустрівся
із духом інертним
бізнесмен і поет
віч-на-віч

я не знаю
хто стане
безсмертним

білий вітер
епоха
чи річ

* * *

поселюся
де теплі діти
де зимою
пахучі
квіти
де складають лиш вічні
звіти
де сусіди лиш сон
та вітер

* * *

на відстані дітей
смертей
істот-надходжень
я відкриваю
день
епоху

вік
народжень

* * *

коли ті люди

давай напишем
слово час
воно заступиться
за нас
коли ті люди
що
не квіти
нас будуть бити
не
жаліти
коли ті люди
що
не зорі
топити
будуть нас
не в морі
коли лжелюди
лжеестети
ікони
змінять
на портрети

ми вже
не люди

ми поети

* * *

поет
у космос двері

сузір’я
на папері

* * *

я відкритий
усім
світам
походив по степам
горам
чув молитву
усім
богам
віддав шану
усім
святам

у лехнівці
сьогодні
храм

* * *

я втомився
від книг-віконць
мене стомлюють
сни і діти

я хотів би
на схилі сонць
перевести
себе
на вітер

енергія вітряків

* * *

з неба
сипались зорі
як уламки літаків
та елементи тіл

людських
та небесних

* * *

із ліній
найгарніші
провалля
гроти
ніші

із лілій
найвірніші
земля
кохана
вірші

* * *

годинник
завжди показує
потрібний мені час

годинник завжди
показує
відстань

* * *

в космічному
кошику
треба завжди
возити
носити
мати

годинника

* * *

на фото
ти один

у житті
інший

у космосі
ти ніхто

* * *

жити
і мати стосунки
з собою

лише
з собою

* * *

тоненькі шматочки

тоненькі шматочки
мила
з метою економії
приклеюю
до нових
і так само
поводжуюся
і з цим шматочком
через певний час

те саме
відбувається
і з людьми

вірніше з тим
що називають

поколіннями

* * *

моя парасолька
завелика

моя парасолька
завелика для оселі
де мешкаю
/щоб посушити/
тому вранці
приношу її
на роботу
і сушу там

моя оселя
то і є
мій космічний
кошик
який я завжди
ношу
з собою

* * *

я тінь
я був у землі
я кров
я був у тілі
я день
я був у світі

я бог

я був
на сонці

* * *

демократія

це та

кількість повітря

яку ми здатні

з’їсти / проковтнути

демократія

це певна кількість

повітря

* * *

вітер
рахувати час

сонце
рахувати землі

місяць
рахувати вітер

земля
рахувати обличчя

космос
рахувати посмішки

* * *

годинник без імені

знаю
що продукують
годинники
що йдуть
у зворотньому
напрямку

треба
придбати
й собі

для
правої руки

* * *

на біблії
брехали

на відстані
кохали

на істину
чекали

історія
лекало

всі набирали
бали

у космосі
стріляли

* * *

побіля
мого багаття
грілась весна
після зустрічі
з зимою

останній
було ніяково

* * *

шум водоспаду
завинив
перед шумом
глухоти
темряви та
відчайдушнього

польоту

поета

* * *

човен плив
занурювався
випливав
плив далі

людина
не збиралась
його
рятувати

* * *

звуки поколінь
завмирали
на відстані слів

космічного
кошика

* * *

зорі молились
невідомо кому

так
про всяк
випадок

* * *

від нового року
лишилась
купа ялинкових
та соснових
решток

рештки совісті
сюди
не входили

* * *

ми бачили
як вітер
ганяв каміння
космосом

всі бачили

усі планети
бачили

* * *

зорям ніколи
піклуватись
про світло

зорям взагалі
ніколи

* * *

небо
застелене на землі
як на планеті
рядно

що з часом
вигоріло
та потемніло

* * *

з одного боку
на серце
насувалась
туга

з іншого боку
на місяць
інша туга
насувалась

обом було
невесело

* * *

ми думаєм
що зорі
теж читають

насправді
лише сонце

* * *

воно стомилось
від споглядання

воно
яскраво-блакитне
сонце

* * *

коли літають
птахи
то небо

коли літаки
то вже
космос

* * *

людина руйнує
себе
та
природу

природа
себе лиш

людина руйнує

* * *

вона космічна
дружина
поезія
планета
с о н ц е
врешті решт

вона
космічна

* * *

комп’ютер

прихистив
поета

/комп’ютер-космос/

* * *

пейзаж

човен
серед дерев

космічний
звичайний
човен

* * *

земля
опустилась втомлено
на місяць

перепочити

поки сонце
не бачить

* * *

світанок
це насправді
позіхання сонця
пісня нічного
спання
на одному
з багаточислених
боків

* * *

вони зупинились
посміятись

вони сміялись

вони
не рухались

* * *

історія
земля

поезія
космос

* * *

замовчування сонця
щоночі
не може принизити

споглядання

* * *

споглядини

як мінімум дві
вершини
у напрямку
космічних
світил

себто квітів

* * *

сонце
відкотилося
в сторону
подалі
від колючого

нахаби-місяця

* * *

одна краплина
ніяк не могла
наздогнати
іншу

на іншій
стороні

земної
кулі

* * *

малеча
в подобі дощу
гуляла

прибережним
полем

* * *

з вікон
було видно

космос

* * *

голова планети
літала неприкаяно
світом

голова планети
була відрізана

іншою
планетою

* * *

на горищі
лежали лелеки

і тихо
спали

* * *

надвечір’я
ходило селом
і шукало
місяць

розбудити

* * *

вечір
з ранком
посварився
і ніяк не міг
вияснити з ним
стосунки

через певний
збіг обставин

* * *

місце на сході
відповідало
місцю
на заході

протилежним
боком

* * *

задушений сніг
на душах лежав
а ще
на космосі
виразів

та
почуттів

* * *

сонце
хотіло втекти
до темряви

так це йому
і не вдалося

* * *

із хронік

знімальна
група
сонця

прибула
на місяць

* * *

затамувавши
подих
поет ліг
на
операційний
стіл

осені

* * *

зелена
болотна жаба
мала
багато діток

на небі

* * *

бегемоти
плакали

кам’яними
сльозами

* * *

вітер
зайшов до хати
роздягнувся
і
ліг спати

/вечеряти не став
бо
дуже втомився/

вранці
поснідав повітрям
та й пішов
на роботу

* * *

мені ніколи

на світло

дивитися

* * *

з гори мавзолею
котились

груші
та яблука

* * *

весела земля
напрочуд довго
намагалась
стримуватись
від сміху

не змогла

жертв землетрусу
було багато

* * *

магнолія тб

зі складу поезії
зник

цінний зорепад

* * *

зранку надніч
хотілось спати
загорнувшись
у ковдру місяця
сплетеного

із зірок
та сонця

* * *

усвідомлення
одного щастя
робить людину

нерозумною
від природи

* * *

у поета був
космічний вираз
обличчя

один поет має
космічну подобу

* * *

у пожежі
брали участь
вогонь
непотрібні нікому
речі та

непотрібний нікому
поет

* * *

проза
ставить
паркани

поезія їх
в и п а р /к/ о в у є

* * *

дещо з мого дитинства

якось
прокинувся
на місяці
і злякався

малий був

* * *

вона
зустріла мене
посміхнулась
та й полетіла далі

вона
планета

я ж тоді був
звичайним
астероїдом

* * *

з поета
сміються всі
окрім
небесних явищ
та

самої землі

* * *

я виведу свічу
у ніч

я виведу
свічу
у
поле

* * *

нема сенсу
жити

без
космосу

* * *

загальна
планета щастя
космос

загальний космос
щастя

поезія

* * *

поезія
космос
в який ніхто

не вірить

* * *

жінка

найдовершеніше

море

* * *

відтворяться
в слідах
золи

космічні

погляди

поета

* * *

вони зустрілись
вони
покохались
вони
мали стосунки
вони
розлучились

у них були
різні поезії

* * *

космічні діти
зустрілись
на одній
земній планеті
та змушені були її
хутко покинути

їм нічим було там
дихати

* * *

поети у бога
поколядували

отримали
одну

антологію

* * *

якщо людина
поет

бог
надає йому

житло на небі

* * *

історія закоханих

елементарна
пісня

історія
поетів

елементарна
вічність

* * *

космос

найліпша

поезія

* * *

військо
зайшло
до музею
воскових фігур
і
знепритомніло

* * *

вона
зупинилась

вона
покохала

* * *

вона
зупинилась
на мить

мить
зупинилась
на вічність

* * *

у коханні
було закопане
щастя

мертве щастя

* * *

люди
перестали читати

зате вони
слухають зойки
живуть нісенітницями
відвідують презентації
та туалети
купляють авто
і навіть на них
їздять

люди мають
слухати
течії

* * *

сонце
зігрівало ледачих

бо й саме
таке

* * *

човен
то місяць

підмочений
місяць

* * *

коли
зупиниться
вічність

на допомогу
прийдуть
поети

* * *

вони обіцяли
що човен
говорити буде

човен
засоромився

* * *

увечері
здригнулись крила

і ніхто вже
не зміг
заснути

* * *

вітер
від сонця

далеко
не лягає

* * *

воно було
усміхненим
завжди

воно
сонце

* * *

човен
став поетом

власне він
завжди

ним
був

* * *

вітер
відвойовував
у грат
простір

вітер-відвойовник

* * *

гниє

космічний

простір

* * *

він
навдивовижку світлий

він
навдивовижний

він світ
/космос/

* * *

щемливе
щемлення

щемливо
защемилося
ще раз

* * *

фотографії

то
завжди
смерть

* * *

смерть
води
ніколи
не
скінчиться

* * *

поет
копав криницю

й досі
копає

* * *

повітря
історично тепле

поезія
історично вічна

/анонімна/

* * *

сни
змовились
між собою

і вбили
поета

* * *

вони сиділи
на призьбі
космосу

вони сиділи
і гріли
душі

* * *

дивне
дівча

космічне

дкв
/для космічного вжитку/

* * *

вони сиділи
на
березі

і розмовляли
з човнами

* * *

тираж
у
поезії

це
як
відстань

у
космосі

* * *

одні люди
дивляться
на телевізор

інші люди
дивляться
на речі

поети
дивляться

в
космос

* * *

до космічного
кошика
назбирали грибів
книжок
повітря
та пам’яті

заповнили
вщерть

* * *

пішов
на курси
космічної
пам’яті

не потрапив

знайти
не зміг

* * *

він ходив
і прислухався
як інші

пишуть

* * *

володар
снів
ховався

під
ковдрою

* * *

основний
робочий інструмент
поета

пензель

* * *

гарбуз
виріс великим

до сонця
доріс

* * *

бог
лише
літописець

перекладач
з неправди
на правду

перукар світла

маятник сну

поет

* * *

свобода

це слово
спотикання

* * *

літо
злаштували
в космос

погрітися

* * *

задуха смерті
можлива

лише
на землі

* * *

вітер
пише поезію

вітер завжди
пише

* * *

пророцтва
то великий гріх

прокляття
то шкідлива
прорість

спокуса
надтвердий горіх

просвітлення
прозорість
совість

* * *

протестуємо
проти
тиші

голосуємо
за
увагу

* * *

вітер
зупинив серце
намагаючись
його

приголубити

* * *

воно
згоріло

воно
небесне

ab ovo

* * *

вітер змагається
з полум’ям
котре теж
ніщо інше

як вітер

* * *

вітер замерз
і прийшов
до людей
погрітися

від контакту
серця

та тіла

вітер прийшов

* * *

на картині
був відображений
космос

на
картині
без
рамки

* * *

земля нарешті
відокремилась
від
космосу

земля нарешті
прокинулась
/пройнялась повагою
до самої себе/

* * *

із вищих
прозрінь

сонце
прорізалось

* * *

діти
виродків

наші
діти

* * *

бог призначив
мені
аудієнцію

у космосі

/вдома/

* * *

простором літали
печінки
серця
пальці
носи та ребра

космічних кораблів

* * *

зустрілись
у полі

поєднались
у лісі

померли
у космосі

* * *

він вітер

він
темрява

він
космос

він поет

* * *

люди
співали пісні

космоси
пригадували
/підбирали/

мелодії

* * *

у світі
кривих дзеркал

дзеркало душі

найчіткіше

* * *

земля
пляма на сонці

земля пляма

* * *

вітер

то сонце

у пеклі

* * *

наразі
допалити свіч

й засунути
безсмертя
в ніч

* * *

заручини з космосом
безступінчато
переходить
в
кохання

* * *

вітер
опустився
на
спогад
задля
стосунків
з
майбутнім

* * *

поезію

місяць
відшкодує

* * *

він легкий

він
неосяжний

він ВІН

* * *

хто
повірить
у казку

той
кохатиме

* * *

небо
зігріло
крила

і полетіло

* * *

небо
розчинилось
у повітрі

небо
розчинилось
у світлі

небо розчинилось
у совісті

* * *

роки
притишили
ходу

мерців міняєм
на природу
я ніч
до сонця
приведу

щоб
підписать
земну
угоду

* * *

весна
поглинула
всю
напругу
осені

/не світанків
а затишків/

* * *

заголовки
сонце
небо
зорі
місяць

зміст
душі
що
на
землі

* * *

гореслов
зореліт
зорепад

і все це
в зворотній
послідовності

* * *

вітер
написав
про себе самого
поему
і відправив її
сонцю

відредагувати

* * *

вітер легко
витринькував

задуху
світу

і всім
було хороше

* * *

світи-дороги
тонуть
в раї

поети
боги

світ
ізраїль

* * *

завіршене
на
свічку

задумане
на
сонце

* * *

свічка
втомилась
мати
стосунки
з
непоетами

* * *

поезія зігрівала
людство

свіча зігрівала
ручку
зошит
та мене
самого

* * *

осінні джерела
несли
у собі
присмак

космічного
листя

* * *

я готовий
ради поезії
не
вимикати
двигуна
моєї совісті

лиш би
вистачило

вічного
пального

* * *

поезія
космос

космос
поезія

ми
на відстані
слова

слово що
смердить

* * *

зорі
сліпі люди

тому й не
допомагають
нікому

* * *

зігрілись

покохали

поховавши

охололи

охоловши

покохали знову

* * *

слово завжди
вічно
буде перемагати

і дії
і наслідки
і природу

слово вічне

* * *

я буду
носити з собою
інструкцію з неба
води

на лінії
вічного бою
я буду стирати
сліди

* * *

місяць
і справді
колиска
але
для кого

мабуть
для нічного
сонця

* * *

перелік планет

космічні носії
завихрились
у танку

історія
сім’ї

історія
світанку

* * *

секундна стрілка
має вік

хвилинна
має віки

годинник
нікчемність істоти

* * *

природа візій

проста поезія
людина
земля зелена
дім
калина
прославлення
святого сина

і небо світле
голубине

* * *

ганьба людини
чорна
тека

війна
вогонь
бібліотека

* * *

поезія є небо
а небо іже
твердь

пишу
лише про себе
пишу
лише
про смерть

* * *

від вічної
мети
до вічної
дороги

розвінчані боги

перестороги

* * *

вітер
нещастя
тривога
матимем серце
за бога
матимем пісню
за сон

вітер
з космічних
вікон

* * *

художні засоби

картини
перлини
палітра

нічого
не треба

повітря

* * *

коли нам
випаде почуть
звіт
вічного святого

найвищим
стане заповіт

простого

* * *

треба
в і ч н и т ь
треба жить

вітер солодко
болить

* * *

рецензія

мости дійсно
треба
малювати

над проваллями

* * *

назад
до поетів
назад до снігів
падіння та злетів

молитв та гріхів

* * *

поезія в польоті
на крилі

не варто прозі
поклонятись
досить

хай будуть квіти
на землі

і втомлено-щаслива
осінь

* * *

недосяжний кабель

коні-крони
квіти
канни
ніжні проліски
жадані
хрест
між вічних тем
і течій
вірші
проблиски
картечі
втечі
від себе
та слова
втеча
до затишшя
крова

грати неба
не для
мене

пісня осені
займенник

* * *

планетні відстані
причали
як
довгий світ
ріки-роки

у серпні снилися
печалі

у серпні падали
зірки

* * *

бог вища суть
людина
камінь

наземна путь
не зникне
амінь

* * *

сумний політ
історій течій

полишить світ
зігріти вечір

* * *

філософія нестраху

кохання зло
мости
канали

щоб все було
щоб все
минало

* * *

зеленіли
нескінченно поля
здіймались догори
руки
крові
вітер колихав
одинокі постаті

невмируще
хотілось
жить

* * *

скінчивсь
космічний календар

як відстані
як
коментар

* * *

планета
вічне кохання
і
затяжний

поцілунок
комет

* * *

як світло зір
твоїх очей
як неба велич
у віконці
як нісенітниця речей

на серці
спочивало
сонце

* * *

як пісні повесні
як знаки у тумані

ці досвітні
вогні

так щасливі
й кохані

* * *

коротка мить
печалі-літа
планета
ангелом зігріта
він слухає
як дишуть квіти

покою
заважають
діти

* * *

журнали
жебрацтво
жадання
історії

ліки
осінні

поетка
писала
про літо
теорій
у затишку
тіні

* * *

село
землею
заросло

на місці
місяця
село

* * *

душа
без рамок

як світ
без
крапок

* * *

новини
розпачі
людини
поезія землі
земля
історія секунд
година

літак
на горизонті
тля

* * *

бібліотекар
біблій
болеслав

планета
візій
волеслав

* * *

народ
що хоче
жити
має відповідати
на дзвінки
/виклики/
щодо господа

хоча б для відповіді
що ВІН
знаходиться

на території

* * *

люди космосу

космічні перли
/не плач не злися/

вони померли

тож
відбулися

* * *

завдання найвищого

в світах прибрати

/світанку
де ти/

людей зачати
богів
поетів

* * *

скрізь
де люди
є зв’язок

з богом

* * *

вихід назовні

всі
рівні
мірки

і світ
і зірки

* * *

він став
на хрест
він дума
вище
він бог
він перст

він
святовище

* * *

на фоні
вічності

весна
зів’яла

* * *

чоловік
з мішком

як бог
зі світом

* * *

вітер
вітрила
орелі

космос
колише
оселі

* * *

творчий
генія політ

переправа
через
світ

* * *

життя питання

небо
завмерло
повітряним
спазмом

будем окремо
гуляти
чи разом

* * *

падодзвін

на світ
на земне листя

космічні впали
крихти

світ жовтим став
та чистим

* * *

на цвинтарі
треба дивитись

угору

* * *

всі годинники
зупинились
саме сьогодні

час
ненавидить
зміни

* * *

з е м н е в і
відстані

не сонячні

* * *

чекання жити
істинить
любить

ходити
по планеті
босим

чекання вмерти
вірить
залишить

по собі
роси

* * *

вібрація машин
вібрація

вібрація сердець
в
полоні страху
вібрація весни
у пошуках
надій
вібрація машин
на фоні
краху
вібрація людей
у відчаї
подій

* * *

зірки птахи
пташина
доля

зірки
верхи

людина воля

порівняння космосу

* * *

вітер
що до трави
хилиться

кохання
що до кохання
горнеться

поезія
що до місця
приросла

* * *

світло
моєї ночі

правда
рахунок світла

ніжна моя
прозорість

тепла прозорість
правди

небо
все рівно
чисте

світ
не впаде
на землю

* * *

літати
серед зірок

дивитися на світ
очима поета

бути закоханим
у життя

робити все
як слід

* * *

зелене сонце
мого місяця

фари-очі
дворової кішки

нерозуміння поезії
усіх без винятку
людей

* * *

літак для польотів

мрії
для кохання

гроші
для прожиття

поезія
для польотів

= крилата поезія

* * *

на крилах лірики
і мрій
кохання назавжди
заснуло

п л а т е н у осені
зігрій

небесний збережи
притулок

* * *

істина
у відриві
від землі

істина
у відриві

* * *

вона плакала
вона шукала
знаходила
втрачала
і шукала знову

вона
планета-куля

* * *

космос – обеліск

усім ненародженим
та
померлим

* * *

він пише рівно
чисто
та загадково

як космос

* * *

у стані космосу
вмирають істоти
тобто люди

у стані космосу
живуть і множаться
поети

у стані космосу
живуть

* * *

країна природи
відсутності кордонів

країна-космос

* * *

зірки
завалені
свічами

поети
моляться
ночами

поезію
творять
свічами

* * *

підстрибнув

так і не досягши
космосу

* * *

зустріч платет
призначена
на початок відліку
координат

* * *

прокинувся
позбувся зла
почистив зуби

/в поезії одкровення
в істині натхнення
у слові сьогодення/

і вмився
космосом

* * *

хрести
супроводжують
людей

до неба

* * *

світло очей
у темряві

польоту
метеликів

* * *

небо
без крил

не небо

* * *

я політав між
зірками я бачив
сонце у кожній
із них я бачив
живу істоту
слово
космос

космос
це я

* * *

кожна спалена
свічка
наближує нас
до космосу

кожна неспалена
до землі

* * *

сіючи добро
зло пожинаючи

сіючи зло
добро пожинаючи

сіючи вічне
правду пожинаючи

* * *

треба вивчити
кілька слів
для себе
лише кілька
приміром
намисто
погода та
кришталева вода
в якій

можна жити

* * *

побачення зі смертю
відбудеться о міль-
йонній годині

просять
пристебнутись

* * *

з літака
видно вогні
чорну землю
білі мелодії

з літака
лиш себе
не видно

* * *

не тиша
а гудіння бджіл
хода годинника
думки
про вічне
пустельності
закритих шкіл
і серце змін
непересічне

тепло кохань високе
вічне
і сяйво чистоти
північне

ps: поезія
то
непублічне

* * *

вечір
то ранок навпаки

ніч
то вечір
плюс ранок

день
все
що від цього
залишається

* * *

я серпень духу
дух тепла

земля
до осені
текла

* * *

світанки теплі
та прозорі

роз’єднані
міста
і зорі

* * *

весна
на відстані
грудей

облиште
тіло
для
людей

* * *

одітися
у білі шати

поезію
в букет
зібрати

розкласти
в зоряні
конверти

затемнення
рукою
стерти

* * *

світ перевершення

віддаленість
роси
планетні музики
і ноти
на небі спалахи
краси

я спрага
вічної спільноти

* * *

життя
приміщення

смерть
бог

* * *

мелодії
одного й того
вечора
додому
повертались

завжди разом

* * *

поцілунки
зустрічались
і
розходились

вони люди
вони

повертались
додому

* * *

у день
народження
роси

світанку
випить
попроси

* * *

мобільні зорі

мобільні телефони
це привід
для знайомства
з космосом

це намагання
дружити
з богами

це доказ
зв’язку
з зірками

зірки мені
вже
не цікаві

я
не
потребую
мобільного
телефону

і взагалі
нічого
мобільного

бо це
смерть

* * *

логіка
виростає із логіки

нахабство
виростає з лайна
що
в свою чергу
випливає
з людини

* * *

береженого
бог
не береже

хоча
можливо
я й помиляюсь

а з третього боку

хто

що

про бога

знає

* * *

думки
про радість
радості думки

одна дорога
двох
сердець

* * *

рима
це зриме
щастя
неволі

осінь
без гриму
істина
долі

* * *

придивившись
і побачиш

поети
насправді

в
траву
вдягаються

* * *

політика
не ті узори

поети
не небесні хори
а зорі
в плані
непокори

експансія
простору

* * *

історія
хвалилася
розвоєм

ми на любов
молилися
по двоє

* * *

у серці сонця
плач коліс
що крутяться
навколо
світу

бог заплітає
небо кіс

у зоряний
букетик
літа

* * *

тут істина душі
/берил/

неначе біла тінь
без крил

* * *

я зачаровано давно
ходив
по сонцю

весела світна тінь
на серці

насичився
політ птахів
повітрям

закінчилась епоха
плачу вітру

* * *

великий пам’ятник
чи хрест
на могилі

велика людина
лежить

нікчемний пам’ятник
чи хрест

нікчемна людина
лежить

ніякого хреста
чи надгробку
ніяка людина
померла

ps: попіл
ні про що
не говорить

* * *

весна
нічна пригода

сніги
сумна погода

* * *

запахло
небесним і добрим

світ стане
земним
та хоробрим

* * *

у сонці
із неба
та слів

багато
небесних
слідів

* * *

коли говориш
про серце
всі інші
органи травлення

повинні мовчати

* * *

ранок
гавкнула собака
розірвавши
тим самим
/порвавши/

симфонію тиші

* * *

коли купляєш собі
календар – готуйся
до смерті
в поточному році
бо це рік його

придбання
повісин
навішувань

бо це справді
календарна миттєвість

ти сам це
зробив

* * *

мій космос це
провулок
що не
з м а л и т ь
ніколи

поезія
це вулик

поезія
це бджоли

* * *

повісини
календаря

простеження
тенденцій

перемога розуму
над розумом

* * *

скрізь
наскрізь
холодні
діти

поспішайте
в тепле
літо

* * *

є безліч
вимірів
краси

я був
далеко
від
роси

* * *

сонце

ревнує

місяць

до зірок

* * *

зірка
випромінює
блиск
очей
сонця

* * *

а на портреті

спала
зима

* * *

планета
малюнок

людина
портрет

щемкий
поцілунок

останній
сонет

* * *

сьогодні
свята закінчились

завтра буде
звичайний день

завтра буде

число

* * *

без моря
людина гине

як і без космосу
сонячно-зіркового
неба

* * *

живії квіти
мертвих
снів

живії діти
правди
слів

жертовно

і с т и н и в

молебень

* * *

світ можна в якості краси
погладить лагідно рукою

застій
як течія роси

роса
як течія покою

* * *

елегія

смачний пиріг
єднання течій

рожевий сніг
рожевий
вечір

* * *

охоронці храмів
віруючі

охоронці ресторанів
для вегетаріанців
вегетаріанці

охоронці
цеху поетів
поети

* * *

дививсь
на поета

себе
бачив

* * *

забудьте
про зради
люди

прийміть
в подарунок
душу

* * *

сніг
це велика
і прекрасна

людина

* * *

коли
колиска
плаче
у
ві
сні

коли
колиска
плаче

довго

* * *

два дні підряд
наш домовий
переваговував
штори на кухні

мені й невтямки
було що він виріс
і потребує
надійного кріплення

але я про це
не буду
писати
/хоч він
і читати не вміє/

* * *

що стало берегом
нічим

що стало шелестом
нічним

що стало істиною
плачем

* * *

на вістрі
сонячних доріг

з е м л и л и с ь

дерево і сніг

* * *

сніг задумав
відправить
листа
своєму знайомому
дощу

не зміг об’єднати
сніжинки
в аркуші

* * *

земля просвічується
за рахунок

красивого
співу

* * *

планети не боги
їм краще робити

істоти не зорі
їм краще любити

тривоги не болі
їм краще
мовчати

* * *

налаштування на вічність

планети сумні
душі їх шати

добре чи ні

треба
кохати

* * *

завмерла
на крилі

мить вічності
і слів

* * *

іспанія
морозиво
з будівель
та облич

к р и л а н і я
надпрозово
надобережний
клич

крилографія

* * *

останній день
святого літа
останній день
його пісень
останнє слово
заповіту

останні квіти

просто день

* * *

перше квітня
весна
проросла

й розтікається
повсюдно
надуває
вітрила
і
пришвидшує
стукіт
сердець

перше жовтня
зима
звирувала

і розсипається
світом
закриваючи
в’юшки
та занурюючи
подихи
в сон

як же їх
багато
життєвих
кілець

* * *

світла
космічна злука

справжній
митець-творець

море
то завжди
мука

з боку
живих
сердець

* * *

зоряне щастя
припустима
відстань

до бога

* * *

мій дім
краса
і море

там вітер
з кимсь
говорить

* * *

коли тривога
котиться
із гір
і дужий місяць
обіймає
площу

косметика*
втрачає
зір

а зорі
починають
прощу

_________
* від слова космос

* * *

поезія

у ядрі

сонця

* * *

приблизити
на склянку
час

розвісити
на небі
вірші

принизити
до тіла
ніч

розвіяти
туман
зневіри

відкрити
у собі
кохання

* * *

контроль облич
повинен бути

або всі мають
посміхатися
або
хоча б
плакати

* * *

записувати
всіх людей
на одну плівку
рівнозначно
мистецтву

мистецтву
вбивати

* * *

порядок відчаю

спочатку
я сам
а потім
всі інші

повмирають

* * *

у дітей
повинно бути
багато повітря

бажано
кольорового

щоб вони
могли ним
ділитися

між собою

* * *

гітара
це місяць
на сонці

це напрочуд
теплий
місяць

* * *

гітара
висіти повинна
на вітрі

від цього
музика

* * *

вона лежала
мовчала
і
не
плакала

вона гітара

* * *

вони

вони
продавали картини
посеред неба

я ж
посеред неба

пишу

* * *

повість

жінка тримала
чимало
повітряних кульок

злетіти
хотіла

мало
купила

* * *

кохання може

кохання може
бути лише
по відношенню

до
життя

* * *

красиві

не
палять

* * *

ані
пам’ятників
ані
кладовищ

бути
не повинно

* * *

космос

правди

божі
смерті

* * *

крилоєднанням
попросить

свічу
на сонці
погасить

* * *

сніг
дається людині
аби вона
хоч трохи
думала

* * *

туман
має властивість
карати людей
за незнання
зірок
планет
інших світил

світу
в цілому

* * *

зорі
мого
дитинства
то вже

літературна
спадщина

* * *

речі
прикрашають
людей

люди
прикрашають

повітря

* * *

історія
без космосу

дитина
без
матері

* * *

космос
людини

найвищий
космос

бо живий

* * *

найщиріші
серця
живуть

у космосі

* * *

поезія
то

драбина
до космосу

* * *

відповідальний
за рівновагу
поет
космос

відповідальний
за честь
поет петренко

* * *

скільки
на землі
квітів

стільки
й людей

* * *

від космічного
до космосу
далеко

дуже далеко

* * *

перемога

всесвіту

за

поезією

* * *

сонце
розтане
коли

захоче

* * *

сьогодні

вітер
із сонцем
не
поділили

кохання

* * *

люди
міряли відстань
до сонць

дві епохи
вийшло

* * *

крихта долі

покоління
оспівує
весілля

знамення

* * *

космічні кошики
та інше
космічне спорядження
продавались
упродовж усього

с в і т о в о г о
року

* * *

відчути
присмак неба
за рахунок

кохання свіч

* * *

крихітка неба
лежала

на землі

без уваги
космосу

* * *

настала
черга уваги
космосу

/для всіх/

* * *

писати поезію
ніщо

у порівнянні
з
сумом зірок

* * *

а чи
бачили ви

п л а ч у ч е

небо

* * *

звідусіль

зірки

плакали

* * *

вони

кохалися

просто

неба

свічі з зірками

* * *

космос

зігріти

усіма

наявними

душами

* * *

вітер
має особливість
вмирати
в жалобі

за
власною
силою

* * *

людина
ставить на землі
різноманітні
досліди

космос
на людині

* * *

простір людини
обмежується
простором
космосу

* * *

втрачене
сонце

поет
знайшов

* * *

сузір’я
великого
неба

на протязі
всього
життя

світило
поету

* * *

окрім поетів
існують
і інші
живі істоти

простори
час
свічки на зорях

* * *

вітер
нагромадив
багато моментів
буття

а потім почав
роздавати їх

усім живим
та мертвим

* * *

я дійсно помру
коли не буде
можливості
записувати те
що прийшло

незалежно
від того
чи це
ручка
з блокнотом
ноутбук
з пальцями
істина
зі скрижалями
планети
з
космосом

* * *

поет
най
жор
сто
кіша
людина
всесвіту

* * *

коли зірка
не світить

то й поет
не
живе

* * *

красивий дощ
прийшов
до мене
в день
вітання
від небес
вітання
красивий дощ
мелодії пісень

кохання
до життя
останнє

красивий дощ
прийшов
до мене
в ніч

* * *

з космосу
впала
зірка

прямо
на
поета

* * *

плани
у поета

завширшки
з небо

* * *

веселий
та незвичний
дзвін
на землю
котиться
повільно

неземний
неземний уклін
ровесникам
що дишуть
вільно

* * *

діти

емоції світу

з багатьма

дзеркалами

* * *

люди – діти

діти – тварини

тварини – пращури

людей

* * *

треба заснувати
мережу готелів
для поeтів
з
безліччю паперу
та
олівців

а ще зірок
на вікнах

* * *

вони породили
якусь планету

вони високі

вони далекі

вони мають
що
згадати

* * *

зранку
до вічності

велике
багаття
світу

* * *

книга

оаза
в пустелі

* * *

в губах
твоїх

зірки
віддзеркалювалися

* * *

ти тут жила
ти
плавала
ходою

я довго жив
з холодною
водою

* * *

свічки
треба ставить

на серце

* * *

церкви

зірки
на землі

земля
на небі

* * *

тепло готове
стрінути весну

кохання
то найвища
туга

* * *

колиска
вмирала

з кожною
дитиною

* * *

план провітрювання

нагадати собі
про хворобу
зірок
і прислати їм
місяця-лікаря

там де вічність
невпинно
спускає курок
є сліди
поетичного
лідера

* * *

зорі сліпі

людей
не бачать

* * *

він згадав
мою казку
про пам’ять
роси
що одну лиш
краплиночку
пам’ятала

ти у сніга
сніжиночку
попроси
щоб вона тебе
зцілила
і розтала

* * *

я збираю сторінки
прочитаних книг
і роблю з них
кораблики
місячних течій

від усіх холоднеч
несприйняття
та криг
є один лиш рятунок

поезія
втеча

* * *

вони
ночували
не в полі

вони
книжки
читали

вони бачили
один сон

* * *

сьогодні
світло
прийде
уночі
веселим
розмаїттям
дива

і зникне тінь
потреба
у свічі

і прийде
злива

* * *

поети
рідкісні посли
їх душі
вже давно
спочили

на небо
квіти
принесли

до справи
бога
прилучили

* * *

сьогодні
читав вірші вітру

вони йому
сподобались

лишилось сонце
та кохання

внутрішня рецензія

* * *

вага квітки
залежить
від ваги рамки
полотна
та фарб

найбільше ж
від рамки

* * *

народжуються
дівчинка
хлопчик

а посередині
людина

себто поет

* * *

світ
презленний
до нестями

світ
задобрити
піснями

* * *

мріємо
роками
маримо
віршами

на світанку
мами
вийшли
з образами

світ помить
дощами

* * *

людина стояла
і
на музику
дивилася

* * *

коли людина
посміхається душа
її підігрівається

до ста градусів

* * *

душа
вселяється
у тіло

в яке
сама
захоче

* * *

душа
в залежності
від того
сумує
чи сміється

знаходиться
то в одній
то в іншій

половині тіла

* * *

подія масштабу

фестиваль
бог читає
вірші

ми сьогодні
на небі
усі

* * *

веселка
перевернулась
від подиву

світ
поезією
заговорив

* * *

події народжуються
лише після закінчення
земного терміну

дихання
смутку

* * *

парні / непарні
числа
придумані
заради
збереження

темпу життя

* * *

людина поет

оазис оазис
у космосі у часі

* * *

люди
зустрічаються
з морем
та
поїздами

люди
нещадно малі

* * *

на п’яному
побережжі осені
зустрілись
непередбачувані
почуття
поваги
та гордості
до / за
слова / слово

* * *

поїзди
секундна стрілка
історії

все інше
поети
зорельоти
зорепади

не вписуються
в
програму часу

* * *

я вірю що прийде
сонце
що світло загоїть
рани
повстануть
веселі люди

і буде
осіння правда

* * *

пори року
це залежності
від

значення часу

* * *

перехід
до вічності
може відбутися
будь коли

навіть
рік назад

* * *

земля моя
у вирій
відлетіла

і досі
не
повернулася

* * *

не дихати
повітрям
упередженості

не дихати
зовсім

* * *

тримати серце
у себе

на колінах

* * *

відсутність воєн
ран
богів
порогів
жовчі

дружина
дикий стан
дружина жовтня

* * *

мелодія без танку
христос
що не воскрес

як ранок
без світанку

як
паралельний
хрест

* * *

зірки
прекрасні
та чудні
як птахи
як дівочі очі

тут дні
складаються
в пісні
тут сонце
проситься
до ночі

* * *

поетові явилося
знамення
порядком
притаманним
лиш віршу
вітрилу
знаку
одкровенню

за правилом дощу

* * *

ініціатор часу
пісня
ініціатор змови
час

я сонцю промені
потисну
і помолюся
при свічах

* * *

чекання

каторга
вічності

* * *

її очі були
блискучим
відлунням

вовчих ям

* * *

моя неосфера

планети по сонцю
сповідують щем

кохання
як стронцій

пігулки
з дощем

* * *

прокинься
просвітись
прозрій

безпечна
таємниця

мрій

* * *

космос мрій
єдина мати
хочеться любить
співати
світ
за промені
тримати
і в пустелі
… танцювати

* * *

дитячою
залізницею
доїхав
я

до космосу

* * *

мотиви смерті
лишились

у космосі

* * *

політ безмежний
серед
хмар

потік безсмертя

божий
дар

* * *

… світлий космос
на дні

ми у світі
одні

* * *

красиво

це коли

літаєш

* * *

стріла
пролетіла
м и л о
й попала
в ніщо

поезія
завжди стріла

* * *

сьогодні
сонце

поезію
випромінювало

я
загоряв сьогодні

* * *

просто бажання

прийшли люди
й накрили
частину суші
однокольоровим
прапором

прийшли інші
з триколором

прийшли ще інші
з двострічковим

я не хочу жити
на землі

з прапорами

* * *

відстані
вимірюються часом
необхідним
для покриття
простору

від серця
до серця

* * *

внизу
комашники малі
немудрий цар
на небі-троні

я хочу
осінь
на землі
і літо тепле
на
долоні

* * *

замислитись

над
стежкою

* * *

земля
поволі
підніма
людей
до висоти
світання

земля
пригорне
до грудей
світ вічного
кохання

* * *

царям
лакузи

поетам
музи

* * *

таємно-темно
жили особи

відкрито-світло
живуть
особистості

* * *

хотів підійти
на виставці
до художника
та попросити грошей
на видання книги

злякався

хотів підійти
і просто сказати
пару слів
про
його геніальність

хто зна

* * *

знову забув
що вночі
наснилось

треба
лягти сьогодні
на той же бік

* * *

в усіх світах
є
позначка роси
в е л и к н і ч
як любов
і свято

землею
радість світу
рознеси

навчись кохати

* * *

планета тісна
убога

померла
душа

у бога

* * *

пишу я вічну
книгу монастир
вона далека
від людей
далека

це моя біблія
це мій псалтир
моя пустеля
зневіряння
спека

я
з а в е с н у ю
книгу монастир

* * *

на час

треба

дивитися

* * *

вони хотіли
вийти
із води
спропонувать землянам
міри

земляни
тупістю ходи

хотіли віри

* * *

… побачимось
через вірші
до
вічності

* * *

людина
прогресивна
та
що доросла

до роздавання
людям
власної
бібліотеки

* * *

вітер

серце

годинника

* * *

хочу жити
в чотирьох стінах
але
без даху

щоб гостили
у моїй оселі
і сніг
і дощ
і сонце
і місяць з зірками

і вітер поезії

* * *

де земні
та добрі
люди

їх
немає

і
не буде

* * *

я старший
менеджер
роси

вирішую
коли не спати

вирішую
коли світати

вирішую
куди рости

* * *

весна
як повінь
осінь
як розлука
всі інші почуття
затерті
між пам’яттю
краси
і муки
між жорнами життя
і смерті

з інтерв’ю народу

* * *

найбільше щастя
нашого життя

весілля
сонце
осінь
і планети

* * *

я був сьогодні
сонцем
на посту
я зігрівав
віддалені
планети

колись там душі
світом проростуть
і залунають
на віки

поети

* * *

тривоги
війни
похорони
жалі

на фоні
н е з а г о й н о ї
весни

якщо тобі
захочеться
печалі

згадай
про осінь
і
засни

* * *

за браком снів
засохли
зорі
я поховаю їх
серця
при світлі
а пелюстки
залишу всі
собі

* * *

бог
всесвітнє
жало
визначає
строк

як на мене
мало
неба
і зірок

* * *

богів
позвати
в гості

налити
в сонце
меду

* * *

складні були
займенники
як осінь

ми правил
м а т и к и
не розібрали
й досі

* * *

жовтіли
жайворонки
жінки
сови

ноти
лебеді

* * *

і коли

і коли
о четвертій
прокинувся
і на думку спало
прізвище стерви
яке я потім
назавжди забув

я
аж ніскілечки

не
засмутився

* * *

кістляве літо
сонце
у землі
від правди
зажурились хмари

та все ж летять
у вічність
кораблі
й народжуються
пари

* * *

тіло
це та ж сама
душа
хоча б тому
що коли тіло
б’ють
кохання
не
старіє

* * *

у нетрях слова
/за невміння/
в мережах
міріадах днів
в сукупностях
у хащах снів

заплуталось
каміння

* * *

комета
в серці світу

це я
очима неба

* * *

із сіяння
у ніч
прилетів

невеликий літак
із сонця

* * *

великий маг
поміж вистав
сидів
під сонцем

і читав

* * *

туман планет
земного ранку

як білі сни

і чорні
рамки

* * *

найкраща
темрява
свобода

найсправжні
літери
слова

* * *

світло
великих
жадань

присмерк
померлих
кохань

осінь
як світло
єдине

* * *

гарбузик
зовсім маленька
істота
на столі
стояла
поряд
з квітами

як продовження
квітів

* * *

світ
помаранчевих
сонць

лише сонця
помаранчеві

* * *

знову наказ світом

повірте
в правду

дишіте
небом

пишіте

сонцем

читайте

словом

* * *

вона давала
назви снам

епохам течіям
вітрам

з е м е л л я м
відчайдушним
тіням

с т р и м а н о с т я м
хотінням

/це вічності
тривало/

вона
давала

* * *

поезія
буде завжди

якщо не на цьому
світі
то на тому
напевно

* * *

поезія

дорога до неба

встелена

рушником

* * *

галактика ніколи

галактика ніколи
не зійде
з орбіти

поезія
не дозволить

* * *

поети
без
надії

вірші
без берегів

земля
без протидії

земля
без
ворогів

* * *

я пропоную
жовтню світ
найдовших
і
найтонших
течій

природа
склала
заповіт

пред
течі

* * *

зброя
вандали
поети
тиша
навколо
планет

дивні
назнемні
секрети

бог
найдивніший
секрет

* * *

пам’яті

хто складає
у сторінки
хто в речі
хто в планети
чи галактики

я ж їх просто
люблю
та ненавиджу

* * *

галактики
це поезії
що переливаються

з одного виразу
в інший

* * *

планета
надзвичайних слів

поети
надзвичайних течій

* * *

із голубів
народжуються
діти
журавлі

поети

* * *

поет
без паспорта
і годинника

коли помирає хтось
і нічого
з вищенаведеного
не знаходять

то хоронять

а) у небі

б) у просторі

* * *

на землі

коли я
сплю на землі
то ворочаючись
чіпляю руками
місяць

особливо
це відчутно
коли він
гострий

місяць
у відповідь
на це
бурчить

коли я пишу
на землі

боги керують
моєю ручкою
та клавіатурою

коли я
живу на землі

сонце мені
посміхається

* * *

космічна істота
земна
і далека

тривога
глибока

тривога-лелека

* * *

простори
безмежно
малі

тюрма
тіснота
на
землі

тут ніде
розкрить
парасольку

* * *

зазделегідь
збережена
пам’ять

світилам
знадобиться

* * *

в
галереї космосу
з’явився
новий експонат

людина

* * *

людина
повинна жити

високо
в
небі

* * *

післямова

тепле сонце
п’ю
із

космічного
кошика

* * *

p/p