КОКТЕБЕЛЬ

05_umschlag05_farbumschlag«київський дім»
київ, 2005

КОКТЕБЕЛЬ.
/літо 2000/

ПЛАНЕТА МОРЯ, ЗЕМЛІ ТА МІСЯЦЯ.

море як вічність
святе
дише
не дише
згорає
падає в ніч
завмирає
не обража
не карає

перша
довершеність
раю

* * *

з-під неба
вийшло сонце

й закрило собою
місяць

* * *

дихати треба вночі
коли вітер
мовчить коли
зорі чітко
видно коли
встаєш по
потребі
жити

* * *

сьогодні спалахи грози
збудили місяць

мови
мальви

тривога стелеться згори

й одним штрихом
змиває
барви

* * *

облишки селища-самця
порт
перевізник снів
хамса
на рожені і там же
пам’ять
і тінь
всевишнього
творця

руїни
селища-кінця

* * *

айвазовський

висушив

море

* * *

хлопчик і море

хлопчик
що кидає камені

море
що їх

не помічає

* * *

коктебель 2000

діжі
вин
немолодих

курськ
медузи
люди
голі

вітер
світлий
світлі
гори

свіжа
злива
добрих
див

тепле
марево
води

я давно
хотів
сюди

* * *

море то

елементарна
відповідь
степу

* * *

відсутність моря
можна замінити
лише поезія
і то тимчасово

тимчасове море
тимчасова поезія

* * *

ми не міфи
бо там
де є море
там є суще

ps. за сущим
відтворюються
мелодії

* * *

каміння

є серце

моря

кохання

єднання

душ

* * *

тепле море
вітер
сніг

тепле серце

оберіг

* * *

земля як дощ
земля
як світло

земля пісень своїх
не
зна

земля є свято
для
повітря

земля
не
зла

* * *

море
це вхід
до безсмертя

море
то лікар
рентген
і скальпель

море вражає
дійсністю

море живе
і страшно помирає

бо ж
вічне

* * *

сонце-осінь
сонце-сніг
сонце-сонце
біля ніг

сонце-темрява
сосна
сонце-правда

сторона

* * *

вітер
плескався
у хвилях

хвиля ніщо
без вітру

як і любов
без
тіла

* * *

згадати про все
можна лише
дивлячись

морю
в
очі

* * *

море магніт

а) на відстані
пориваєшся
до нього

б) рядом прагнеш
його
охопити

* * *

у кожному серці
є вода

це частка
моря

* * *

співати може
лише море
не обтяжене

людськими істотами

* * *

традиції часу

почну спочатку
гріти дощ
плести здоровий
образ моря

почну прощатись
/мова прощ/

і готувати місце
зорям

почну не жити
а творить

душити темряву
душити

почну плекати
що горить

і з теплих слів
сорочку
шити

* * *

краплі моря
застигли
на березі

до наступного

сезону

* * *

пляж то є
плацдарм всесвіту
на який
має право

лише море

* * *

цікаво
чим живе море
взимку

і чи живе
взагалі

приїду вночі

подивлюсь

* * *

п’яте колесо
до воза

досвідченому
поради

покривало
для моря

* * *

про море не можна писати
відразу

треба залишитись тут
назовсім

або поїхати терміново
геть

* * *

берегти
береги

у них

вся
совість

* * *

судно
на морі

то випадкова
розкіш

* * *

медузи

сонячні

зайчики моря

* * *

море
це коли
нема змоги
втриматися

не приїхати

* * *

холодно

як медузі

* * *

парус

прихисток вітру
затока сили
лаштунок ласк

оберіг
смутку

* * *

медузи
є мозок
моря

а ще його
серце

а ще
тіло
його

* * *

морю потрібна
цивілізація себто
незайманість
первозданність

дикість

* * *

море це крила

(в загальному плані
бо в конкретному
це звичайні хвилі
медуз)

* * *

море
то
зелені крила

всесвіту

* * *

зелене море
це те саме
що й
світовий океан
це навіть
вірніше
поняття
аніж
поняття
сонця

* * *

море
усіх
виховує та править

кораблі
людей
каміння
скло
пам’ять

кохання

* * *

море є
звичайнісінька віра

у
незвичайне

* * *

море
це дзеркало
світла

бога

світу

* * *

море
це зовсім інша
планета
у всесвіті

заходячи в нього
ми стаєм

іншопланетниками
і залишаємось
ними
навіки

* * *

згрупуйся
увійди в море
розтань

оце і є
найнебезпечніший

та найсвітліший

наркотик

* * *

вдень
особливо

відчувався присмак
місяця

ТИ ПЛАНЕТА КОХАННЯ

літококтебель

є творчі задуми
віки
моря небес
тривог
недолей

над кримом
стелються
зірки
спадає спека
сни поволі

насилять оберти
лиш ти
не засинаєш
неба хочеш

… і пишуть
всесвіти
листи

/планета світло
без
скорочень/

* * *

Одинокі закохані
То завжди ми
Бо нема ніде
нічого подібного
Бо тільки ми і знаємо
що це

І що це завжди
правда

* * *

кохання – мінімум одне

відкриття

в день

* * *

життєвий лік
це я
і ти

лише
незаймані
світи

* * *

три кити життя

вирівняти
землю

написати
ікону

знайти
тебе

* * *

болі
то тіні
журби

марево
тінню
зроби

з н е б и
над морем
мости

скоро
проснешся
і ти

* * *

відлуння
кратера вулкану
відлуння
кратера весни

я цілувать
не перестану
твої
чекання
вії
сни

* * *

ти для мене

як
ключі
від
моря

* * *

напиши
мені
себе

на аркуші
моря

* * *

було нестерпно
говорити
думати
благати
гортати сторінки

ти хотіла
піти

* * *

не ходи
в ніч
бо то
дуже далеко

не ходи
в день
бо то
недосяжно

нікуди
не ходи
без
мене

* * *

Є сонечко в кожному лісі
Є голуби в кожнім
просторі

Кохання як зірка
на стрісі

Як лагідне
вічнеє
море

* * *

Ти йшла.
Я йшов.

А зустрілись
як лебеді.

* * *

біля книгарні
думається
про слово

біля крамниці
думається
про їжу та одяг

побіля тебе
думається
про
вічність

/якщо вона
має запах/

* * *

кохання то свічка

на

могилі

* * *

любов

скарби всі
за неї віддати

й на разі
нічого
не взнати

* * *

юнацьке

кожний квіти
день пошта
як дія термі
слово ново

* * *

кохання
жити може
лише
на небі

зорі людей
з’єднують

* * *

познайомились
зійшлись

зголубились

* * *

ти фантастика
ти природа
ти легка
як сонце
ти стрімка
як вітер
ти вразлива
як медуза

* * *

почуття болю
це жінка
догори

жінка догори
то
пляж

* * *

кохана

це море
сонце
і медузи

* * *

ще ніхто
не кохав

бо ніхто
не знає

куди

* * *

ти чиста
як море
де плавають
медузи

ти море моє
в якому
я купаюсь
очищуюсь

живу

* * *

згорає небо знизу
від землі

пісок згорає зверху
від світила

любов горить
і не згорає
з о в н і

* * *

кохання
це дуже
терпке поняття
це квітка
що ще не
розквітла це
душа що
гріє завжди

кохана
це та
що
к о х а н и т ь

* * *

соняшники
якісь недолугі
наївні істоти
бо коли їдеш
повз них
і вони в цей час
у твій бік повернені
то мимоволі гадаєш
що

саме ти
і є
сонце

* * *

слова є вершини
почуття – низини
кохання – підземелля

втеча від розуму – кохання

* * *

вітайте мене
я море

ласкав

* * *

ПЛАНЕТА ДУШІ

жити

без

жаху

* * *

жінка побажала
усього найкращого
напередодні свята

просто так

щоб я
пішов

* * *

смішинки
у день святого
володимира

дзвін у душі
по тілу
дзвін

у парках
на деревах
дзвони

мій дзвонарям
дзвінкий
уклін

записуйтесь в хори

ворони

* * *

медузіана

їх уночі
убивають

щоб ніхто не бачив
їх крові

ps: море все рівно
святе

pps: так хто ж з них
святіший

* * *

пилюка
і
море

нещастя
і
радість

гостина
і
зло

навіяне
горе

прищеплена
заздрість

здорове
село

* * *

вітер
моїх пісень
пісні
мого вітру
хто дужчий
чи є
сильніші

бачу портрет
любові

бачу ту
що дуже
плаче

* * *

… зовні

ми такі

маленькі…

* * *

подяка

дякую тобі
земле

що море на собі
тримаєш

колишиш його
і любиш

* * *

ніяких
суперечок
з душею
припускати
не можна

це не гріх
це
смерть

* * *

за світлом
десь буде

с в і т л о

* * *

галька на пляжі

це дощ
моря

* * *

без віри
буває холодно

як
на дні
моря

* * *

зупиніться

подихайте бажаннями

* * *

згадай матір

це й буде
твоєю
поезією

згадай батька
прозу
твою

себе згадай

вигадку

* * *

люди одинакові.

лишається
жити.

* * *

десь жили
щось творили
дещо бачили

нормальні тварини

нормальні

* * *

до серця звертаємось

коли вже

дихати нічим

* * *

зачини вікно

і ти

море побачиш

* * *

життя без смерті

просто
жахливе

* * *

медузі дуже боляче
коли
її
беруть
до рук
й кидають
у море

море на неї
кидають

не кидайтесь
морем

* * *

медузи то
підводні човни

імперії
казкового
світового океану

* * *

вбити медузу

вбити медузу
однозначно

вбивству
найкращої
мрії

* * *

медузи
то святі іскорки
яких безжально
вбивають

а) море
б) нерозумні садисти
в) діти

* * *

вершики

є сила
на сина
побачу
як
плачуть
світанок
над
морем
голодо
мором
і верхи
на
стерху
в долину
до млину
до вежі
по межі
від скону-полону
тираном-туманом

обмануть
обмануть

* * *

вітрильники
вітер
медузи
сонце на тілі
жага кохання
жага жити

жага
народитися
там же

* * *

люди
прокидаються запізно

бо не воліють
жити
не хочуть
життям
насолоджуватися

не вміють
співати

сміхом

* * *

заклики до душі

працюйте
на себе

живіть
собою

думайте
за всіх

* * *

життя
це коли думаєш
категоріями
років
земних
та світлових
тих
що з тобою
та
неіснуючих

тих що з тобою
та
неіснуючих

* * *

сьогодні
теплішають
душі

і

від безсоння
виникають
пожежі

* * *

назва

пожежники душі
трави
та серця

* * *

світ наголошує
на злі

ми дуже
дуже ще
малі

* * *

дух
є

душа
чоловіча

* * *

фотографія і серце
два різних
ракурси

одного і того ж
явища

* * *

фантазія
світу

бути
людиною

* * *

… навіть літаки
то невірний
витвір людства

бо то вже божа
єпархія

доказ «від противного»

я боюсь
висоти

ps: не треба пірнати
у небо

треба пірнати
у себе

* * *

нікчемний
темний
злий

навіщо я

такий

ОСТРІВ СОВІСТІ

мати
по совісті

бажати
чисто

жити
без одягу

мати
совість

* * *

зіскочить з неба
впасти
до труни
завмерти
до вітання
бога
змолитися
до білизни
тривоги

/вбого/

* * *

мама-моя=мама

похилена роками вглиб
сонети
жили в ній бог зна де
та жили
вірші складала плачі
та молитви
пишалася синами
й чоловіком
була розумна добра
і кмітлива
душі не розгинала
спини
серця
не спала майже
не звала
на поміч

ховала всіх землян
сама

то ж дайте матері тепла
зима

* * *

не дав матері
її
фотографії

пообіцявши привезти
через два
тижні

продовжив вічність
матері

подарував собі
злагоду

навчився цінувати
матерію

і сни перестали
спекою
бути

* * *

совість це все що завгодно

тільки не
смерть

* * *

наявність серця
ознака істоти

наявність істоти
наявність
людини

* * *

треба жити

якщо
пам’ятаєш
навіщо

* * *

космічні явища

найголовніше
в
житті

вчасно
почати
мити посуд

* * *

навіщо зрада

коли є
совість

* * *

хто чи що є
пожирачем
совісті

це не відомо
ані науці
ані релігії
ані самій
совісті

* * *

волошин
море
коктебель
занурені
в відходи
люди

чи вплине
мертвий
корабель
у душу
вічного
іуди

волошин
море

* * *

згода згори

не є
згодою

* * *

совість була
напрочуд сильною

тому її
і вішали

* * *

в дитинстві було
щось сховано
далеко
за горизонтом

здається
то була
совість

* * *

І бути серцем

Щоб бути серцем
нічого не треба,
окрім самого
серця.

* * *

спати = жити
жити = кохати
кохати = бачити сни

тобто
спати

* * *

діти справді
рушійна сила
історії

спочатку рушать
рушать і рушать

затим

починають замислюватися
каятися
і навіть сміятися

так було
так було

так собі

* * *

хлопець-офіціант
жалівся
на особливо тяжкий
сезон

третього серпня

кожного
року

* * *

лінощі
це коли лінуємось
оточити себе

красивим

* * *

тіло
наодинці
з природою

медитація
вічності

тобто
совісті

* * *

треба завжди жити
по совісті
навіть якщо будеш
(абсолютно випадково)
за це

покараний

ps: і не шукай тут
логіки

* * *

згадай

що ти
неправий
і стане
тобі
легко

як тіні
жертви

* * *

землі земне

морю морське

небу небесне

богу божественне

людині богове

* * *

усі свої вчинки
треба узгоджувати з

а) морем
б) горами
в) небом

не кажучи вже
про ВИЩЕ

(але хоча б
з одним із цих трьох)

* * *

чим далі
тим більше

— моря

— сонця

— совісті

* * *

за світлом
є прохід
з п о р у ч н я м и

тримайтесь

за старість

* * *

совість – уміння

не
вбивати

* * *

ДОЩУ ПЛАНЕТА

щось не дуже серйозне

вода цілюща
смак-вода

душа на вітрі
проти вітру

вода природи
борода

душа природи
тема
звіту

* * *

теплий теплий
теплий дощ
теплота теплот

оболонка
ніжних рож

теплий день-пілот

* * *

дощі ніколи
не бувають
злими

у них немає
на це

часу

* * *

дощ змиває
бруд думок

тіло чисте
хоче тіла

дощ змиває бруд

я
змок

неба завжди
ти
хотіла

* * *

втомлений дощ

гірше

всякого неба

* * *

в’язні дощу

філософ-дощ
навчитель
ладу
данина
досвіду
рокам

в тіні
занедбаного саду
ти віддалась
моїм
рукам

* * *

застигла пам’ять
щось було

життя
диявольська погода
думки
чи тіло
понесло
кудись у далеч
в іншу вроду
кудись у сон
кудись у зло
у кимось збуреную
воду

так як і ти
і я прощу

зимовий пам’ятник
дощу

* * *

дощ дає морю

а) відпочити

б) поповнитись водою

в) насититись химерами

* * *

коли починаєш
відчувати
чиюсь душу

дуже хочеться
почати
плакати

* * *

… людина

зеленіла

від дощу

* * *

… зелені

дощу

дерева

* * *

дощ
під яким був
свідомо
весь день
так і
не
змив
почуття
голоду
смерті

так і не змив

* * *

це було зовсім недавно

світ
дощу
на
серці
скла

ти замерзла
і
втекла

* * *

дощ
як планета
і дощ
як совість
що змиває
бруд і готує
нас
до осені

дощ це дуже
маленька
істота

він просто друг
і ровесник

* * *

дощ виникає тоді
коли людям
плакати
хочеться

він змушує
замислитись
над тим

хто що
зробив

для НЬОГО

МОВЧАННЯ

ніде

ніде усвідомитися
самотнім

ніде
усамотнитись
свідомо

ніде жити ніде
повіситись

хоча живе
та мовчить
багато

як це їм
вдається

* * *

навіщо кохати

коли
не знаєш
кого

* * *

ти прийдеш
мені
уві сні
чи хочу цього я
чи ні
чи боляче буде
весні
у формі дощу
чи в труні

у неба
затемненій
масі
у тілі
у просторі

часі

* * *

Завжди буду лише мовчати

І тоді
коли тиша

І тоді
коли поезія

І тоді
коли ти

* * *

поезія і є

закон мовчання

* * *

мовчання

це вже коли
нічого
не
чуєш

* * *

море є погляд
у вічність

вічність є погляд
у море

два ока
галактики

* * *

пора помирати

все для цього готове

залишилось лише
наблизитись
до моря

* * *

слова йдуть
пливуть назустріч
їх треба лише

а) побачити

б) спіймати

в) приналаштувати
до серця

* * *

черга
за владою

черга
за хлібом
черга
за пенсією

черга книг
за нами

(цикл «видихи»)

* * *

байдужа ніч
доля байдужих
знову дерева
знову ніч

знову самотність
байдужої
ночі

* * *

моя самотність

на кінчику
ручки

* * *

моє завдання
полягає
у тому

щоб мене

не
згадували

* * *

уточнення

лише відпустка
та відпочинок
подає надії
на життя

без відпочинку ти робот
що не знає навіть
що
робити

тупий
неможливо
безтілесний робот

ps: відпочинок – у коханні

* * *

жити без снів
=
жити

на березі
моря

* * *

слів вітер
співвітер

співавтор

* * *

люди
напередодні
кохання

мисливець
напередодні
полювання

серце
напередодні
жаги

усе це
втеча
до мертвих
або

освідчення
в коханні

* * *

зміст речей
найсправжньо мій
це коли
у радіусі
десяти метрів
немає людей

в радіусі
п’яти
тварин

в радіусі вічності
(нульовому)

мене малого
мене
маминого

* * *

море це коли
країв не видно

думок

* * *

медузи мої
улюблені
морські творіння

хоч я їх
і дуже боюся

ps. вони розумніші
за мене

pps. це складові
всесвітнього розуму

* * *

місячна відповідь. євпаторія.

медузи
море
медодзвін
місяць медовий
мідний місяць

природі
місячний уклін

* * *

дожитися до того
щоб уміти
лише потримати
свій фалос
для
задоволення потреби
/малої/
а все інше
щоб робили інші

то смерть
від
бога

* * *

треба втікати
від пістолетів

вони ж бо можуть
убити
поранити
та й просто

образити

* * *

щоденника пишуть
за життя

а читають його
після
дощу

* * *

ПОЕЗІЯ У ХВИЛЯХ

на сірому березі моря
на гальці
походжав маленький
сіренький пудельок

то поезія
на тлі
нашого
світу

* * *

помий мене

поезіє

* * *

я згадаю колись
і тебе

земле

колись
і тебе
хто на землі

колись і тебе
хто в землі
чи в інших
домовинах

колись

* * *

не проти бога
і
не
за

дощем
згадається
гроза

* * *

очі збирачі податків

податки миті

поезія
та кристали

мелодія наше око

* * *

вірші мої
потрапили
у землю

із неї знову вийдуть
у неволю

вірші мої
мої старечі ліки

земля жива
земля
навіки
мертва

* * *

наголо
з
природою

наодинці
з поезією

* * *

дефініції криму

коктебель
будинок творчості
музей волошина
зона відпочинку
нудиський пляж
зона прихистку
хвиль

море
себто душа

* * *

соната сну

сонна

соната

* * *

обожнюю читати
коротесенькі
біографії поетів
у самому кінці
книги у рубриці

про авторів

а ще більше
перелік
збірок

то є найглибша
поезія
хвиль

* * *

якщо людина
не цінує
поезії то це
не людина

то буде
рідкісна окраса
мого
смутку

* * *

земная дорога

вірші

звертаюсь
до бога

пишіть

* * *

Я не пишу віршів
Я ніколи не пишу
Віршів і навіть коли
Писав їх
Не був
Упевнений ні в чому
Так як
Я завжди любив

Це Слово

* * *

Слова
космічні

поети

вічні05_umschlag05_umschlag