ЛІЦЕНЗІЯ НОРМАЛЬНОГО КОВТКА

10_umschlag«склянка часу»
канів, 2006

/на конкурс мелодій/

ковток свободи
у печалі сліз

ковток достатку
із пустих валіз

ковток надії
що забракне сил

дивитись
на політ
без крил

* * *

розмитості
розкоші
речі

плакати
фантазії
плани

тягар що
розтрощує
плечі

бездушшя
безсовістя
клани

горе сьогодення

* * *

на небі всепроситель
лох

на тверді вседушитель
смог

на серці вседержитель
бог

* * *

журба на місяці
вірші
земля
де пишуться закони

поезія
замок душі

моя душа
завмерлі
дзвони

* * *

крик війни моєї

про долю
в бога
не молю

для рідних душ
чимало значу

нікого в світі
не люблю

живу для всіх

погано
бачу

* * *

не вдавайте

з себе ображених
з себе соромливих
з себе унікальних

не здавайте
себе
самому собі

* * *

одні купаються
у снізі
інші
в спеці
а треті
преспокійнісінько
дивляться телевізор

/треті півні/

* * *

болісна
смерть
чистого
серця
чистого
вітру
чистого
споглядання
на
болісну смерть

* * *

за небом
могила
і хати

забудьте
про сина

мати

* * *

колись
збиралися
святами

тепер
роз’їхались
світами

* * *

світ помирає
напрочуд живуче

а відроджується
з залишками
смерті в очах

* * *

країна
це там
де я живу зараз
буду жити
помирати
та тішитись з того
що її
не покинув

не називаю ім’я
країни її знає
світ

про неї знатимуть
планети
інші сфери існування
та фази руху

про неї знатимуть
на всіх перехрестях

* * *

на моїй планеті
зустрілися
дві таблиці множення

доводять одна одній
що числа
не слова

* * *

зверху вниз
безмежний простір

знизу вгору
боротьба

зверху
вниз
приходять
в гості

знизу
вверх
кричать ганьба

* * *

на квітку

сів поцілунок

і всім

посміхався

* * *

три ступені падіння

земля
вінок
віньєтка

життя
кросворд
рулетка

розмова

етикетка

* * *

падіння крил

смерть на труні
не спи

в ніч
тіло
понесли

* * *

злет крил

життя
здолаєм
втому

вертаймося
додому

* * *

в словах
мовчанка
літер

на небі
плаче
вітер

* * *

світ спіткнувся
об гріх

поможіть

плаче жінка
крізь сміх

бережіть

* * *

образа слова
тане сніг
поразка мови
дикий біг
до ями з золотом
до ями
помрем
напевно
холуями

* * *

я з тим де віра

добра мить
де мріють
плачуть
де болить
де бог спаса
від слова злого

де людям хороше
любить

* * *

права як слово

і жити вільно й говорить
і бути
нескінченно добрим
земним
поезію творить
простим
освіченим
хоробрим

всі вищезгадані права
трава

* * *

знущатись
над народом
винищувать породу
собі лиш
на догоду

все інше
прийде
згодом

* * *

суди не судять
пересуди
палаци на кістках
споруди
обличчя
на стовпах
облуди

і вивіска

іуди-люди

* * *

епоха епох

зорі
зони
зими
плахи
тля
орли
осли
комахи
мертві тіні
білі птахи
вірші
книги
альманахи

* * *

напитись листям
вітром
степом
умитись днем
м’яким
та теплим

написане
на дошці стерти

згорнутись
в кріслі
і
померти

* * *

театр куліс і сцен
стомились
темні ніші

він бачив
божий день

там люди
ласкавіші

* * *

україна дуб

україна не лише
калина
або верба
що гнеться
під кожним вітром

україна дуб
віковічний
нескорений
грізний
добрий
відкритий

вічнолистий

* * *

треба поєднати
дерева і квіти
хоча б ось так
примітивно

на гілках
прилаштувати місточок
на котрому у горщику
будуть жити квіти

вплітаючись
у політ
листя дерева

* * *

напис
ліфт не працює

усі
все клянучи на світі
піднімаються пішки
навіть не протестувавши
кнопку

насправді ж бо
ліфт працював

ось де сила
слова

ось де
сила поезії

* * *

увага сонця

без сонця
немає повітря

без сонця
землі б
не було

без сонця
людина замерзне

бо зникне
поезія

* * *

якось прийняв участь
у книжковому ярмарку

угледівши
мою книгу
об’єкт було піддано
ретельному обстеженню

спочатку
обстежили
мій одяг
затим залізли
під черепну коробку
і там
покопирсалися
потім
обсмоктали кістки
промацали печінку
шилом
проткнули серце
і наостанок
обнюхали
вихідний отвір

* * *

зоовлада

і дметься півень
і мале курча

щоб слово
не дійшло
до читача

* * *

дивлюсь на камінь
і бачу
в його структурі
свого вірша
придуманого вночі

не записаного з лінощів

втраченого
назавжди

facit: поезія
відсутність лінощів

* * *

розбити честь
на дрібні
черепки

приспати совість так
що не проснеться

душити слово всім
єством підлоти

це ж треба так
ненавидіть
людей

* * *

ми покидьки душі
занурились
в болото

несе весна струмки

все схоже
на дорогу

* * *

тут недавно
цигани
вкрали в українця
квартиру

я не стану
після цього
менше любити
євреїв

* * *

подих
то правди числа

вітер
погладив листя

місяць
надів намисто

зошит
лишився
чистим

* * *

мені потрібна
ще одна
земля

та що в душі

що душу
населя

* * *

щорічні кільця
на зрізі дерев

щовічні кільця
на чашці
моєї кави

* * *

вимкнули світло і
як наслідок
— недочитана книга
— недосушена голова
— недорізана свиня на бойні
— недонароджена дитина

останні дві позиції
випадкові

* * *

… згадай про совість

і тебе
згадають

* * *

знов із землі сльозиться біль
знов замогильно плаче мова
знов пожирає душу міль

поет помер
на небі слова

* * *

був божий вік були слова
на небі вітер грів долоні

жив бідний геній
як трава

помер
у спальному вагоні

* * *

як довіряєш перукареві

так довіряй
і
іншій людині

* * *

як божа віра

стогнала

ліра

* * *

проект за вічним склом
/навіяно часткою покоління/

житло за вічним склом
кілька телевізорів мобільних
телефонів вдосталь найсмачніших
наїдків та напоїв
прибиральниця комп’ютер
з інтернетом

умова поводитись
невимушено природньо

як у житті

* * *

щодня переводжу стрілки
свого безвідмовного
годинника
на годину вперед
/сьогодні вже мав
померти/

таким чином
обманюю смерть

у школі
хотів повернути час
погано написаного
диктанту з метою
покращення оцінки

таким чином
обманював
себе самого

* * *

одне мабуть

в автобусі
сиділа жінка
у чорній хустині
мабуть
помер хтось

рядом сиділа
стороння дівчина
з плеєром
мабуть слухала
похоронну музику

* * *

істота помилилась
геть

ікона похилилась
смерть

* * *

за світом
світ

за рангом
ранг

за словом
серце

бумеранг

* * *

ні вина
ні війна
ні свідомість
не в змозі

затьмарити
совість

* * *

планета нас

планета нас планета неба
де зорі
звіч
ни
лись з добром
де воювать ні з ким не треба
де до душі
прямий паром
де щастя пишеться пером

зелені літери
дерева

* * *

з усіх щілин
скрипіли звуки

з усіх сторін
ламали
руки

* * *

проте просте

сліди доріг
судома ніг

розталий сніг
мій
оберіг

* * *

церква
при лікарні

пройшов мимо

не хворий

* * *

оае
об’єднані
атавістичні елегії

земляк
руку подає

чернець
свічки продає

ніч
заснути
не дає

* * *

померти хочу
в сні

без болю
у
труні

бог милує
чи
ні

* * *

мазохісти вперед

якби можна було
купляти
безсмертя

хто б тоді
вижив

* * *

жінки що не
розмовляють (німі)

а) не фарбуються
б) не дивляться в очі

в) мріють
про ще більше
щастя

* * *

знайшов у словнику
слово бог
мабуть укладачі
щось-таки знають

а ще треба
його доповнити
такими словоправдами як
совість (боги, батьки)
люди (живі істоти, дерева)
сусіди (планети, зірки)
погляд (посмішка)
поезія (повітря)
доброта (добрість)
планета мрій (щастя)

інше
на вибір

* * *

директива місяця

вода
не повинна
падати

вода має
лежати і щонайбільше
повертатися
з боку на бік

та й то
якщо
захоче

* * *

тези про мови та людей

двоглавий
дух
простори
мати
«россии мощная струя»

тут є кому
про них
подбати

чужа
як рідна
не
своя

* * *

лірика

найперше що
на світі бачиш
найкраще що
життя читає

останнє передмістя
ночі
останній поцілунок
серця

* * *

непридумане

вранці
літня жінка
що завжди
о цій порі
прогулюється
стояла
перед трирукою
березою
і вклонялась їй
напевно молилась

це
як на мене
єдина
істинна українка
на сьогодні

* * *

відповідь усім

малюнки
мова
біблія
словник

я доля слова

я не
представник

* * *

життя людей
страхіттям мощ
старіють
дишуть
відчувають

піду
під золотом
під дощ

піду у світ
де не
вбивають

* * *

пройшовся містом
згадав минуле
натішився людьми

у церкві свічку поставив
за упокій
себе

просто прогулянка

* * *

людина
апелювала до ікони
у
своїй
лжі

людина
апелювала

* * *

на світі є
одна
біда

тут мало серця
мало
дна

цей світ

* * *

і зло
й добро
лиш дві струни

мовчазні
як стовпи
народи

моральні кодекси війни

моральні кодекси
свободи

* * *

… буть серцем пить
з усіх сердець
молитися
лише на бога
іти до сонця
навпростець

злетіть
як скінчиться
дорога

* * *

історія процесу

життя забрать діток лишити
портрет порвать саван пошити
звізду зірвать в лайно зарити
задуть свічу
вогонь залити

так чорт хотів
мене
убити

* * *

придбав багаття
грів собі
руки

отримав багаття
у подарунок
грів собі
серце

* * *

я чую
с в і ч у ю
я бачу

ікони
сумують
і
плачуть

* * *

я бачу всіх
на ймення смерть
нерівноправ’я
нерв’я
межі

БЕЗправ’я
заповняє вщерть
пустоти
соти
віри
вежі

* * *

раніше
то була
дошка пошани
з профілем вождя
тепер там посадили
квіти

відтепер вони
наші передовики

передовики-квіти

* * *

колись домовились
з однією дівчиною
зустрітись
через певну кількість років
на тому ж місці

я б прийшов
забув лише
про місце і час

шкода
бо останнє життя
у мене

останнє життя

* * *

зібрати
усі поцілунки
до купи

ото буде
осінь

* * *

народний дух
свята
розорено дощенту

гра в піжмурки
свята
але
не
в
президента

* * *

скоро осінь
літо
відпочине
воно й так
трудилось
через силу

скоро осінь
мати
будить сина

треба буде
викопать
могилу

* * *

моя розгубленість

просто
захотів помолитись

не зміг
визначитись
якому
з богів

ps: невже я сам
бог

* * *

вітрина
книжкової крамниці

тільки тепер
з одного боку
книги а з іншого
холодильники

різниці
майже ніякої

* * *

нам не дають
чорти
дихать
на повні груди

боже чортів прости
ми ж бо планети

люди

* * *

бути взірцем живим
рядом ікон
портретом

всесвітом
буду
злим

вітром

вогнем

поетом

* * *

пісні
з сердець
просились
святі пісні
дівочі

пісні планет
молились

душі
дивились
в очі

* * *

пісні горять
у сні
даваймо жить
весні

зима
не скаже
ні

слід крові
на
труні

* * *

сім’я не світ
світ
не родина

єднає бог

одна людина

* * *

биття сердець
не варт томів

мене
ніхто
не розумів

* * *

попереднього разу
не став заходити до церкви
розташованої
на території лікарні

пацієнти молилися
за видужання

сьогодні зайшов

сьогодні
всі здорові

* * *

живіть
кохайтеся
грішіть
й боги ж кохались

наразі
віршів
не пишіть

щоб не сміялись

* * *

міський поцілунок

пісні закінчили
співать

між площ

боги глухі
неначе сплять

йде дощ

* * *

буття
боги

життя
борги

* * *

книжки
знання
книжки
будинок

книжки дарунок
бога
сину

* * *

бомжі ходять

істинно
космічні істоти
без житла даху над
головою опори
під ногами
ходять собі і
літаючи
розносять повсюди

пахощі
світу

* * *

туман густий
як сонне небо
дерева
заповняє вщерть

я був сьогодні
білий лебідь

біль то
розлука

щастя
смерть

* * *

міська елегія ранку

ми сон землі
ми
місто лева
ми місто лаври
всі міста

тут падають
старі
дерева

так лічиться
до ста

* * *

мовчання
ніби осінь

політ
космічних крил

так гинули
поети

так
падали
дерева

* * *

сніг бавиться з людьми
залітає
в усі щілини
людського суспільства
і навіть
за його межі

сніг через грати

* * *

небезпека. сніг.

наразі сніг дуже
небезпечний через
наявність у ньому
інформаційних
а може й виховних
якихось елементів
бо на відміну від дощу
він падає поволі й
насичується наси
чується насичується

давно вже назріла
потреба у створенні
міжпарламентської
комісії з питань

снігоконтролю
снігоякості
снігозатримки

снігонадії

* * *

той що знає
що правда
що кривда

той до мене
ніколи
не прийде

* * *

життя
як ритм бігів
як звершення
богів
як прощення батьків
як сніг
з усіх боків

як бачення
рядків

* * *

покаятись
що убивав

пробачення просить
у бога

пройтися цвинтарем
без ніг

не може бути
душ
ворожих

«навпроти течії трави»

* * *

роздали хлібці
усім

я не хочу

я не їм

* * *

дитяча образа

дитинство
відкритая луза

віддайте
мого
картуза

* * *

природа глобалізму

ще не
збуджена

природа поезії
вже
приспана

* * *

забудьте
про марудне

нудне

залиште
на останок

танок

* * *

щось сумне, непародійне.

тривоги я маятник

і печалі на фото

гніву зліва

* * *

смітники
звалища
згарища

поезія існує
для того
щоб цього
не помічати

поезія існує
для смітників
звалищ
згарищ

* * *

київ-київ. без рим.

щербата карафа
потяг

безмежжя
зневага
мотлох

* * *

людям всім
чогось та треба

змиє все
єдина злива

щоб усі
жили
на небі

щоб усі
були
щасливі

східці

* * *

в книгу вічного сну

внести совість борги

посадити весну

зберегти береги

* * *

каліки
клани
тля
помножені
на дійство

розкрадена земля

розбещене
суспільство

* * *

старість
стадність
стогін
жили

землю
руки
обважнили

* * *

сучасний світ
суцільні речі
машини
митниці
милиці

я тут чужий
на грані
втечі

я вигнав
книгу
із полиці

* * *

як пам’ятник
країні
новій

воскреслий
рай
в житті
і
слові

* * *

я написав тобі
учора
що дише сніг
щемким
печалем
що пише біль пером
як горем
що птахи в вирії
кричали
що марить світ
бідою й горем

як нація
голодомором

я напишу тобі
учора

* * *

поміж століть

сад слів
на згадку
посадить

зібрать за стіл
сім’ю-родину

зібрать в труну
все
що смердить

знайти дочку

убить
людину

* * *

прогулювались
дві особи
собака
та його хазяїн

обоє
старі та немічні

обоє доживають
собачого віку

обоє
на пенсії

* * *

буть серцем
що рветься
до бога

мать совість
на ймення
дорога

похованим бути
над морем

не бути
ні плачем
ні горем

* * *

вірші на відстані
епохи

кохання
зради
вічні теми

щасливі втрати
мертві
боги

щасливі знахідки
поеми

* * *

зіставляти
незіставне

як
описувати
смерть

* * *

історія поцілунку
сягає

в
далеке
кохання

* * *

пора земного віку

можна
тривожити
сни

чистого
неба
весни

* * *

глобалізація
простих
речей

проституація
чужих
очей

* * *

регулярно гублю
записники

мабуть там ті
з ким не хочу
мати справи

бо контакти інших
потім
знаходяться

дивні знахідки

* * *

сніг відтепер
матиме силу
неземного
тяжіння

інакше йому
аж ніяк
не потрапити
до підрозділу
поезії

* * *

від землі
не лишилось
і сліду

я піду
на край світу
поїду

щоб зібрати
й назад
повернути
всі зусилля
що мали
заснути

всі таланти
що мали
забути

я прийду
в україну
приїду

по широкому
тонкому сліду

* * *

бачу щодня
на східцях
дому
відбиток
голови клеопатри

ходжу обережно
щоб не наступити
на голову

а недавно
розлучився
з дружиною
і переїхав
на іншу квартиру

так певніше

* * *

бажання віку і досвіду

нема сил
дивитись новини

бо там
смердить

* * *

добре
зле
земне
магічне

воно все
просте
та вічне

* * *

бачив акул
діти яких
у череві матері
пожирають одне одного

лишається єдине
котре і народжується

дещо схоже
на країну у.

* * *

звіт літ

я поклонився
отчому
порогу
я мав за слабкість
правила
безпеки

я написав
листа
самому богу

я записався
до
бібліотеки

* * *

друкую повільно
бо
пишу поезію

я та комп’ютер
/техніка мого звучання/

* * *

бачу
очі
посмішок

чую
хропіння
сердець

відчуваю
втому
несовісті

* * *

ми вже жили
в добрі
і злі
в великій братній
душу
зоні

хай буде
серце
на землі
і ніжний дотик
на
долоні

* * *

вірші
на відстані
удачі

вони такі ж
як ми
ледачі

вірші
на відстані
кохання

зірки
заручини
зітхання

* * *

кривих дзеркал
розмиті
вії

пісні

поезії

повії

* * *

пройшов
протоптаною стежкою
/не алеєю/
отримав заувагу
прибиральниці

а чи до мене
протопчуть
стежину

/подумки
пошепки/

ad libris

* * *

гнучкі застигли

як думки як неба

дерева кров

* * *

ти мамо
ти нене
ти
вічна
печать

забудеш про мене
згадай
про печаль

* * *

один українець

один з плеяди
трударів
один з заспівників
хорів
один з засновників
морів
один що вийшов
з хуторів
один що годував
корів
один що гнав гусей
на став

хто книги воль
не прочитав

* * *

бог творить світ
зірки

кохає

чи є на всіх
вірші

немає

* * *

натхнення лиш варте
злету

вважай і себе
поетом

* * *

розбраття наївне
зелене

відсунься
подалі
від мене

* * *

пожить дать тим
що жить просились
віддать борги
щоб не росились
звести хати
що покосились

щасливим буть
щоб

ті

бісились

* * *

ходили святими містами

ікони служили мостами

сліпії
читать перестали

* * *

щось довго
горбиться
старе
щось мляво
твориться
нове

хтось вірить в сни
а хтось
помре

тут хтось живе

тут хтось
живе

* * *

нарешті
кінчилась війна

між
дном води
й водою
дна

* * *

поставив
власну книгу
на полицю
своєї бібліотеки

нічого
не змінилось

* * *

закони людські
та зміїні

планети-велетні
й малі

бомжі
населення країни

бомжі
населення
землі

* * *

свічка світить
свічка плаче
свічка сни плекає
наче
ті прості
земні істоти
що існують з нами доти
поки не освятять сушу

й не перейдуть
в іншу душу

* * *

без неба
немає і
змій

а втім
/слово проте
занапастили/
змії
це добре

/добре явище/

//як термін моралі//

* * *

ми йшли на захід
йшли на схід
на поклик
тайної
вечері

непевний вхід

погані
двері

* * *

і спить
свята дружина

як ластівка

жоржина

* * *

лишилось зернятко
жалю

покрилась сном
колишня
рана

без перебільшення
люблю

без перебільшення
кохана

кохана рана

* * *

на тлі

комет

ми сон

портрет

* * *

проти терору

людей звели
на кон
тортури кров
зневага

неначе смерть
закон
неначе біль
розвага

* * *

наразі
в автобусі зранку
шибки запотівають

і ніхто
з пасажирів-громадян
їх не протирає

поїздка пустелею

осінь
україна

вибори

* * *

прийти до бога
не знайти
молитов

прийти до неба
не знайти
зірок

душа поета
вірністю
промита

душа поета
пройдений
урок

* * *

як мало треба
сонцю
і мені

дизайн на небі
квіти
на
землі

* * *

відчуженість

це коли
дві людини
дивляться
кожна у своє
дзеркало
що розташовані
одне навпроти

одного

* * *

держава учора

богів зусилля
залишки
лама

немає мови
совісті
нема

* * *

проста печаль
країна
незалежність
проста любов
людина
майбуття
проста надія
у святу
безсмертність

історія
істерія

життя

* * *

ще рано
ще сніг
ще весно

дерева
тремткі
та голі

як важко
прожити
чесно

облуда
вмира
поволі

дерева
тремткі
та голі

* * *

згадане зранку
вночі народжене

я встану
при світлі
туману

коли
буде можна
кохати

* * *

на серці поета
осінь

поети
глухі
та
босі

* * *

я бачив
дні
щасливі
я бачив дні
без крові
привітні
нежурливі
тендітні
кольорові

я бачив дні
любові

* * *

стомився космос
непокою
стомився вітер
за рікою

втомився
лестить
людям

втомивсь
від болю
в грудях

* * *

згоріла тінь
від смолоскипа

тінь
доктор совість
доктор липа

некролог нації

* * *

уточнення

відстані
між населеними пунктами
вимірюються
від пошт

відстані
між ненаселеними

від
кладовищ

* * *

стою
у самому центрі
і нікому
не
заважаю

щастя землі
мене самого
та вищої сили

щастя усіх

* * *

про бабуїн

я замовив меню
наче тему

я був там
де напишуть
поему

* * *

бруньки вже
по всій
планеті

тепло
прогріває совість

лунає
весела пісня

раніше
було
погано

* * *

вчорашня кава
не холодна

я на роботу йду
творити

тут свято духу
великодня

тут можна вмерти
і
спочити

слово опісля

ця книга була написана
до двадцятого жовтня
дві тисячі четвертого року,
чому є документальні
підтвердження.

автор при цьому
аж ніскільки
не оправдовується.
автор лише
констатує наявне.

поет взагалі
ні перед ким
не
оправдовується,

навіть перед …

з пошаною

петренко