НАЗВИ ТА ЗМІЇ

Назви та змії«склянка часу»
канів, 2004

передмова

автор не знав
куди подіти
назви /книг/

вирішив
наростити на них
експромтом м’ясо
/теорія аншлюсу/

бо стільки збірок
за життя
не набрати

якщо нудно
не читайте

НАЗВИ ТА ЗМІЇ

аналітична робота
на повітрі
думати віршами
вірити поезією
допомагати
немічним
переходити вулицю

з пройденого
воно все пройдене
якщо буду іще
десь жити
перечитаю
відкорегую
і знову видам

епіграфи
хто ж ким у світі керує
епіграф
видається флюгером

парк
бабиного літа
це дійсно
шикарна назва
бо мається на увазі
дійсно парк
справжнього бабиного літа
справжньої краси
та печалі

білі води
білі
тому що чисті
бо смерть їм
не суддя
бо роблять
що тільки
заманеться
бо білі

листя мертві
вже про це писано
та не хочеться більше
нікого боятися

сумне вибране
сум падає на землю
повільно кружляючи сніжинками
і тими ж таки сніжинками
танучи

водолазні кроки
це добре бо ми всі водолази
/водолизи/

неодноразові судимості
як ще багато людина не хоче
судити себе не хоче

перепілки в капелюсі
щось хочеться зробити
для них хоча б для того аби дізнатись
як їм мається

радощі та помилки
таким може бути лише підзаголовок
до якоїсь плями

мої максими
такі собі не визначені
до кінця днів

ао /аргументи орангутанга/
так(і) собі вчені

дорога без нервів
шлях но нашого народження
і тільки

годинники та літургії
годинники мають бути відключені
/від бога та його імені/

на сумному етапі
втомлений вечір
похилена душа
свічка від мрій

зимові війни
багато мали зим
стільки ж війн і лишилось

день святої людини
тут хотілося б написати
велетенську річ
безмежним подихом

на рівні космічного випадку
ще безмежніше іншою
траєкторією вічності
словом того кого поважаємо

концерт відомих
як вони самі це терплять самі зірки
бо терплячі

бджолине товариство
передавачі інформації
про життя в усіх її проявах

життєвий живопис
щільно прикрита
ляда вежі до сонця

весна зорепадів
весна суховіїв п’яниць що нічого не
пам’ятають дощів висохлих
від невтручання людини осені
геть незрозумілого
опонента малюнок що прикрашає
спальню бога

бджолині спазми
наша і лише людська
дурість

від третього тисячоліття
до останнього
скарги поетів
на суспільну свідомість
віслюків

яким має бути острів
чесним чемним чарівним чудним
епохою

поетичні спостерігання
далекі від спостережень
і військових дій
як і від тихої печалі тієї самої
осені

елегантна зона
зона коріння що утримує
світ від безладу
/маю на увазі прозу/

вгрузла у землю церква
хоче дотягнутися
до нижніх зірок
/подалі від тих
що над нами/

ампутований рембо
рембісти
людські тварини
сексоти диявола

поезії-графіки
невизначений ніким
політ фантазії


фотографії як квіти
брати наших менших братів
батьки гробів що в землі
пращури кохання

гібіскус
ніша навіть важко відразу сказати
чого для чого
для здоров’я усіх на планеті

кам’яні сльози
насправді сльози не з каменю
сльози з чогось
більш міцнішого

ранок вимагав
ранок вимагав порядку
я дивився на падаючий сніг
і думав про це

роз’єднаний бог
справді померти хочеться
з цього приводу коли
об’єднаємо

те що нам налаштовано
розум а як ні то ніхто
нам уже не повірить

тривалий місяць
хоча зараз наразі
важко і згадати яким він
був

ранок твого весілля
сам ранок
ні в чому не винен
сама відаєш

заплакані шибки /автор не я/
продовження
ранку

бажання ран
це від епохи
слів

апострофи бажань
треба піднятися ще вище
треба охопити ще більш
неохоплююче
треба не помирати
доки свого
не зробиш

течія нечесних
вони вдавляться але
будуть жити

стати свіжим
ніби хто знає як
ніби хто хоче
хто

повернення до неба
не мається на увазі
смерть

змагання за старість
не мається на увазі
життя

відвідай серце
дуже даремно
сказано

теорія бузини /дерева а не прізвища/
як вона любить відновлюватись
після вирубки
аж плакати хочеться

планета скарг
окрім землі є
ще деякі квіти

скарби журби
мабуть українські історичні
пісні та долі

години часу
час як категорія години
як знову ж таки
вічність

поезія без лайки
на сьогодні
не актуально
на сьогодні лише це на жаль
і сприймається
не сьогодні

хочеться вижити
вижити пожити
жити

собі на заваді
поет

на прикладі прикладів
пересічна
людина

євролюдія
україна

зіграти зігріте
хор

згоріти порохом
ті що помирають на сцені
/не знаю як бути з неакторами/
//та реакторами//

із негативного
те ж саме що і люба
інша назва

тиха видовищність
це десь там де людей не було
і не буде

видавництво води
єдине непідкупне
з тих що знаю

пора господа
це або час
або простір
або якесь явище

вкраплення чужого
вкраплення чужого
проникають скрізь стіни
дерева думки
страшно і боляче

повернення

  • до снігів
  • до совісті на колінах
  • до пестощів знайомого тіла
  • до себе здалеку

інтерстрокато
знову ж таки небезпечно хоча
на перший погляд
і нічого життєвого

навманняшки
термін далеко
не дитячий

далекий погляд
про це говорити
про це
думати
співати не дивлячись

те що усюди
давно

астрофізичні уяви
горить небо
простір то кома
усередині
лише смерть

винятковий вечір
коли ти сам нікому не
заважаєш

колишня гроза
трагедія
прийдешнього
покоління

розмір любові
трагедія
всіх поколінь

світ що прозрів учора
це не 11 вересня
це до народження
христа нашої галактики

загін загонщиків
половина нас

загоняли всесвіту
половина людства

дорога до хмар через небо
сонце
від землі

виспатися і спати
мається на увазі
не гра в слова а нестача
смутку від короткого обігу
життєвого колеса

ініціатива смерті
людина

ініціатива бога
істота

сексуальність і смерть
щоб потім було про що
згадувати

тривога без натхнення
не знаю куди подіти
свій розум
/нехай буде так/

скасування людини
можливе лише з власної
ініціативи

країна княжичі
є така країна і буде віднині
де б я надалі не жив
казка всього живого
/і книга буде/
/я автор/

вагон сорок першого року
не війна навіть не її
початок
голоси з темряви

коли виймали серце
я відвертався від
самого себе

береги берегинь
куди сягає
совість кожного

вічний місяць
повний дійовий впевнений
у собі і в нас

безмежні сутінки
життя

від коктебеля до коктебеля
географія історія насолод
пісня поезій
море і силуети

книги
чути лише шелест
сторінок думок та відлуння
скреготу
гусячого пера

час чаес
скорбота кілька весіль
та народжень
відрядження поетів
горе землі залізо

говорити ширше
щоб вітер не мав де
розгулятись

відкрий мене вітер
щоб я заговорив
на повний голос

титул
щось стояче хоч і не без
сенсу

стежина слів
якраз таки стежина
бо слова вічні

життя пожовкле
люди діти
самих себе

табір моєї смерті
мій мозок
нескорений

береги відчайдушних геніїв
антарктида
для всіх антарктида

моє мовчання проти вашого
я все рівно
мовчазніший

чи скажемо правду сонцю
дуже далека
проблема

ти ікона
моє щастя на землі

ікона позанебесна
ти ікона

реклама совісті
і це у третьому

світлофори смутку
життя
трьохвимірне

сто зірок сто доріг
життя на білому
світі

болото й кохання
речі дуже схожі
одне на одного

нема людини
хотілося б залишити
без коментарів

катастрофи змій
бачити себе
на світанні

повторити каміння
у собі у творах
у творінні снів

велика премія
щоб ніхто не
чіпав

друзям та суддям
друзі
не бійтеся суддів

щедрі шедеври
лише
на рівні слів
ненав’язливих

зупинитися на початку радості
як важко як важливо як
весело

we support
людина людину
душа душу

найближче до серця
ідеї землі

соняшникове
згадуєш його повсякчас
дублер сонця зв’язок
з літом

досягнення води
течія світла

читач-цвітник
читач читаючий
з напруженням

прозорий політ
до сонця до земного
навіть
до дуже земного

хитання
не обов’язково щось
нісенітницьке

поява смерті
перші спогади про
перші думки
про це

chronique
дихати тим повітрям
якого нема

остаточний запах
запах
остаточності

хурделиця снів
сонники не встигають
фіксувати

обтяження зірками
коли думати нічим
коли зірки одні
коли останні
на заваді поезії

повадність слова
до безпорадності далеко
до духу ніщо
до обличчя тісно

нескінченість птахів
коли ті розмовляють
кохати не хочеться

історія душ
навиворіт кохання
тіла навиворіт

поезії повітря
вони собою дихають
вони легкі та вітряні

кінець невідомих
старість

книга
поезії що ніколи
не закінчуються

стривожене і’мя
відтоді коли люди
почали помирати

поети. пустоти.
пустоти себто вічності
і поети охоронці
пустот

серед вікон
середина вічності
людина що проживала
на планеті в урочищі див

квіти без ніг
бачені на відстані
великих
душевних перегонів

глухий кут святого серця
бачення
недоторканого

дорога до рогу
розведення вогню
посеред хреста

знадвору, з двору.
географія веселих

найкрасивіші душі
наші єдиноможливі
до самого народження

досконалість води
не маю змоги заперечити
можу лише
розчинитися в ній
і достроково піти

течія смерті
течія води кожної своєї
ріки

життя спокою
у віршах
у повітрі
у віршах

продал = предал
скрізь шукають
лише менеджерів
з продаж

любов до гробів

одна єдина непохитна
та незворушна

лав/ин/а вина
землетрус мозку апатія слів
невизначеність пошуку

нижче чисел
лише крила рани богів
собори пісень моїх вражень
втома втоми

мечі та крила
крилам боляче від мечів
мечі мають право
на крила

надруковане та інше
з далекого джазу пісня навиліт
добре спати мертвим

страшинки смерті
могилки тендітні та
незахищені вчасно викопані
та мовчазні навіть під час
грози

день відтворення голгофи
ходив
кладовищем

день таланту та сміху
талант згорів у маренні
того ж таки сміху

день осей
завжди відкритий
завжди людяний
слухняний болісний
майже веселий

тривога велика і одна
за гратами нова проволока
колюча

травень третіх рук
відсутність стабільності
море свят і вбивств
гармонія рук відрізаних
від всесвіту

осінь що на щастя
перед смертею завжди повинна бути
осінь бо вона
сама ввічливість
/а ще вічність неземне кохання
і небо землі/

кругосвітні матері
шукають притулку
рукам своїм грудям та
жертовній юності

рожева задумка
написати один вірш
за життя

безногі чорти
люди що не
порозумілися
з богом

зелена посмішка
людини тварини
бога

літопоезія
поезія не літа
поезія літнього сонця
серця та солодощів

відрізки. суцільні відрізки.
теми до яких
ми ще не долізли

п’єзо-дива
сонце епатаж
батьківщина

меди
може бути все
що завгодно як і самі
меди

пи…атий острів
пів
острів

крила малечі
які з задоволенням
нас поховають

згусток горбу
коли буде нікому
нас схоронити

не те бачити
не те бачити
не те чути
кохати не те

голодувати серцем
відповідь сплямованого серця
людини

смішно не радісно
дуже смішно добре
не радісно

знекров
життя алкогольного
генія

поліпи ненависті
повість хх-го

чотири квадрати
коло
ненависті

загальні рожевості
режим
сьогодення

повна фіксація
як і всі інші
але повна

певна фіксація
певна
непевна

дорога до втечі
дорога до
зустрічі
/від попередньої/

безсоромні постаті
бачити все

з далеких усюд
деякі трави росли так
ніби вголос думали

щоб не було зле
травлення місяця

квіти кротів
пахнуть землею

прозорі метелики
вбивці і аж ніяк не
інакше

росяні дівчата
дівчата від роси
ранок та вечір
дві сторони пологів

успіх нічого
бачу конкретно ніщо
яке вимагає
оплати часу що спливає
незалежно від нього

сторінки неживих тіл
перелистуєш
зраджуєш

зіпсований пес
бавився на ганку
зорельота відкусив
датчик місцевого
зорепаду

тривожне сідало
невдовзі стане прохолодно
для тієї категорії людей
що мають
особливе бажання жити

терпляче сонце
йому у вену
кололи страх

випадкова вічність
господа відволікли
ангели

чорне та чисте
чорне то
чисте

дуже багато поетів
дуже багато сперми
а треба писати
кров’ю

іржаві поезії
бо довгі стрічки
прямі та довгі

кохання болю
українська мова
дає це поняття

кохання жалю
це справа
інших мов

цикл дивовижжя
занурений у темряву
захмурений закоханий
у зовнішність
занедбаний

зустріч небес
на високу зустріч
кожна людина приходить
з величчю веління
світла

змагання п’ятниць
рівень дитинства
змагання тривог
чи буде поїздка
за місто

добірка слова
одне слово
багато розуму

земля і слово
слово опускається
на землю щоб потонути
в ній назавжди

вітер і правда
точиться боротьба
за рівність
перемагає старший

зорі на серці
передаються від сердець
батьків та предків
людина не мавпа

невибране виоране переоране
прибране

герой горя
з точки зору
млявої радості

З берегів Берега
Берег Бог
ріка божа

твори твори
якщо навіть нікого
не кохаєш і не вбив
нікого

мої дорожні фарби
/знаки/ //хрести//
книги на звалищах
смітниках
березі моря

говірка сови
довго плакала
ніч

радість радості небо неба
прості явища
десь тут рядом
за кладовищем

винятки без
досконалості
люди
людство

руки що гинуть у горах
тримати гітару
не просто

амулети літа
кола від камінців
на морі

думки чисел
нестерпна арифметика
загиблих
волею божою

тисяча назв
любити двом тисячам
людських пар

дозвілля неба
жодної хмаринки
з усіх сторін планети

радощі щастя
у єднанні двох
на острові життя

омолодження сну
єднання двох тіл
після знайомства
з богом

невідступний робот
не робота а вставання
щоранку до кави

стати дорослішим
на одне кохання
справжнє
єдине
одне

справа безпрограшна жить
три крапки
дві крапки одна

сьогодні буде сьогодні
схід сонця був вражаючим
завтра його
не буде

втомивсь до нитки
пам’ять спалила
суху
течію життя

гласні люди
робити справу
серед зір

готель планета
триматися якогось
берега

і знову
якесь життя
якісь думки сила волі
та сила силенна
слів

де хочеться мрій
в поезії
проз

хочеться хочеться
без назв стилю
та знову ж таки
солодощів

де хочеться жити
не на землі

трапилось
не знайти
роботи

відчай
розум ні на що
не здатний

мрії кожного
бути народженим
бути не змитим
з поля землі

мрія не кожного
принести
собі щастя

бачення сонця
покохати й
заплакати

згусток меча
тривожна течія
диявольства

всесвітня мрія
кохання
/можливо ще щось
сильніше/

безмежжя
коли лише ти
та суцільний
горизонт моря

трава у січні
мова мовчання

трава у липні
розмова дорослих

трава у жовтні
мова
спокій

приниження
відсутність
тиші

пояснення

  • чому малі форми
  • з браку часу

та спокою

допінг
змагання з собою
без правил

одоробла мрій
хто не бажає
жити нехай
працює

проти крутих
проти крутих немає
більш знавіснілого слова ніж
кохання

тема жовтня
моє
доросле життя

слово
кохання подих слово
слово імені кохання
слово імені імені
слово
кохання солодке

початок роману

Закінчилась початком смерть

закінчення свята
по перше слово кінець
не може сприйматися
літературно по друге
його занадто часто
використовують а ще
хочеться сказати
до побачення у
якому завгодно
існуванні

ЗМІЇ ТА НАЗВИ

зливи смертей неначе
нікому не хочеться
жити
ми не боги
ооо ніхто не розуміє померлих

вони мріяли
бути людьми
чим боги займались

жила весна рожево-біла
і сонце мріяло
сузір’ям і небо
спало на струні
чорно-біла земля

земля на вістрі сонця
пливе весела мла пісень
у бога є святе віконце
яке й вітає день
хто є в світі

багато богів і тільки один
справжній
не з цього числа
хрестописець

багато їх дуже багато
на кожного з нас
по одному
діаболос

прості слова
з повторного. книга.

коли бачиш не те
що хочеш
книга ні

з усіх святих книг вибери
досі неіснуючу
ЙОГО проси

чомусь пропагуються
прокляття геєнна
мученицька смерть
хіба це книги
із книг невірних

бачу чимало скрижалів
знаю багато послів
небо не стримує
жалю люди
боялися слів
перелік течій

зненацька
упали на землю прокляття
чому прокляття
чому на землю
нестямне

піднімають нас
щоб літали
самі підняти себе
не можемо
КолиМага

поезія піску
лови ящірок для сніданку
горе воді
близнюк в пустелі

горе поету
зона відчуження

кольорові сни
продовження білого

дуже дружнє
слово
іноземець
із книг народів

дуб верба калина
і повірить сину
українське дерево

спалах очей
буденне горіння

сучасне життя
зненацька
мимо саду

чого ніхто
не бачив
на чому ніхто
не грав
скрипка вогню

без назв
і тільки без назв
бо перша
книга формату а6

розуміння читати знизу
справа наліво
з неба до сонця
пора величності

промінь сонця
знаходить мене там
де я нікому не належу
хочеться вибачитись
перед богом
хочеться повіситись
перед ранком
допінг втрати честі

запрошують
на безмежжя
дикунства протипраці
протигри простирадла
покоління низьких

сьогодні
перше кохання сьогодні
вечір проституток усі
що працюють повії
перше століття

безмежно неграмотні
істоти щось середнє
між людьми
та комахами
голодні голгофи

спати з одним
кохати одного
варити кохання
іншим
розподіл вічності

весна бруньки що не мають
чоловічих стосунків
думати щастям

добувати мед
опісля бджіл
говорити не боляче

біль через яку
поет пройти
не може
тільки бджоли

тема вчительки
на котру звернув би
увагу опісля
безмежжя в знемозі

ховаєшся
пишеш
святопис

житоття життя
житинство поета
корова
що заблукала
вростання жита

лайно та
лопата
межа поколінь

не мертвим
не живим
тим хто вірує
присвята

автомобіль
частинка поезії
стілець у президії
совісті
ключі від серпантину

читати звідси
комахи
помітка в книзі

америка
безглузде провалля
думають що хороші
не думають
що хороші
підземні страстощі

свиня чекала колуна
як місяць сонця
телячі заздрощі

з балкону хтось
посміхається
повінь душ

назва журналу
вісник осені

півтони
мови
про мову рідну

їздив колись трактором
мріяв бути
полярним льотчиком
став жебраком
стану все рівно
письменником
тінню шляху

тіло 80 кг
душа 80 мг
серце
різниця
темрява моєї смерті

книга була закопана
в безсмертя

в цій річці хижаків
не водилось аж ніколи
пігули від мулу

усміх безодня
нестача слів
нестача мови
нестача розуму
а ні в мене а ні
у кохання
від темряви до смерті

бажав розбитися
вдрузки
щоб бути схожим
на пам’ятник
ні собі і ні вам
без бога до смерті

спати
вчити спати
спатися вчити
на вістрі нескінченого

вік за сорок
робота
за обрій
кохана за течію
за годину до розуму

сніг коли не чекаєш
сніг коли кохаєш
сніг
коли він гарячий
білі обрії

не повинно
заважати серцю
кохання інших
ночі теплих течій

їхав під сніг
перешвидшував
великі авто та людей
був заліплений в усі очі
кохана
чекала
До Розстрілу

до кожного трикутника
веде космос
до кожної взаємини
веде партія зелених рішень
/подихів/
лінія гарячих сердець

ми сьогодні в заставі
ми сьогодні
в банку ломбард
ми спимі
ми чуйні
романи серця

зібрати речі
висмикнути
з черева сперму
знайти печеру спати спокійно
спати неспокійно
це можна зробити без вагання

уже давно не
пишеш
коли страждання
відсутнє

протисправа протидія
протинещастя протизневаги
протиувага

люк невігластво
не людини
пидлюка

сеча
назва книги

сторонні
барви
назва неба

давно хотілося
такої назви
дивовижне злиття
епохи
кабінет міністрів /послів/

день дома
/не вихідний/
місто вулканів

ніхто не розуміє
ніхто не може зрозуміти
я не хочу
розуміння
братовбивча пісня

ручка висихає
від нестерпності
сперма вже давно
просохла
холодне крило вечора

серце розтин
розум собачий хвіст
свобода
вибори
п’єзо та квазі

як хочеться їсти
покидьки
колективізм параші

снід сніг у тілі
сніг навмання
навіщо приходим
ніхто у себе
не запитує
глухі ку/оти

страх страхіття
похоті померті покручі
поштовхи немовляти
поперекручування
/не перекладається/
поперед ванною
готовая кров
рожеві канати

україна-тиша
україна тиш
змії

сам живий
тіло збереглось
жити не воліється
струс мозку
не визначений
ніким
під час землетрусу

впав вмер
чого ви ще від мене
хочете
мертві знаки

ніби щось нероз’ємне
сон дощ трава
пустелі нашої
закоханості
повзаючі крики

вони костляві
вони природні
вижимки

відповідаю
світлом фар
мого народного авто
моєї народної зустрічі
з епохою
відповідь інію

ми розлучались
на фоні саме конвалій
так і не
розлучились
кабінет конвалій

вони всі однакові
єнісеї прометеї
дніпри десни
дісней-ленди
дорогожичі
печаль геграфії

павуки що свідомо
знімаються на камеру
/це до відомої
програми/
//хто не вірить хай не читає
поезії//
світ зі скла

сокира з якої злітає
залізне лезо
причандалля поета

стегна пручалисть
від болю їх хотіли
з’їсти залишивши
голову шию та все
піднебіння
бо

я мав вас
я маю вас
я маю вас
за хороших
чи

ходив хлопець
мав стосунки
з майбутньою дружиною
скиглив їй
за пазуху
і нижче
рік на споді життя

не знаючи навіть
як увійти в жінку
розгойдане покоління

вчишся
вчишся блюзнірству
за категорією інтернету
за категорією продаж
я продам ти купи
я продам ти можеш
не купляти
ти можеш ніколи
не купити
замурзаний світогляд

у всіх у нас є
одна мати
перепиляна совість

коли бачиш дівочі стегна
та рожеві руки
хочеться зупинитись
у розвитку
згвалтовані руки

діти
діти не наші
діти не наших
галактик
дітинедіти
наші відбитки
люди без розуму

вони бували похітливі
вони бували печерні
вони бували
хто дочитав нехай
зайде
розум без людей

жовтень як
у ві сні
/жосінь/
жива осінь

не думати
не перейматися
не співати віршів
особливості смерті

вони сьогодні
всі веселі
віра великої смерті

темрява
ми
де забула баба голку

люди що щодня
ходять до праці
люди що щодня
безногі постаті

гашиш смішно
по відношенню
до алкоголю і
дуже смішно
по відношенню
до бога
п’єзо-квазі-натхнення

смішно спекотно
жахливо
вулиця провулок
вулиця кохання
дайте мені грошей
на закуску
сонця
вулиця кохання і кохання

сонце пожежа
вітер пожежа
поезія хвиля
за місцем проживання сонця

підзаголовок до цього
лебеді та зграї

робота та відпочинок
серця двох
постатей що розуміють
одне одного
підсилювач осені

дощ грався
каміннями гальки
зболений відпочинок

відсутність землі
для поховання
тіла
збитки совісті

травма серця
щекотливе враження
півночі
психологізм травми

хтось кохав у печері
то було дуже чисте
злиття
загальна історія бажання

фантазія мати
кохання і зберегти його
а ще бігати у справах
паралельно
часу
фантазія мати

безсмертніше бога
не буває бог
безсмертя
ми лиш
бажання
третє безсмертя

схід та захід
одне провалля
одного бога
біль через опустошення

соромно дуже соромно
записувати
вірші
на папері
вірші та провалля

пробулькочується
у тілі хоч і залежне
від бога
/бог є руки/
єднання рук

добре що є
щось немислиме яке
все одно кохаєш
тривале кохання

сткрябно
вbr /ідмова від течій

душа душа душі
душа душ
душі душі
серце через
обмеження
остаточний плюс

я жив на світі
і не знав
імен
я

чому б і ні
щось з’їсти виделку
екскременти мелодію
що завгодно
з’їсти і
проковтнути
з’їсти мелодію

не те що
ви всі знаєте а те
що тримає в напрузі
поета
навіть не слово
пальці

не говорили
добре
що не говорили
бл…ство світу
не говорити

ps я мав на увазі слово
блюзнірство

я мав на увазі слово

нікчемність
похіть нікчемності
похіть похоті
нікчемність апріорі
апріорі
нікчемності
останні зіставляння

найсамодійсніша дистанція
не від світла
дистанція
від джерела світла
/не обов’язково свічки/
віддаленість

поезія вона заважає
усьому
вона самий лютий
презерватив
/протигаз/
для всіх
ключі від сперми

не писати
наодинці з собою
порожні свічки

полярне коло
якась росія
можливо аляска
можливо тривога
можливо поезія
прозора північ

не відаючи
про попереднє
хочеться завжди
не жити
тривога і подих

поезія
проза
звичайні канати
подих і тривога

поміж шкірою
та піднебессям
пидлюка знову

мовчання
котре
мовчання
тобто мовчання істини
за вершиною слів

безробіття
ідея совісті

знайдені в морзі
краплини
вітер

звелич
вірші про себе

дружина
незапланована книга

у п’яному стані
писати
це ще
нормально
вершини чудодійств

перлини життя перші
прояви світу багаття
моєї власної долі
квіти

бачити та чути
все омерзенне
на що здатний
незмиваючий дощ
дощ у душі

дуже не хотів
називати імен
майже не називав
скільки людей
треба тепер
знищити
круговерть

слух серця
виваженість розуму
слух серця багаття
роздмухане
істотна історія

квіти у вазі
свіча на долоні
двоє калік

сьогодні початок
календарної весни
сьогодні осінь бо я
від цього залежу
переадресація осені

до смерті лишилось
три життя і ще
три четверті
спокою
відстані

був запрошений
під скло писати
вірші
чудасія часу

ніщо
не ворушиться
навіть мікроби
хвороба як стан

ніщо
не ворушиться
окрім думок
хвороба як рух

хвороба як смерть
допишіть
потрібне
самі

зміст
ім’я поета

найкраща вода
всесвіту
дніпро в дніпрі

хочу бачити
незгаяне
деякі течії

коли виходиш
на природу
за малим рахунком
і бачиш у нагороду
зірки які насправді є

які насправді є зорями
які насправді є метафорами
які є і будуть
які є сонце
деякі ночі

перо
в руках поета
стяг

зближення з
маревом
поезія

біль що
закінчується
дрібниця

голоси що вриваються
у печінку
і немає на них
печалі
нетерпимість

усі хочуть
обману себто
як обманювати і бути
обмеженим
абсурд

продивився
найперший зошит
побачив у ньому
повного телепня
навіть не певного
кепсько

ніхто вже
не наважується
говорити правду
а відтак і просто
говорити
сучасся

народну
/неродючу/ платформу
обходжу кожного разу
аби під колеса
не попасти
вибори вибори

вірші сьогодні
склалися до конверту
й заклеїлись
як то добре що ніколи
не зароблю
на поштову марку
щастя на горе

повертаюсь до свого
круглого столу
та такої ж червоної
свічки
мир

втратив кохання
на повернення
верлібр

дякую нагоді за надану
можливість прочитати
ті книги без котрих
я б далі не жив
вчасна відпустка
добра порада ніжна
спокуса щоденник
не назва

напрочуд чудова річ
якби тільки не доводилось
брехати
безробіття

її настільки багато
що й самому
хочеться стати
депутатом
брехня

місце куди
не заходить правда
небо з якого
зійшли зірки
депутат

він зателеграфував
у відповідності
до сигналу
зірки на небі
він

не заглядати
до перших
чернеток
воля

проглянути
перші чернетки
сором

не мати
написаних слів
гріх

це коли лише ти
та
годинник
тиша

жити та марнувати час
ходити слідом
за совістю
з пробитими легенями
душі не мати сумніву
ні в чому
спокій

читати за кафкою
відмежуватись
від усього
думати
не по своєму
думати по вищому
відмова від течій та рік

твої руки
поціловані
прощання з зустріччю

коси зляглись
з думками
про заборонене
вигін трави

вже нічого
нікому не треба
все
засліплює все
позаду смерті поколінь

якісь замуровані
слова якісь замуровані
стелі
стеля
найкраще небо
враження течій

унеможливлення
говорити
правду
контрабанда совісті

солов’яненко
співучий бог

коли пам’ятаєш
на якій сторінці
зупинився
ціна метелика

щось крихітне
крихке
нечуване досі
мовчання поцілунку

повітря як глина
хвороба

відбиток шкіри
на пальцях
зірки планети земля

я ти він вона
вони
невідома зона

піклуватися
про себе
жити зазделегіддями

не піклуватися…
згоріти в небі

стримувати себе
надоїло

впав
у течію життя
природа мститься
своїм розкішним
волоссям
смак природи

дійсна одна недія
смерть
віртуальна смерть
грона дійсності

життя до
старості
вік у темряві

за темряву
за пилюку
за неіснування
відчай планет

сто грам
душевності
залишки
колишнього братства

запам’ятати
серце
ритуальні послуги

легені відкриті
подих здоровий
м’язи свіжі
книги позлипались навіки
відкриття відкриттів

коли
пліснявієш
хочеться бачити дощ

порода сорт вид
світовид
слава сонця

дихати
пручатися
палити протигази
дихати л е г е н і я м и

посмішка
сексуальної
галактики
квіти на сонці

робота
повернення до землі

поезія що
вмерла
згарище

безсмертя
проект поезія

кохання можливе
лише на батьківщині
батьківщині
святого
дитячий папірус

запобігання слову
молитва

запобігання молитві
кара божа

все це

кінець початку

Три кити, два провалля. /післяслово автора/ Три, це видавець, спонсор та книгарні. На сьогодні це майже дві в Києві та самаредакція. Отже, три місця на всю країну-Україну, де цю книгу можна придбати… Два, це відсутність системи книгорозповсюдження і відсутність читача. Перше – на совісті держави, друге – на совісті самої людини. І йдеться тут не проконкретного автора – мова про конкретних авторів. НЕМАЄ В УКРАЇНІ ЧИТАЧА! Бо якби він був, то не потрібно було б звертатися до спонсора і відривати тактяжко зароблені гроші від інших благородних потреб. А про державу a datoговорити і взагалі незручно. Не боляче. Прикро та душно…