ТРИЗНАЧЕННЯ

06_umschlag«Київський дім»
Київ, 2005

… автор об’єднав
три книги
в одній

в розумному світі
так

не робиться…

ЗНАЧЕННЯ ПЕРШЕ

КНИГА ЦІЛОПАЛЕННЯ

Небо. Богу. Супліка.

У зв’язку зі смертю
прошу припинити

існування.

* * *

СВІЧА

НЕ УМРУ доти
доки не обійду

усі
кладовища

* * *

вогні одвічності
дико загорались

на видиху
смерті

* * *

впав-вклонився

* * *

на кожному цвинтарі
у мене

хтось
похований

* * *

Свічки горіли
Стеля та свічки
Істоти
рухались перед собою

Істоти молились

Стеля
капала

* * *

церква
то
втома
століть

церква
то
примха
саме природи

церква то голос

високого гостя

* * *

свіча
як пасинок

свіча
і пасинок

як свічка
темне

* * *

Кохання – це задоволення
бути Богом / Богинею

* * *

чорнобиль вчить
навчає

п’янкі повіки
повні

тривожне небо
ясне

дощі
небесна
сила

столи
на всіх дорогах

на всіх
дорогах

втечі

* * *

сонце вмирає

від

вітру

* * *

тарковський
зберіг нас
від
злочинів

тарковський
ужахнувся раніше

тарковський
розпочав
нашу
останню сповідь

тарковський бог
батько
син
художник

* * *

жертвоприношення
напрочуд
неросійський фільм

ностальгія то
дуже
російська

повість

* * *

йшов

йшов
зупинився
бо побачив зло
не знаючи
що
з ним
робити
не знаючи
як його
знищити

навіть
подумки
навіть
пошепки
навіть
заочно-небесно

* * *

зв’язок

від чорнобиля

болі

білі

* * *

світ

то ж скільки
в мене
тут
чекань
і віри в славу
поцілунків

є совість

божа
благогрань

що шле
на землю
подарунки

* * *

одне дерево

це скільки людей
у минулому

це скільки зірок
у майбутньому

* * *

старий дід

старий дід петро
зовсім уже
немічний вийшов
з вудкою половити
рибки в ставку
під вербами просидів
години дві
не клювало він
глибоко зітхнув
зібрав снасті і
пішов додому де
ще так багато справ
чекало на нього

серед яких
і
завтрашня смерть

* * *

Дівчинка прокинулась

Так тепер
і
не
помре

* * *

були на цвинтарі
у день поминальний
відправив батюшка службу

поплакали
посумували
пом’янули

дехто трохи пожартував
та то інша
справа бо давно
один одного
не бачили

і було на цвинтарі
дуже багато людей
саме людей

* * *

Тривога, сміх,
Уламки всіх,
І диво поцілунку.

Бог вічний!

Струнко!!

* * *

23 06 01 київ

помирати
сьогодні
гріх

сьогодні
приїздить

папа з риму

завтра приїде
хтось інший

і так
щодня

* * *

спочатку запалюється
свіча

і вже
від неї

людина

* * *

дружина каже

дружина каже

пора вже
опускатися
на землю

відповідаю дружині
і всім

пора
опускатися
ще
вище

* * *

до армії приходять
каються тілом

до храму приходять
каються душею

до поезії
приходять

чисті

* * *

забули
про все

насвіччя

* * *

географія

нехай усі
роблять

що хочуть

* * *

на цвинтар
треба приходити
лише
в точно призначений
богом час

це стосується
і простих відвідин

живими

* * *

відтепер довго
думати треба
де спіймати
себе
за душу

та й ту
треба ловити
якимись
химерними руками

примхливе то
со-творіння

душа

* * *

ікона холодна
як
смерть

ікона гаряча
як
життя

ікона вічна
як
бог

* * *

9 травня

Озеро. Берегом
іде ветеран
з нагородами,
у супроводі
чоловіка і жінки.
Гурт молодих чоловіків
їх зупиняє
та пригощає ветерана.
Пішли далі.
Через кілька метрів
інший гурт
вручає ветерану
букет квітів.

От вам і випадок.

От вам і 9 травня.

* * *

свічка є
темрява

поза
простором

* * *

не треба
йти до бога
через хрест
до нього
не одна
веде дорога

йти треба
лиш до серця
/сотні верст/
//до перехрестя
з написом
«до бога»//

* * *

усі церкви
повинні бути

завжди відчинені
бо не можна
бога
на замок зачиняти
та не мати змоги
прийти до нього

щомиті

* * *

бог візьме всіх
на руки
й понесе
як носять діток
люблячії мами

святії мрії
може це й усе
що
залишилось
від
святої
манни

* * *

найвище
з почуттів

почуття смерті

* * *

все прекрасно
тільки б свічки

від життя
не відставали

* * *

димова вежа
аес

найправдивіша
свіча

бо
найстрашніша

* * *

свіча не світло

дух свіча

ПРОСТО КНИГИ

Це ж треба
із-за одного
хорошого вірша

Ціла книга
видається

Це все від нестачі
золи

* * *

Книга речей
і є
книга Золото та смерть
прогулювались окремо Забу
ли де і кому
видавали Охоронну
грамоту
А помирали
одні й ті самі

Грона снів Грона
снів грона Снів

* * *

читаю книгу
і не бачу
не чую
хто
про що
де
і навіщо

то мабуть
смерть
перед болем

то мабуть
біла
поезія

* * *

Заважаю життю
заважаю справі
заважаю дружині

І все тому що
тілом

Книга стала

* * *

тримайте віру
у собі

пісень
багато
у
добі

вірші лукаві
і
грубі

* * *

уже там

уже там
на тому світі
даватиму пожертви
видаватиму
книги кохання

уже там

/у богвидаві/

* * *

осяяння
момент істини

нарешті
я знаю
як помру

за книгою
поезій
світлих

книга
єдиний
с х о р о н н и к
від світу

дикого
гнилого
нікчемного

це
вічна стіна

це
закритий космос

це єдине
спасіння

* * *

питання зрання

чому я не читаю

було весело коли було весело

* * *

жодного перекладача

тому світ
і загинув

* * *

книгу читати

книгу читати
від початку
до середини
і далі з кінця
і до тієї ж
середини

лише так можна
щось зрозуміти

* * *

в поезії
вбивати гріх

більший гріх
аніж реально

* * *

зміна настрою

люблю читати книги
фіксуючи сторінки так
що видно
чи читав я її
або де зупинився
(бо про це часто
забуваю = стосується
обох випадків)

чисто технічно
поезію
треба читати
по одній сторінці
/по черзі/
спереду і ззаду

//якщо це дійсно вона//

* * *

Чим більше
Прочитаних книг
Тим противніше

Непрочитані

* * *

самому собі

говорити навколо
читати
сховавшись
від світу
думати
світло
та весело

* * *

чим більше книг
тим довше

наше

життя

* * *

букет слів

1.
коли читаєш
тоді і пишеш

бо інакше
немає правди

бо інакше
не буде
слова

бо тривога
за речі
встане

і лиш мати
не буде
мати змогу

залишити цей світ
відверто

я закрию себе
собою

і загину я від
задухи

2.
і загину я
від задухи

біля церкви
де хрест
елітний

і елітні ростуть
дерева

з них чудові
гроби
змайструють

ті гроби будуть кращі
в світі

в них так тепло
земно
і зручно
що не хочеться
ані
неба
ані всіх хто
не бачить
сонця

3.
тих хто сонця
не бачить
море

я дивився
на нього
змалку

не тому що
світило
чисто

а тому що
не бачив
інших

не світил
а великих
сердець

що мовчали
жили
мовчали

і ховали
в собі
багаття

4.
хто ховали
в собі
багаття

ті навмисно
не вміли
шкодить
і зненацька
з и м и т ь
не вміли

не хотіли
золи
багаття
слів
на світі

було

ба
га
то

5.
слів
на світі
було
багато

слово ж кожне

одна

планета

6.
є планета

однеє
слово

7.
слово

віра

у силу

божу

ps
відтепер
не загинуть

зірки

pps
відтепер
я не буду

темним

* * *

Нові теми творчості

Ти

Вічна зірка

Щастя померлих

* * *

поезія
доля
дорога

проблема
гостріша
за бога

* * *

з усіх мистецтв
найсучаснішим
видається вміння
знати літери
і здатність

відкривати
книги

* * *

книга
це велике дерево

найбільше
у світі

* * *

побував

побував на
виставці книг

побачив
виставку людей

придбав
одну
книгу

* * *

книга

єдине з людського
що є
природнім

як сонце

каміння

рослини

* * *

все
що описано
в книзі

має
відбутися

* * *

їхав
на роботу
згадав одне
дивовижне слово

а тут серце

треба доїхати
щоб записати
бо в автобусі
ніхто нічого
не
розуміє

світ – автобус

* * *

не сни і не поети

вірші-мої-портрети

* * *

життя треба
прирівняти
до книги

тоді будем знати
скільки сторінок

лишилось

* * *

я завтра куплю
те
чого мені
бракувало

я придбав книгу
сліпими
очима

* * *

завдання на завтра

завтра обов’язково
/бо сьогодні
запізно вже
та стомлено/
потрібно буде
з а л а н ц ю г у в а т и
з а п р а с к у в а т и
зафіксувати візуально
прочитані сьогодні
сторінки
інакше буде
несправедливо
щодо мови

автора
пам’яті

* * *

хто книг
не читає
той
плює

в самого себе

* * *

о

кожна наступна книга
це відстань
від одного горизонту
до іншого
протилежного

кожна наступна книга
це відстань
від однієї планети
до іншої
наступної

у першому випадку
мова йде про книгу
прочитану

у іншому
про написану

* * *

відстали ми

від
пісні

* * *

де обрії
розлучень
свята
де пам’яті
німих
присвята
де біль
на вістрі
думки

у тиші
книги-сумки

* * *

Куплю непрозору
обкладинку для книг.
Щоби
(напр., у транспорті)
лише по очам моїм

здогадувались,

Якого
поета
читаю.

* * *

я не доріс
до книг
журналів
попелу

янедоріс

* * *

помилки

запобігати

читанню

* * *

усе далі

дистанціюють книгу

неначе
люди
злодії

* * *

боляче
коли
холодно

лячно
коли
не
читають

* * *

На серці болі доль
Душа
не дише

Кому довірить роль

Що Бог
напише

ЦІКАВО

Я – протиріччя
життя
та смерті

Я
не один

* * *

Вона збереглась

Біль металась
всіма
закутками пам’яті
І все ж
збереглась

* * *

на світі
є добрі
чати

кохана

дружина

мати

* * *

цікаво
зробити розтин

тим совістям
що обманювали

а потім
спалити аналізи

* * *

зректися утіх
сон-світло проспати

учора ти сніг

сьогодні
ти мати

* * *

герою
а де ж
ваше

горе

* * *

батюшка хотів
якнайкращого

учора
він мене

поховав

* * *

… Люди розганяються
і йдуть із життя.
Навіщо взагалі розганятися?

* * *

життю нудно
без

тіла – людей

* * *

життя то є

сила-силенна мрій

і більше
нічого

* * *

коли у серці
буде дзвін

коли у небі
буде
ВІН

коли
коли
коли

к о л и т в а

* * *

писати
нема кому

писати
нема коли

писати
нема де

як же тоді
стають

поетами

* * *

які

якими
були б люди
якби ними
не керували

гроші

можливо
людьми

а можливо
навіть
ангелами

* * *

корчують дерева
всі думають

так треба

вбивають людей
всі думають

це необхідно

* * *

історій
я
не боюсь
хоч вони
і дуже

довгі

* * *

а хто
придумав
слово бог

невже

Сам

* * *

дві різниці

спалити живцем

спалитися

* * *

дзвонять
відчиняю

двоє молодих
хочуть розповісти
про біблію

мабуть вони
безкрилі ангели

це теж не моя
оселя

* * *

про земне

коли починаєш
потіти
і не в змозі цьому
зарадити

починай
читати
власні
вірші

* * *

метаморфози

зустрілися сільські
та міські
не було про що
говорити

зустрілися сільські
з сільськими
говорили
про все

зустрілися міські
з міськими
знову
мовчання

* * *

дзеркало показує
не плюс
з іншої сторони

а мінус
з цієї

* * *

хто хоче
щось зрозуміти
той живе

хто не хоче
той живе

довго

* * *

людина дійсно ніколи
не стане поетом
якщо не побувала
хоча б в одному
з нижче наведених
місць:

а) у медвитверезнику
б) на війні
в) на тому світі

останнє моє різноголосся
та види

останнє безмежжя
у вимірах

* * *

бачу
що хтось пада

але навіщо

і чому ми тут взагалі
де нічого
і нікого

не видно

* * *

ніхто не суперечить
коли
мають радість
так як не
суперечать
містам та зорям

* * *

коли не сперечаєшся
дуже легко

помирати

* * *

Люди Обмежимось

виходом
з життя

* * *

Люди – одинокі
одкровення.

Усі
одинокі.

* * *

а що є

батьківщиною
проституток

* * *

Кілька болів
з’єднались в одне – жити.

Усього на-всього

декілька болів.

* * *

що пам’ять
що роки

злиття
з природою

* * *

з неба
йде просвітлення

поки воно ще
не вийшло

* * *

у хмарі закладені

і життя
і смерть
і прохолода
і біль
і радість
і повернення

це сито яке використовується
замість
пекла

* * *

хтось прокидається
щоб похворіти

а я не знаю
навіщо це

прокинутись

* * *

а може
сніг

в і ч н і ш е

сонця?

* * *

ах оці зорі
вони майже що
люди
хоча все ще

не
зірки

* * *

Любов – одна сила.
І єдина.

От тільки де.

* * *

як

як можна
вибрати
кращого з кращих
або просто кращого
бо ж спочатку
треба вибрати
гірших
потім
посередніх
і вже опісля
купляти

призму

* * *

весільна каблучка
схожа була

на око

* * *

Совість
тіла і духу

А чи є
різниця

* * *

Совість
землі та світла

А чи є
сенс

ГРІХИ

08.08.

ранок початку
здорового
способу життя

без спиртного

в парку шевченка

після вчорашньої поїздки
до канева

не на могилу

у справах

* * *

дощ існує
однозначно для того
щоб змивати
гріхи наші

а земля
то і є пекло

* * *

на вінчанні
я не так
подивився
на помічника
священика

під кінець
церемонії
мені стало
погано
і я змушений був
вийти з церкви

у мене є
інший бог
який мене
до речі
також

не захистив

* * *

зрада єдине

з чим змушені
стикатись

істоти

* * *

Наш вік
більш не існує

Наш вік
уже застрелився

Грошима

* * *

щодня народ
вигулює собак
а так як я
їх ненавиджу
то буду
вигулювати душу
вірніше
вона мене

щодня
одночасно
з собаками

* * *

за бога
не гоже

чіплятися

* * *

космос людини

у морі

на зірках

на небі

суші

занедбані слова

і душі

* * *

я втратив
усі книги
які колись вкрав

і нехай буде
небо

* * *

повіяло

потомством

* * *

тимчасовість

усі попередні
століття
кров

двадцяте
кров і соплі

двадцять перше
кров
соплі
і сльози

двадцять друге
соплі
та сльози

подальші
лише сльози

починаючи
з двадцять п’ятого

сльози радості

* * *

колиско
згадай мене

мертвим

* * *

самогубиця лежала
на м’якій траві
після падіння
з n-ного поверху

трава від неї
ще дихала

всі поспішали
на роботу

така собі
подія

* * *

злодійства світу
не
безмежні

безбожні

* * *

брехати хочеться
завжди

сказати правду
ніколи

* * *

щось мало слова
повіситись
щезнути
поволі збожеволіти
збожитись
з б о ж и т и с ь
і пройти рівно
від полюса
до полюса

мало слова

* * *

ми переживали біль
за розлучення

ми ситі

ми винні

* * *

випадок з пісні

діти
не знаходять собі місця
тому що не знають
де їх мами
і чому
вони народжені

оці мами

* * *

Світ багаття
Світ золи

Села взяв
В лещата
Голод

Космос чорний
Космос злий

На приступку
Голуб
Голий

* * *

Різав

Бентежив

Коробив

Горе

Виродок

Чорнобиль

* * *

Я в церкву мертвую
пішов
Тут смерть
родила

Зола вже зібрана в мішок
А з ним і диво

* * *

дихали

храпом

* * *

вираз обличчя

втопитися
зарано

стати людиною
запізно

саме
жити

* * *

дні запою

є на землі
зірок
відбитки
на сонці є
земні лекала

для мене ти
космічні злитки

ти всю любов
мене чекала

* * *

Людина лінива.

Тому
й живе.

* * *

втративши сцену

не втрачай
маску

* * *

заважає піт серця
серцепіт

а то б
жив

* * *

піднімаються руки
і я починаю мимоволі
думати

про злочин

* * *

хочу бачить обличчя людей
що на фільм прийшли
тому що фільм цей
давній
жертвоприношення
тому що фільм оцей
близький до жертвоприношення
а ще тому що він
відділений
від жертвоприношення

ось моє місце
переді мною
але я позаду сиджу
і бачу все

ми розпочинаєм
бо виграєм
падаємо
бо піднімаємось
помираєм
тому що
живем і гинем

все рухається та йде геть

коли
прощаються зорі

* * *

веселі голоси
століть
побачень
повеней
пологів

веселі голоси
моліть

до бога

* * *

вона загинула
давно

залишилось
лице-зерно

ти пив інертовно
вино

на терезах світів

зеро

заплутане вбивство

* * *

людина
з жорстокими
косоокими очима

людина
з жорстокими очима

людина жерсті

* * *

хворий на душу

заночуй
удома

* * *

чому дерева гинуть

вони гинуть тому
що перенасичені
злістю нашою
підлістю нашою
і нашою

смолою

* * *

розстилаю пам’ять

сідайте
лягайте

* * *

є жертва

є приношення

і є дещо

непоєднуване

* * *

усвідомлюю я
усвідомлюєш ти
він чи вона усвідомлює
ми усвідомлюєм
ви усвідомлюєте

ніхто нічого не розуміє

ніхто нічого
не бажає

коло бажань

* * *

сніг
це ліки
що закривають
хворобу людства
якому
вже не сила
дивитися
на довкілля

сніг
це наше
дзеркало
в якому
відображається

одна лиш
кров

* * *

ніжність завжди
спить довго

жорстокість
прокидається

не спавши

* * *

час відбуває
у вічність
а ми
і досі ще

ще тут

* * *

зустріти бога було
не важко

важче
і важливіше було
йому

вклонитися

* * *

бог теж

комусь служить
вже потому він
богом бути

не може

* * *

вся правда
не
для
всіх

розумним
бути

дійсно
гріх

* * *

мати чекає
на сина
аби той забрав її
з лікарні
та він
не їде

боїться
снігу

ps: продукуйте
себе
на
виріст

* * *

палити
право мають
лише розумні
жінки

вони ж бо

губи

бога

* * *

сповідаю великую силу
находячись
по ту сторону

ікони

* * *

скоро церкви
стануть
археологією

а ми все ще
продовжуємо

їх будувати

* * *

погасло
сонце

смеркло

чорнобиль
цвинтар

пекло

БЕЗПЕРЕЧЧЯ

смерть

всіх

породила

* * *

мої відповіді
завжди

переповнюють

сумніви

* * *

треба завжди
звертатись

до мерців

і не лише
за
порадою

* * *

ХХІ і наступні
століття
це боротьба

за
самотність

* * *

вранішня молитва

відвідати треба
бога
покласти його
до серця
зламати ворота
світу
спалити на сонці
смерть

* * *

плачем
нариви гніву

не
полічиш

* * *

різнобарв’я світу

вустами поезії

очима землі

смертю

поета

* * *

і космос
велика
сила

смерть довго
світи
косила

* * *

В усьому

потрібен Бог.

І всім. І Самому.

* * *

людина
книга

життя
наодинці

* * *

вічний рух

знову
хтось
говорить

правду

* * *

Підліткова рима

Всі війни – в паради.
Ракети – в шухляди.

* * *

перед вихователем
будьмо

пильними

* * *

пісні
співаються
лише

над колискою

* * *

Сонцестояння віри

Сама Любов

* * *

совість
як чиста сорочка

ні
як нова
сорочка

ні
це сорочка
що перетворилася
на ганчір’я

совість і є

ганчірка

* * *

здуваються листя

з дерев то
люди що
загинули
не з власної
волі

людей восени
рахують

* * *

вразливість душі

нічого

не вирішує

* * *

життя перетворюється в радість

за рахунок поезії

котра натомість

гине

* * *

людина живе

бо
молиться

* * *

всі тіні з’єднуються
в одну

з
нічого

* * *

ніхто
окрім людей

помирати
не хоче

* * *

багаття

творяться
піснями

* * *

з-за гір
виходить
лише страх
і зола

хто
кому
чого
винен

* * *

християнин
папа павло іоанн ІІ

поет
бродський

фантастика (рухів)
тодес

* * *

коли людина
терзається

вона може стати
поетом

* * *

потрібне лише
терпіння
і ти станеш
поетом

потрібна лише
терпимість
і ти станеш
генієм

потрібна лише
терплячість
і ти станеш
ідіотом

* * *

проза

в людях ціную

пайовий внесок
в душі

заспокоєння
в поезії

щастя

* * *

дурних
дуже багато

обдурених
набагато більше

просто нормальних
одиниці

розумних взагалі
нема

* * *

всесвіт
дорога

в одну сторону
рухається життя

в іншу
смерть

кількість
одиниць руху

однакова

* * *

звужуються радощі

як
паралельні
струни

* * *

щоб відійти
у всесвіт

покохати треба

* * *

хто проголосив
себе богом – повинен
зникнути

* * *

анголи
євреї

боги
космополіти

люди
душі

* * *

земляні знаки

ми всі

нащадки
вбивць

* * *

люди живуть
одинокими

страхами

* * *

уламки серця
падали

на кров

* * *

життя – всього лиш

хранитель
душ

* * *

ДНОМ

Зараз

Зараз мова
може йти
лише про уламки.
Уламки людей,
повітря,
територій.
І це
– по всій площині світу.

* * *

це небо
треба прощати
бо поглинає
воно
наше мерзення
нашу слизоту
наше
багно
наші
за
коп
че
ні душі

* * *

виробництво живих
трупів продукуємо
конвеєрно обганяючи
одне одного не маючи

правила

жодного

* * *

зі мною приходять
знайомитись
покидьки суспільства

тільки так
виміряти можна
мою потрібність

на тому світі

* * *

бог є маска

на тілі
і душі

людини

* * *

богема. стиль.

горілка
мого
обличчя
і смерть
як не смерть
горілка

то слава
до помсти
кличе
лоскоче
співа
сопілка

і довго
ще буде
жити

і я

і мій древній

розум

* * *

навдивовижку довго
ішов
до смерті вірніше
до самосмерті
і це здається
єдино вірним
виходом

з діапазону
дисонансів

ps. як і гадав
сорок один рік поспіль
і багато-багато
миттєвостей

pps. нерозуміння
мовчання
смерть

* * *

покидьки.

живуть
і навіть

не воняють.

* * *

різдво
небожого христа
і батько угорі
на небі

шахрай
основи розхита

так совісно

так треба

* * *

… обманювали
завжди

бо це на жаль
як спорт
як мистецтво
як видовище
бо це
як не прикро

як гра в шахи

* * *

світ реальність

поет клоун

життя пил

* * *

бомжі
в нашому розумінні
це люди

вже
з того
світу

* * *

вся планета
в застібках
з грошей
душі топляться
невидимо

уламки рожевих п’ятен
тут же

* * *

Світ без каяття
Лінь
Що перебороть
Мушу

Милая моя
Тінь
Доозолоти
Душу

* * *

тупі щури сидять
на цьому світі
на цьому сонці

роду землі
справжньої

* * *

перед золотом
не всі
рівні

духом

* * *

непотріб

вриваються п’яні люди

куди сонце
не ходить

* * *

гори пливуть як
хмари
вершини то
ракети
і лише люди

на місці
топчуться

* * *

Попід домною
Збирались покидьки
Нудьгували
Вбивали

Молячись сатані

* * *

коли вбивають
так хочеться вмерти

й
самому

* * *

правителі віри захотіли
крила розправити

та птахів не знайшли

* * *

Про життя Людини

Безмежна тінь
поразки

Ніхто не бачив
казки

* * *

не зупиняймось

ніхто
не вмер

* * *

Повість

Село згоріло.
Не залишилось
Жодної собаки.

Ані людини.

* * *

золото душі
є

категорія викрутки

* * *

коли багато розмовляють
жінки
нецікаво

коли багато розмовляють
чоловіки
нудотно

коли багато розмовляють
зорі
неможливо

* * *

Люди.

Ви
абсолютно
однакові

Пацюки.

* * *

одні
піджаки та костюми
що навіть краваток
не видно

під совістю

* * *

про нащадків

ми перемогли
своїми серцями
ми вважали себе
геніями виразів
ми були здібними

натиском
ми були

* * *

у газет свої
процеси
які відбуваються
на очах випадку

газета
відкрита спальня

* * *

очі губи носи

очі свердла губи

губи носи губи

розуми наші

* * *

радість не приходить
не ходить
і взагалі
не знаходить шляхів

повна дурепа
і п…

* * *

небеса
пле
ка
ють
плач
болю
нечисті
нестач

небо нестач

* * *

ми розгоряємось
ми загоряємось
ми

стаємо скелетами

* * *

хочу перетворитись

в корінь
щоб усе від людини
до думки

подорожчало

* * *

мухи народжують потомство
люди його відтворюють

і навпаки

* * *

опустились
до

дарування грошей

* * *

бачив людей
що в бога
не вірили

які ж красиві

суки

* * *

вставляю в дуло душу

стріляю

не вцілюю ні в кого

* * *

коли вже

коли вже
голос
не звучить
і думку
веслувать
не сила

то дай
хоч сонцю
відпочить

зійди
без світоча
в могилу

* * *

померло бажання
радіти
творити легенди
слова

померло бажання
бо діти
вмирають

дива

* * *

самого себе
соромлюся
бо

соромлюсь
поезії

* * *

про поезію

неспішно
лагідно
і знаково

світ загадковості
світи

на диких пагорбах
хрести

як тут красиво
і
однаково

* * *

читати ніде
на землі

творити ніде
на землі

любов сьогодні
не воскресне

* * *

люди /деякі/

надзвичайно скупі
і у своїй скнарості
часто
стають
жорстокими
до самих себе

/стають поетами/

* * *

хар-ка чоловіка

упав

геть

* * *

дихати віршами

думати
нірваною

плакати
любов’ю

сміятися
смер
те
ю

невірне вбити

* * *

коли

залами музею
столиці
європейської держави
один ходиш
бачиш
лише себе
світ

і розп’яття

* * *

хто

не

вбивав

той

гірший

за всіх

* * *

ідіотитись

останній щабель

совісті

* * *

розбрелося свято
норами
і ніхто вже не пізнавав

себе

* * *

стали люди
повільно
читати

стали боги
/не тіні/
щезати

чистота
перестала
тремтіти

я
афганців
почав
розуміти

* * *

повії
то

гербарій
людства

* * *

печаль несну

дерева білі
сніг густе
чекання волі
волі волі

мені пиячити доволі
то найпростіше
зло проте

це теж була чиясь
планета

душа розірвана
поета

САМ НА САМ

… сам на сам
зі
свічою

* * *

Мій будинок

Слово

* * *

Вибори
всіх часів

Бандит Купіть
присвоїв мені
силу могилу

* * *

Моя війна вічна

І цілеспрямована вона є
І всі люди

Постраждають

* * *

зустрівся
з життям
сам на сам
бо більше
ні з ким
зустрічатися

* * *

без попелу
немає
сонця

без сонця
немає
вогню

без вогню
немає
бажання

бажаю попелу

ps
наївний
до вселенської
болі

* * *

хвороби

рак
то вина
за себе

снід
то вина
за всіх

* * *

дівчина одна
дивом дихала
а я заважав

я завжди заважаю

це моє
улюблене заняття
бо саме життя
то перешкода
існуванню
поезії

я завжди всім

заважаю

* * *

усі мовчать.
страшно.
а я
з ними

хотів
говорити.

* * *

бажання

я хочу
побути
один

я хочу
померти
один

не хочу

однаковості

* * *

себе візьміте,
боги – мої пісні,
тривоги.

* * *

коли жив
мав дуже багато
турбот

коли помер
лишилась одна

зберегти себе

* * *

вишкірився
на увесь
світ

бачив бажання
та не жадав їх

себе
убоявся

* * *

даючи
пожертву

не дивись
ув
очі

* * *

бажання

я хочу
побути
один

я хочу
померти
один

не хочу
однаковості

* * *

усі ми
знаходимось
в самому центрі

наших

звичок

* * *

говоріть мовчки

всього горя
не переслухаєш

* * *

Мої відповіді
життя
Мої відповіді
в серці
у кожного
Сам я
кожний

* * *

на вбивства
дивлюсь спокійно

до віршів
відношусь просто

завжди
проводжаю
правду

ніколи не стояв
у черзі

* * *

і лишився я жить
в постійних
своїх же
зрадах

* * *

не всім відомо певно
достеменно
чи світ розумний
/господи прости/

з віків нікчемних
темних
нескінчених
я сам звільнивсь

за правом
чистоти

* * *

Роки. Проросли вони
крізь мене,
як дуже сильне
дерево, як сонце
беззупинне.

Мої критерії, –

то окремо
взяті

планети.

* * *

умру
або від темряви
або від
світла

* * *

Люди Люди
побіля мене побіля мене
народжувались не помирали

Люди Хто
побіля мене такі ці
любили люди

Люди Тварини

* * *

гріх не в спогляданні
не у втручанні
не у вбивстві навіть

гріх

у смерті

* * *

сьогодні п’ятниця
треба багато
написати
бо до понеділка
море часу
яке перепливти
не просто
лякаюсь вихідних
вони мертві

себе лячно
живого

* * *

… Жив одиноко. Як усі.
Помер одиноко.
Як багато хто.

Мовчав.

* * *

плакали
думки мої
коли я

до бога
повертався

* * *

Все загалом – божно:

Жив,
як зірка кожна,

І кохав
тривожно…

* * *

відвертий сніг

біль не покладеш
на плече

нехай як хоче

хай пече

* * *

Практично ніколи
не зупиняю час.

Шкода.

Невідомо кого.

* * *

порада один

прихилімося

до
себе

* * *

порада два

погодьтеся з тим

чого вам
не потрібно

* * *

порада три

читайте і пишіть

пишіть
і читайте

* * *

я можу
перепрошувати
і
не
тому
що
поет
і
не
тому що

можу

* * *

близнюковості

порядку бажав
завжди
витрачаючи
на нього
чимало часу

порядку жадав
але хотів
і
поезії

* * *

дихати

подихати

і

задихавшись

вижити

* * *

страхіття
/автобіографічне/

жах коли
не нема де жити
а коли
нема чим

* * *

перед домом
треба пити

перед садом
треба
їсти

* * *

візьми себе
в руки

повір собі
знову

зірви свою
пісню

облиш свої
нерви

візьми себе
в руки

порви своє
серце

* * *

продовження вражень

бачив небо яке
золотилося
я
занурений
у слово

* * *

колицейхтось

колицейхтось
прокидається пізно
відразу їсть
робить
себе щасливим
обманює
кого хоче
і боїться смерті

колицейхтось
це я

* * *

я всю ніч
не спав
бо хотів
померти

краще б я
виспався
а вже потім

* * *

Заключні літери

Відтворений
в Добрі і Злі
Я помираю
на Землі

Скорившись
Правилу Піти
я
помираю
за Світи

Втомившись від
Безликих Слів
піду
у Спів

* * *

Від усіх до мене
ціле життя

Від мене до всіх
цілісне

* * *

вся сила слави
у
мовчанні
вся сила віри

у
собі

* * *

рентген

рентген – це більш за все
душа
але відкрита
до тривоги
і до доріг

рентген є місяць осені
він випадає
на початок року

і нас беруть
в лещата

і випадаємо
ми

* * *

поезія – єдине з моїх

грубих
занять.

* * *

тривоги

то
мрії мої

* * *

мені
навдивовижку

с п і р н о

* * *

я відмовився

тому
що

небо

* * *

хто сам прийшов

нехай
і загине

сам

* * *

затриматись
на східцях

побачити
рай

згоріти
вщерть

затриматись
на східцях

* * *

тарковський
замінив багатьом

олакрезд

* * *

І я, такий же, як ніхто.

Найпростіший
із смертних. Найневидиміший
з живих.
Найневідоміший
з поетів.

І нехай живуть усі.

І нехай народжується світ
та помирає,
скільки захоче.
І нехай люблять всі і не всі.

І нехай я житиму,
добрий і
ненормальний.

* * *

в мені живе совість

котра
прийшла

невідомо звідки

* * *

світ сонця
світ любові
світ тиші
світ зими

смерть
то життя у слові

смерть
надпрозора
мить

* * *

багато літ
пройде
без мене
на цій
запрозеній
землі

мої дерева
ще зелені

мої могили

ще малі

* * *

мене лякає сон
він знає все
що хоче
він цербер
злої
ночі
вампір і
чортів клон

я ненавиджу
сон

* * *

іди
і не бач

нікого

ЗНАЧЕННЯ ДРУГЕ

ОСТАННЯ СТОРІНКА СЕРЦЯ

МУЗИКА

Кохання то пісня
про Бога

* * *

вона жила одинокою

нотою

* * *

внутрішні міграції

переїжджаю з місця на місце

та хто ж про це знає

одна струна лише

* * *

нічого
не оспівую

просто живу

просто
радію

* * *

дівчина
що прибирає планету

дідусь
що помирає назавжди

* * *

сонце і серце
тотожні поняття

і там і там
світло
тепло
та добро

випромінюються

* * *

почув випадково
музику
яка виявилася
дзвоном

музика
це в першу чергу
дзвони
а вже потім
інші
її
різновиди

* * *

Пустеля. Сосни. Дюни.
Й Вона
що гралась
в Струни.

* * *

звучить музика

і не
прощається
з нами

* * *

дружина-сяйво
струна-дружина
мої сон та натхнення

сяйво-струна

солодкі
та щемливі
одкровення

* * *

дерева в думах

дерева
шевченка

сльози в душах

сльози
поезії

* * *

мелодії потерпають
найбільше

від усього

* * *

музика
не те слово
на яке щось
можна покласти

наприклад слова
стогін
думки
кроки

* * *

весілля зближує
не лише закоханих
а й істот

чужих
та сторонніх

* * *

… це сталося у сні

у хроні

похороні

* * *

визначення

жінка
та що чекає
та що бажає
та що кохає

а більш за все та
що
не може

без тебе

* * *

коли у вас
виникне
потреба
в поезії

згадайте про джаз

він
допоможе

/захворіти
на все життя/

* * *

бережіть береги

а) від них
усі
рухи

б) від них
вся
поезія

від них

усі руки

* * *

червоний червень
червоній
до сонця спраглого
до болю

ти завела мене
в неволю

я музику полишив

в ній

* * *

поезія
виходячи зі сну
знов засинає
в книгах
і деревах

я заглядаю в вічність
як в труну
вона спокійна
тиха і …
дешева

* * *

проміжок часу

музика і музика
і нічого у світі

не робиться

* * *

рухи

то
квіти
вічності

* * *

академічний сад

сон дерев
збирають листя
лав очима

тут затишно
тепло
чисто

не підемо
в інший парк

/лави ніби
душі парт/

* * *

в одному місці
не стали згрібати
докупи
листя

як хороше
та світло

* * *

сад фоміна сьогодні

знову зарано
знову
недостатньо
жовтого
та
багряного

приїду
наступного року

* * *

сьогодні листя
на дві години

менше
аніж
учора

* * *

нота тримає життя

нота то і музика
і живопис
і поезія

* * *

треба
співати
великих
пісень

треба
співати

великих

* * *

З піснями не прощаються

І не
Живуть

ПАРК МУЗИКИ
МУЗИКА ПАРКУ

музика парку
існує
уже потому
що
на відміну від
приміром
музики лісу
вбирає і випромінює
інші звуки

прикордонні

* * *

парк музики
існує також

але лише
одного

* * *

у парку стояв
тихий гамір
зовсім непримітний
як хода
старого амосова

* * *

чоловік і жінка
робили зарядку
в парку

єврейська пара
божих слів

єврейська пара
одиноких

є асистенти
у
послів

відомих
відомчих

високих

* * *

парк осені

однієї лише
осені
і ніяких

інших

* * *

від сну
зелений
парк стоїть
чекає
зміни листя
змісту

відбиток
почерку
століть

і пам’ятник
безсмертний

місту

* * *

зірву
й збережу
на згадку
квиток
з
ботанічного
саду

знадобиться
на тому
світі

* * *

звіт

читають
розмовляють
проводять консультації
цигаркують
бігають
миють кістки
розминають кістки
п’ють пиво з пляшок
набирають воду з бювета
їдять і перекушують
та мають
статеві
стосунки

* * *

візьми собі злість
в
душу-серце
пораду

сон-тінь-навіки

поетичного

саду

* * *

сьогодні
в парку
/як підтвердження
маю квиток/
ще нецікаво

мало жовтого
та червоного

то приїду сюди
десь тижнів
через три

якраз назбираю
тридцять копійок

тоді і можна буде зібрати
більше букетів
з
листя
а також краще
дізнатись про того
хто ти є сам
вбитий
померлий

постарілий

* * *

дерева
збирають дощ
щоб потім
мити ним

свій
власний

* * *

втомилась тінь
від святкувань
пристала

поезія-листва
опала

* * *

падали
додолу
золоті
каштани

білки їх травою
мовчазно
катали

* * *

одна пара очей
переслідує мене
невідступно

і не люди навкруги
а парк

мені
холодно

* * *

літня людина
постійно
наполегливо
регулярно
ходить парком
по ламаній голці
його периметру

впевнена
у надії
не померти під час руху

але ж то його
бажання

не моє

* * *

слово про жовте листя

жовте листя
то гра

на беззвучному
музичному
інструменті

* * *

люди виїздять
подихати повітрям
і думають
що то їх
батьківщина

* * *

люди ходять
і проходячи мимо
заважають
на листя
дивитися

але ж усім байдуже

окрім мене
та дерев

* * *

жовте листя

то парашути
душ
наших

* * *

зраджувати
не можна
нікому

та найперше
пожовклому
і опалому

листю

* * *

я мріяв сьогодні
про себе

як про Жовтень
листя
опале

і ще тепліше
стало

* * *

насправді ж парк
то дуже
небезпечна річ

він — гавкає
— робить зарядку
— палить цигарки
— думає
— та розмовляє листям

парк то всесвітнє видовище

* * *

осіннє
останнє

останнє
осіннє

* * *

жовте листя
тепло приносить
без нього і сонце
світити

не буде

* * *

старі дерева
спилюють тому
щоб можна було
сісти на пеньок
і згадати
скільки років
прожили

ці душі

* * *

дуже багато
жовтого
листя

так
захотіло
сонце

дуже
багато
добра

так бог

задумав

* * *

цьогорічне листя
дуже
суворе
в’язке
та
соромливе

початок
тисячоліття
думки

* * *

відпрацював
і пішов
і нікого
не бачив
і чув
що не дише

співак

після концерту
випускникам шкіл
у парку
шевченка

подійка too

* * *

на наступних виборах
голосуватиму

за
дерева

* * *

невігластво

це коли
не встигаєш
прослідкувати
за
падінням

останнього листочка

* * *

ландшафт
повинен подобатись

без снігу
і
листя

* * *

світ пожовк

а чи
від листя

а чи від
китайців

а чи
від старості

* * *

дерева в парку
дуже викривлені
покручі якісь

бо під їх кронами
грішать
мовчки / пошепки

* * *

читаю поезію
яка/у

квіти приносить/ять

* * *

ВЕЧІР

Були ніжність спокій і веселка
Є ніжність ніжність і веселка
Будуть ніжність ніжність і ніжність

Бо вона все поглинає

* * *

вітер до душі
не зазирає

сніг до літа
не долітає

вечір усього неба
не досягає

вечір
сніг
та вітер

аве душі

світає

* * *

Одинокі мелодії
Одинокі молекули
І знову ж таки
подекуди

Одинокії сім’ї

* * *

вже січень
стелеться
до ніг
вже смерть
ступає
на
поріг
і сонце
за хмари
сховалось

* * *

як близько
бар’єри
боргів
й
небесні
коляски
богів

* * *

поезія щезне

коли не стане людства
а може
й зовсім
навпаки

поезія
не щезне

ніколи

* * *

сніг

сніг
як мати

бо покриває тебе
аж усього
особливо якщо він
останній

пори

весняної

* * *

сніг
ми сидим
у теплі
ми не знаєм
тривог

ми вже
не
на
землі

нас
сповідує
бог

* * *

акваріум з води
обличь
із шуму трав
дерев
та листь

іди
і суєту облиш
іди
диши
пиши
молись

* * *

кожного ранку
обганяв двох
немічних дідів
що йшли
на роботу сьогодні
пройшов між
ними

висновок

або хтось із них
скоро помре
або я

* * *

розтали крига сніг
бажання
перетворилось на чекання

заснули серце
і кохання

втомились сни

та
сподівання

* * *

сфотографував
очима схід
з нижченаведених
кольорів

багряно
червоно
жовтий
синьо
голубий

та
підсумковий

* * *

якби листя

з часом
не ставало жовтим
рудим
та червоним
то і дерев

не було б
зовсім

* * *

листя
дедалі
жовтішає

душа
вперед
просувається

* * *

вимучив учора
опале листя
наче
модель
на зйомках

/писав про нього
багато/

* * *

хроно-метри

все більше
і більше

осінь
подобається

* * *

все
потонуло
в мороці

все залишилось
в пам’яті

* * *

пітьма
відкриє вечір

і пробачить усіх

опівночі

* * *

падають сходи
на
відгороджену землю

падають люди
на
відгороджену
від усього

пам’ять

* * *

колесо

тривало
місиво
мечів
гриміли
стомлено
ключі
історія
землі
кайдани
на тілі
і душі
не рани

читайте і учіть
корани

співайте
не пісні

хорали

* * *

коли розводишся
з дружиною
це набагато гірше
за саму самотність

* * *

сьогодні знову
кілька померлих
як листя
з вітру

вживаймо
наркотики

* * *

спиш
і нічого
не
бачиш

яке щастя для людства
що ти
ще
живий

їздив у подорож за безсмертям
і
нічого
не впіймав

годував
очима
болото

* * *

радість ХХ століття

вечір
погодився бути

поетом

яка ж це
у біса

радість

* * *

Напрочуд шкода часу
Напрочуд шкода
Напрочуд

Лише його і шкода

Загального
Унікального
Безпорадного

/Він також сам назад
Не повертається
Не тільки ми/

* * *

Сном
минулих літ
Нас
знешкодить
світ

* * *

згорає одне
бачиш інше
співаєш третє

кохаєш
нікого

* * *

караван історії

від часу
до часу

від вірності
до вірності

від глупства
до сірятства

* * *

вік

мені
за сорок

віршів

вік
як прозорість
зір
не менше
і не більше

мені
тринадцять
лір

* * *

вечірні вікна

то представники
зірок
на землі

і в них мешкають

інопланетники

* * *

негаразди

не спиться
та й померти вже

немає
де

* * *

земля
попелище слів
сказаних

з а м а р н о

ПОЕТИ

дуже важко
бути поетом
бо треба постійно
перемикатися
на життєве

вірніше кажучи
це
дуже незручно

бути поетом

* * *

Поети не мости
не лови змій
причал
не шаль що зшила ти
не світ-блокнот
листи
не птахи
не печаль

Поети є хрести

Мовчанка пустоти

* * *

… Поет Нескінченості

* * *

образ муки
забувся і стерся

я сьогодні
поїду

до серця

* * *

завтра буде свято
першої коси
знищено буде бур’ян

сьогодні був
непомічений ніким день
першого рядка

я народився

* * *

заманулося щастя?

стань поетом.

* * *

поет

сила магії

магія слів
слова
що літають

* * *

поетичні муки

робити себе
робити

ночам
не давати
спати

любити усіх
любити

піймати себе

піймати

* * *

душеустрій

найчистіша душа
у поетів
далі ідуть
художники
композитори
учасники
бойових дій

найбрудніша душа
у бізнесменів
убивць
та політиків

найщиріша душа
у
поета

* * *

поети
вниз

збирати
хмиз

наказ парнасом

* * *

поет
не може друкуватись
бо його одразу
уб’ють
геть усі
без винятку
і в першу чергу
бог

* * *

художник
пише
з натури

поет пише
з
серця

пензель
і ручка
душі

* * *

Поету дана якість

випромінювання
серця

* * *

як би там
не було
а коли
поет
приходить
до
видавця
він змушений
продати йому
свою
душу

висновок
на
користь поета

не
друкуватись

висновок
на користь
поезії

продавати
душу

* * *

поет є

початок ночі
і плачів земних
початок
і жертва
небесних
збочень
і правда
душі
в лещатах

поет є початок ночі
/багато на це
охочих/

* * *

поет це не той
хто милується
наприклад краєвидом
а описує його

описувати
замість того щоб
милуватись

тому і мало
їх

* * *

Поет – білка в колесі.
В життя їм вже
не вирватись.

* * *

дві мети життя

людині
треба дати спокій

поету ручку
з блокнотом
і тишею

* * *

портрети слава гімнюки

поети вічність
близнюки

* * *

Поет людина
працевлаштована
Інакше
зовсім
невільна

* * *

перш
ніж
стати
людиною
треба
стати
поетом

людина
через
поета

* * *

розподіл праці

говорять люди

слухають
поети

* * *

поет поету ворог

(названий
або двоюрідний)

* * *

я
калина
поезії

* * *

поети теж мають
мати
фаховий одяг
але

який саме

* * *

поет не в змозі
зробити

боляче

* * *

Поет залежить
від якості Слова

Погана Якість

… І тебе вже
немає

* * *

Регрес

Зупинитись в житті
на рівні

невдячних
слів

* * *

поет має ще одну
резервну
душу

тому
і
пише

* * *

комусь сьогодні 60

побував у світі

став поетом

лишився у небі

не повернувся

* * *

Поет є черга

за
Совістю

* * *

Реальна притча

Він сидів на Землі
І проходили мимо Люди
яким він Вірші

Продавав

* * *

Завжди
пишу і думаю не те

Завжди
відтворюю те чого немає

Завжди
погляд від Землі

невимірний

* * *

бути поетом
іти
лабіринтом

іти лабіринтом
бути
поетом

поет і є той самий
лабіринт

іти лабіринтом
і бути
поетом

* * *

поезія

посмішкою

усередину

дише

* * *

туристи
мали про що
говорити

прості люди мали
що
сказати

поети мали
про що
мовчати

ps: тим більше що вони всі
не знали
один одного

* * *

біль
захворіла
й сьогодні
не вийшла
на роботу

що в такому випадку
робити
поету?

* * *

творчий
кабінет
поета

муза
в ліжку

вино
в келиху

біль
у серці

анкета нерозумним

* * *

дерева бачать
що пишу
повітря знає
що пишу
супутник сканить
що
пишу

лиш я один

не знаю

* * *

людина і поет

дорога потреба

до рогу не неба

* * *

поет не розповідач
не пояснювач
він просто
щось собі говорить

тихо і
незрозуміло

* * *

поети
існують

лише для того
щоб

їх
не
впізнавали

* * *

мене нудить
від людей
що говорять

мене тішать
люди
що сплять

я в захопленні

від поетів

* * *

рецепти

щодо кохання

— для поета
це шкідлива манера
він може дозволити собі
мати
лише безтілесних
богинь

щодо їжі

— лише сир
та каву

* * *

закликаю поетів
і саме їх
до економії паперу
сайтів
струму

/віртуальна галявина/

а також подиху

* * *

якщо ти поет

то писати
треба
абсолютно

не думаючи

не знаючи нічого

не відаючи
ні
про
що

* * *

година
від слави

травина
від бога

поета

дорога

* * *

поет то найбільша
філія бога
на землі

* * *

рухи
то великі ляльки

поезія
то нотатки
з кожної прочитаної
книги

слава поетові
першому
/і єдиному/

* * *

Поети-канатники

Зона Охорона Пекло
Люди платять
за вхід і за вихід

Поети
лише за вхід

* * *

добре зле незручно

бути бути жити

добрим злим поетом

* * *

трагедії потрібні
не людям

трагедії потрібні

лише
поетам

* * *

Всі виживуть

окрім поетів

Всі поети

не виживуть

КІНЕЦЬ

Нічим не стану жить

і Ніщо

Не стане жить

Мною

* * *

померла душа
померла

ходила по вулиці
з клунками

не спала зовсім
ніколи

бачили її
усі

померла душа

померла

* * *

табличка на сонці
(напис на книзі)

прочитано
зірками

поезії
нема

* * *

Вичерпалось
Одне минуле
Почалось інше

Щезло
Одне
Життя

* * *

знесилення землі
спостерігається
у місці зіткнення думок

думок
про смерть

* * *

перед весною

збираю
каміння

* * *

А там відьмак сидів
на ящику з-під людей
і підписував книги
тим що живуть та жили раніше

А також людям
і тваринам

* * *

перед відходом

переписати збіжжя

попрощатися
з усіма

подякувати природі
за щастя

залишити собі
слова та музику

* * *

людина
задля сну

життя

похід
в труну

* * *

Сонце і місяць
Дивовижні Близнюки
бо Щоденно
пишуть один одному

Некрологи

* * *

Небесная лікарня. Зло. Вина.
Медангели послабили пов’язки.
Думки заінші невідступно в’язкі.

Як хочеться загробного вина!

Небесная Лікарня.
Ди
ви
на.

* * *

зіграйте
зі мною
в страту
забудьте
про слово
смерть
я тінь
близнюка
і брата
чорнобиль
в мільйони
бер
зіграйте
зі мною
страту

* * *

У творах віку

горіло Щастя

* * *

… То дайте лиш пройти

Уразливі
сліди!

* * *

Стикаються стіни
Розсипається пил
І
окрім усього іншого
лягає на нас
тінь
від вітру

* * *

природа улещує людей
я теж
але при цьому переграю

зникнуть людські роди
хоча це і передчасно

хто хоче той буде навіть жити
але запізно

зникнем усі
не народившись

* * *

тяжко помирати
на колінах

у бога

* * *

замерзла
сьогодні
північ

вкритися
було
нічим

* * *

загибель великих
безпосередньо
впливає на
загибель малих

а цього бути
не повинно

* * *

елегія

радощі досвітні
принадності природи
та вогонь
наших
дорогих хмарочосів

* * *

на хибну зустріч
не піду
сховаю темряву
за душу

невже помру
в СВІТ відійду
невже помру

померти
мушу

* * *

Як скрипить ручка
Як скрипить стіл зі стільцем

Як скрипить життя

* * *

вечір після поховання

шкіра мертвого

свічки затемна

думки
з голоду

* * *

і соромно
й незручно

але
я
помру

* * *

смерть об’єднує
багато кого
дуже багатьохp останнє просуваєтьсяp

смерть /p нашихна разі
дуже позитивна

* * *

стареньке серце
змерзло
та болить

до білих
друзів

залишилась
мить

* * *

старий
пив воду

з останніх
рук

* * *

Смерть є

Відхід
від Пісні

/Казки/

* * *

голос смутку

беремо чуже
цілуємо пустоти
говоримо
не віршами
стоїмо
на смерть

і втрачаєм
втрачене

* * *

померлі і справді
живуть
після смерті
вони
як мінімум
життя фотографують
своїми власними
фотоапаратами

єдина відмінність

виходять у них
одні лише
негативи

* * *

парк шевченка
все жовте листя
на місці
окрім одного

академіка

мабуть уже
поховали

* * *

голодна
темрява

товсте
повітря

бог
незрячий

* * *

смерть
це поки

зірка
роздягається

* * *

смерть не гріх

обов’язок
(для нас

так само
як і ми
для неї)

* * *

навіщо стільки питань
коли можна
просто

по
мер
ти

* * *

він не став
виправдовуватись
він
просто помер

це був його
свідомий вибір

/вимір поета/

* * *

всім
повинно бути
боляче

не всім
повинно бути
щасливо

* * *

істотно

хочеться

вмерти

* * *

довго смерть

продовжуватись
не може

* * *

потік потоку

спливає стікс
амур стріляє
танцює люд
музики грають
йде караван
чорт чорта лає

а світлі люди
помирають

* * *

життя коротке
як би не просив
хоч найсильнішого з усіх
зламати грати

я білий одяг
вже давно
зносив

а треба
ще біліший
одягати

* * *

листя

скільки куп
стільки і
кладовищ

* * *

лишилось придумати

ім’я

своє

ЗНАЧЕННЯ ТРЕТЄ

НЕЗАЙМАНІ СВІТИ

ПРЕС

бажання єднало
молитва
проста

щоб серце
трималось

за руку
христа

* * *

ті люди
що віджили
були великими

це завжди так

* * *

Дорога сильна
це Вона
нас мимоволі
вибирає

* * *

помер(к) парк
попавши
до скреготу

реготу
машин-механізмів

механізмів-людей

* * *

дорога
звідала печаль
приходять сни
і не приходять

шкода земну
природу жал

шкода
природу-тихохода

* * *

із осені
не витравити
слів
з весною
не зачнеш
змагання

я все життя
хворів
болів
від
чистоти
кохання

* * *

мовчу

бо нічого
не бачу

перо моє
оніміло

язик мій
вітром

вирвався

* * *

око
одинокого звіра
хворіше
за всіх звірів
разом узятих

які на тебе
дивляться

* * *

очі закриваю

дихати
хочеться

* * *

дорога
до бога

втеча
моя

дорога

* * *

циферблати
це мильні
бульбашки
людства

* * *

люди безжальні

вбивати
не можуть

* * *

дубові хмари
світи

дубові хмари

на плечі

* * *

засни спочатку

засни
з самого початку

* * *

фантастика
мертвий сезон

дощ намагається
все змити геть
фантастика рухів
та заклинань
на вістрі епох рух
на вістрі вічності

єднання

фантастика
рух рук

тодес

* * *

тодес
гармонія дикунства

ми всі дикі

ми тодес

* * *

забудькуватість слів

переставляю знаки
замість рук

купив великий
земний грамофон

лишається сидіти
й дряпати ручкою

він розуміє
що я ще
не готовий
до неба

він великий
і лише діти
відлітають
в різні
далекі країни

дорослим
у крайньому разі
залишаються
ближні
печери

* * *

2001, січень, п’яте.

тяжкий рік

та
добрий

бог
як рік

хоробрий

* * *

З’єднались
ніби день зі смогом
Вершини гір
дзвіниць
ночей

Ніхто не хоче
бути
богом

Примушувать
людей

* * *

країна невдач
та сонця
не кривдь
не бреши
не зраджуй

країна невдач
та серця

даруй

возвеличуй

вір

* * *

дивлюсь бачу сумую зна

ходжу розгортаю переношу

в пам’ять зауважую і

врешті решт

зупиняюсь

* * *

закінчений вірш

застиглий берег
хоче
самоти
як радощі
людей
скорботи
чекають
на розведення
мости
чекаєш ти
від серця
доброти
чекає ціла нація
суботи

застиглий берег хоче
самоти
…………………….
…………………….
…………………….
немає чітких вимірів
мети

я проти безкінечності
а ти

* * *

мені дають їсти
і пити

але
поки що я
лишаюсь
собою

* * *

грубо

налягати на когось
/без лапок написано/
нікого
не треба
ким би він не був

то основна тема

а то світ
не витримає

* * *

думки
вмирали

боляче

* * *

горе
це коли дитина
випадково
випускає з рук
повітряну кулю
яка упирається
у людній залі
на
висоті
шести метрів

ось які
бувають
трагічні відстані

* * *

бачити

пробачити

пробачати

* * *

пам’ять
невпинно

спиняє рух

* * *

це був комплімент
освіченої людини
чоловіка
що продавав квитки
на проїзд
і котрий говорив
якісною мовою

це був комплімент
що ніби то
це рідкість
коли в трамваї
читають поезії

це був комплімент
дуже голосно
сказаний
це був комплімент
котрий

прозвучав

чи варто говорити
що їздити трамваєм
після цього випадку

я перестав

* * *

Я сонцю дам наказ рости
Я небу дам наказ
родити
І зоряні мости
у космос
змити

* * *

б е з о д н і л о

стало зовсім
безодньо

безодньо
було
завжди

* * *

кохати важко
бо це є
піднімання
над усім

бога
не треба
брати
під варту

* * *

на осені
стояла

варта

коли прийти
у світ

не завтра

ТЕЧІЇ

… і в житті є
порожнеча

надлюдських

тривожних

течій

* * *

Дзеркало – це те,
що завжди
сумнівається.

Інші галактики

інші дзеркала.

* * *

сурми вже
зіграли казку

вітер знов
залиже рани

* * *

історія
передбачає
фільми життя

фільми життя

практика людини

* * *

сніг на душі
як тепло
сніг
ми скаргу написали
росам

сніг заласкав
відбитки ніг

душа поета
боса

душа поета

осінь

сніг то контрольна
часу

* * *

з учорашнього

втомився вечір
готувавсь
до сну

зима втомилась

кликала

весну

* * *

ось про що

картинні галереї
та музеї
повинні бути
відкриті
лише і лише
в непогоду

у проміжках
цього часу

театр
пісні
листя

* * *

позиція номер один

природа
жалібна
чудна

лиш осінь
випита
до дна

* * *

говорити
не словами

говорити
ніжністю

* * *

почути речі
почути
почуті речі
вдати з себе
вірну віру
і записати себе
в чергу
на серце

* * *

темрява
і проникливий голос
пісні

сумний тембр
елегії

платяна
шафа

вічності

* * *

на природі

день слова
плачу
і вогню
і танок теплий
очерету
я пам’ять
в серці
схороню

ми сила пам’яті
комети

* * *

любові все підкоряється
якщо тільки
все це
не знаходиться
за межами нереального

тобто прекрасного

* * *

день щастя вмирає
на користь
наступного

такого ж

* * *

словесні течії
землі
відлуння і
д о л у н н я
степу

пливуть по небу
кораблі

вертепи

* * *

чотири
сторони
світу

чотири
пори
року

три-чотири
темряви
ночі

* * *

сторінки земель

сторінки
вікон

сторінки
сторін
сторіч
століть
столів
о
слів

* * *

зелене
світло
жовтої
та червоної
осені

ліхтар
на перетині
двох моїх
життів

* * *

переселення

— покрівель (дахів)

— поетів

— морів

— течій

— думок

— душ

і все окремо

* * *

справи перепрофілюються
обличчя перевтілюються

хвилі
вічний маятник всесвіту

* * *

речі-цикл

дзюркоче і дзвенить
веселий сміх
стає мляво
це

телефонна трубка

* * *

серед пожежі
плакала печаль
горіло
її легке
тіло

здіймався
невимовний плач
незайманих ще
вогнем

* * *

за мертвим
йшли
свіжіші
покоління

за жертвами
світліші
поклоніння

за вічними
побожні
по
ло
не
ні

* * *

бувають люди

просто люди
людина бог
людина звір
людина суп
людина порожнеча

людина нескінченість

* * *

вдохи-висновки

люди працюють

на тіло
на землю
на радість

* * *

небо стає

сувеніром

* * *

по той бік води

жива вода
материк
котрий нічого
не хотів
окрім можливості
бути
завжди
омитим

водою

* * *

люблю підвали
котрі
ночами

посміхаються

* * *

живи
дивись
іди
слухай
не займай голубів

біблія від мене

* * *

були радощі
які не відчувались на дотик

були нісенітності
які не народжувались

були дива
що являлись інколи
у вигляді
поезії

* * *

зріз одної миттєвості

вітри
дим-смуток
віють
теплом сади
рясніють

боги
ніяковіють
поети
кам’яніють

* * *

у таборі загальної
народжуваності

і живуть
на моїй планеті
на моєму паромі

очі та люди

пристрасті і люди

поцілунки
та очі

* * *

втеча
від дверей
та вікон

втеча
без вікон

втеча
без нікого

від нікого

від чогось

невідсебе

втеча
без жодних
вікон

* * *

хворію

світ втомився
від хвороб моїх

течу і далі
річкою

* * *

І прокидались ми
восени

І знайомились ми
весною

До початку

самого

року

* * *

небо
умова гриму

серце
умова тексту

вірші
умова рими

боги

умова
честі

* * *

«машинне» спостереження

мости
зустрічають безвістю
ведуть надією
і по лишають
холодом

«ходяче» спостереження

мости
зустрічають
ведуть
і полишають нас
легкістю

просто спостереження

мости зустрічають
і проводжають

без яких би там

не було

думок

* * *

мости малюють
відбитки ніг
протекторів автомобілів
думок
посмішок
масок облич
згорблених плечей
жіночих
струнких постатей

собак та котів

мости малюють

тому і живуть
так
довго

* * *

У відображення
не було нічого
а ні сил
і ні вигуків

У відображення не було

навіть
обличчя

* * *

непевність сил
призводить

до руху

* * *

світи
століття
били
герцем

носити
милих
будем
серцем

* * *

комунізм
беру книгу
деінде
читаю
повертаю

і ніхто про це
знати
не буде

* * *

упав
на світ
не
жалкую

упав
на землю
боляче

упав
на
самого себе

шкода

* * *

ідучи вперед
забуваєш
про пісню
що містить у собі
все на світі
і навіть

дорогу

вічну

* * *

дорога у вічність

від степу
до степу

у степ

* * *

у світі людей

у світі зірок

у світі світів

ти летіла…

* * *

по смерті
все минає
все забувається

одна лиш земля

не спить

* * *

філософія це не
трактат
трактат
це її смерть

філософії нема
взагалі
і не повинно бути

є лише поезія
в усякому разі
вона
повинна такою
стати
і витіснити те
що ми
іменували досі
філософією

ps: і взагалі
це слово
треба
забути назавжди

* * *

побачив голу стіну
то і було
безкінеччя

* * *

до відома

про конкретне – нічого

навіть про те
що закінчення школи
і взагалі
що весна

на розі пам’яті
і майбутнього

* * *

філософія
це не те
що пишуть

філософія
це те що

чують
слухають
і
вдихають

* * *

без пояснень

думка є слово
поезія

гербарій

* * *

притулися
до вітру

багатим
будеш

ЗІРКИ

В далеких вічностях
стояла тиша.

Бо то були
самі
зорі.

* * *

на небо рівняються

лише

люди

* * *

якщо
дивитися

з зірки
на землю
то церкви

зірками видаються

* * *

… зупинився
на
неіснуючій
планеті

* * *

вийшов ранком
з етюдником
на
замальовки
туману

посидів
попрацював

написав
аж три
вірші

* * *

і
меншають зорі
від
нудьги

за поглядами
знизу

* * *

випадковість

час пік
метро
виходить дівча
на зупинці
з довгим волоссям
що зачепилось-наматалось
на гудзик
мого піджака я теж
виходжу дівча
поспішає не бажаючи
мене
затримувати

дуже скоро вона
заплутається
у сонці

* * *

троянди кажуть
встаньте

вони все рівно

будуть
розмовляти

* * *

жінка з квітами

лише їй
подарованими
лише їй
присвяченими
лише їй
усміхненими

лише
з квітами

лише жінка

* * *

гори
здійняли галас

щось трапилось
з зорями

* * *

колись було

дуже

ніжно

* * *

на небі
з’явилась
подвійна
зірка

був день
весілля

* * *

зірка
та натхнення

що вони тут роблять
на цій планеті

обоє холодні

обоє ворожі

* * *

зірки позводились
з орбіт
щоб на разі на нас
подивитися

закоханих

* * *

Космос мрії
зійшов
над космосом неба

Всі інші
на землі

поєднались

* * *

степ і туман
два поети

усіх
абсолютно усіх
зірок

* * *

2

світ
виміряється
зорями-числами

… раннього нобеля
лірика
чистая

* * *

вітер
перешкоджає
жити

якби не він
я став би
поетом

* * *

зростає весна

дишіть
лічені зорі

* * *

виразка неба

ніхто не знає
де воно
це небо

бо нічим

дивитися

* * *

Явище

Горять любов’ю

гонором

Зірки

щасливим

номером

ТЕМРЯВА

акція темрява
/після чергової
німеччини/

акція темрява
хотіла з’їсти
акцію свободи

надгризені груди
надгризались
і далі

надгризки
зійшлися слізьми

будень
буде

досить скель

* * *

щоб не бути
плоскими

кохайте.

* * *

ОяОслабленийВічністю

ЯкжитьзімноюІяк

ПомиратиРядом

* * *

сходити
у темряву
і не
повернутись

обов’язок
людини
порядної

* * *

вхідний квиток
до світла
лежав
на межі
темряви
та світла

по половинці
у кожній

* * *

тримаймося
за темряву

вона дужча
за
світло

та й добріша
набагато

* * *

вихід ходу

коли в словах
не стане течій
тих почуттів
що від
природи

єднанням крил
просити
речі

спустити
темряву
на воду

* * *

Встати!

Птахи прийшли!

* * *

темрява
і є
найсправжнісінька

слава

* * *

з темрявою
ще треба
розібратися
чи то вона
вічна
чи
тимчасова

або це і взагалі
вигадка
а якщо таки й так
то чия
бога
чи людини

* * *

були ще
запаси почуттів
були ще
запаси засобів
були ще
поглиблення
в пам’яті

* * *

хочу жити в пещері

але
обов’язково
на людях

* * *

ходити треба там
де тебе ніхто

не бачить

писати
треба там
де тебе
ніхто

не знає

* * *

думки

нічого
не бачать

нічого
не чують

їм навіть
не болить

вони лише

серце

* * *

ніхто не протестує
проти
світла

звідки ж тоді

темрява

* * *

до темряви

ходити

далеко

* * *

трагедія

це коли

без

мене

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

був ранок.

замиготіли

душі.

* * *

ранок.

сходило море.

* * *

життя є день
народження

поезія життя
то день
після народження

де є день народження
там поезія навіть

не дихала

* * *

геній – той, що
лиш тільки те й робить
що

змінюється.

* * *

навіть генії перестають

відчувати життя
якщо перестають

бачити журавлів

* * *

уявляю салон

довгі ночі
колискові роздуми
уявляю салон землі
щоб
я навіть
не
повірив
у це

бажаю салон

* * *

вода цілюща

попийте
може
поетами
станете

* * *

ми приходимо в світ
бути
виключно
хорошими
людьми

тобто добрими
батьками
відмінниками
трудівниками
тонкими
поглиначами
квітів

* * *

рух пам’ять
працює працює

на випадок на вічність

* * *

останній видих

прокинусь рано
щоб промити свої
олімпійські очі
і
відправитись
у вічність

* * *

вдячний мобільності
за

збереження душі

* * *

коли правиш
помилки
то і серце
говорить пісню

і воно

випрямляється

* * *

день віщує

ось він
гомонить
горить

регоче

* * *

люди
фотографуються
з дітьми

діти
фотографуються

мовчки

* * *

всі повісті

починаються

з казки

* * *

людям
властиво
жити

поезії
властиво
бути

* * *

бачу вітчизну яка
горить і світиться коли
входжу в неї я бачу де
рево котре прокидається
при моєму приближенні
я бачу жінку яка
посміхається від мого до
тику

* * *

мій час
святого
судочинства

весела
посмішка
дитинства

* * *

очі мої

тішаться батьком
який уже
у землі
матір’ю
яка ще
на землі тобою

поза
землею

* * *

ранок
це голубий сніг
на твоєму

плечі
сонці
серці

* * *

гордість повік
віки життя

справа
народження

* * *

діти народжуються сонними
люди умирають
зрячими
серця стукають шалено

сонце
приходить
і
ділить думки
на клітини

* * *

усе життя
виявилось аналізом
дня

народження
чорним

по білому
пишу про це

ОЗОН

дійсність була
як сонце

кохана всіма

* * *

перед початком
поетичних вечорів

сьогодні
запалає світло
всім буде хороше

замри

поезія
затишне житло
забудь про все

твори

* * *

природа
мати усіх

хто має віру

* * *

Пригощали
манною

Бог приснився
Мамою

* * *

дихав
лише простірр

невимушено

* * *

світло

театр
невмирущих

* * *

золото

первісно
походило

від почуттів

* * *

на сонці
бачилось
багато цеглин

сонце
прибудовувало житло
для свого дитяти

кохання

* * *

в руках

тримаю сни

всепланетної

весни

* * *

ніхто
не говорить
так радісно

як
журавлі

* * *

геній несмілості

слово

* * *

зараз я прокидаюсь
на півгодини раніше
аніж зазвичай
щоб

подихати конваліями

придбаними
на базарі
і які тепер
стоять у вазі
на столі

хоч це й не дуже
добре

для сонця

* * *

озон

незірвана квітка

* * *

це

коси
моря
смерть
у сні
сніг
що народжується
та посмішка
на картині

це істинна поезія
і більше нічого

* * *

даруйте,
але я

кохаю.

* * *

сніжинки

заповнюють серце

легкістю

* * *

дитяче знов

а де
у світі
знаходиться

світ

* * *

п’єзо-дива

п’єш каву. дивишся на сніг.

помилка посмішки,
помилка.
в діяннях совісті є жилка,
що зрівнює
усіх.

* * *

спадати з дерев
відбиватися від пилу
а взимку
відлунюватись
від чогось
зовсім білого
та чистого

* * *

візії / ореол I /

опало листя
в садах казкових

стрілять облиште
у
випадкових

візії / ореол II /

людське лице
космічно чисте

почніть писать

стрілять
облиште

* * *

від горизонту
до неба ніщо

від неба
до горизонту

нікого

* * *

жінки є роса
яку треба злизувати
щоранку

і зрошувати
щоночі

готуючи
до стану
роси

* * *

городи
вони для квітів

сади
вони
для птахів

люди
вони для кохання

а кохання
воно
ні для чого

воно суть
поезія

* * *

я успіх
я плач
я мати

на світі
є чисті

шати

* * *

втішитись нічим
лише києвом
та книгами
що прилітають
на килимі
з осіннього листя

все одно кисню
бракує

* * *

ніжний

як

віра

* * *

зелена карта лісу

голуба карта моря

прозора карта

поезії

* * *

амур де труа

ти
я
та осінь
(поезія)

трикутник
кохання

* * *

діти є

дітьми світу
і дітьми квітів

одночасно

* * *

не можна бачитись
вітрам
ніч перед сном
тяжка
незрима

душа мовчить
як теза
рима

душа мовчить
мовчить
і храм

не можна
бачитись
вітрам

БІЛЕ СЯЙВО

небо

небо – це голубі пляжі,
де вночі
загоряються зірки
і їх

мама-місяць…

* * *

… над землею
сльозинка-промінь:
голубі

пляжі
хмар…

* * *

можлива помилка

на півнеба
в півкраїни

гуртожиток місяця

* * *

краса буває різною

але лиш
краса

* * *

японське дихання

сонце наполягає
щоб я
сказав правду
але ж навіщо
дивляться очі

хочеться
виготовляти фарбу
красиву
та голубу

дуже жовто
на вулиці
мабуть щось
приснилося

вітер
розгойдує крила

вітер

* * *

поезія (чисто технічно)
є записи білим
по чорному

це як сон
темної ночі

білий-білий сон

як біле
північне сяйво

котре я бачив
один раз у житті

ps: котре мені
пощастило бачити

* * *

відстань
від вечора
до любові

п р и л і т а є

дуже
рано

* * *

побільше
треба дивитися

НА сон

з усіх сторін

хто як
зможе

* * *

дзеркало

найкрасивіше
лице

* * *

літали довкола
місяці часу

кидали жереб
кому на землю

раніше

спускатися

* * *

… і всіх сіянь

замало

оку

* * *

всесвіт
акваріум
де
все
чудодійно
рухається

глядач
один

бог

* * *

біле сяйво
не є
загроза кольору

воно само
всі кольори

* * *

ти дивишся
на мене
промінням

північного
сяйва

* * *

мабуть
треба
багато
світла
мабуть
треба
багато
мабуть
світла

хоча б для того
аби
читати
і
бачити

очі

* * *

в повітрі зима
спека

вірш

лелека далеко

* * *

сніг випав
буде знов
зима

птахи й церкви
образились
на осінь

дерева змушені
сніги
вплітати
в коси

нічого теплого не буде

вже нема

сніг випав
буде знов
зима

* * *

сніг зранку
сніг на світі
теплий сніг
сніг закриває
людям
очі
сніг зранку
у вікні
щоб я не зміг
забути світ
святої
ночі

* * *

в твоїх словах
ховається журба
планета нас
не народиться знову

я стану світлом
променів твоїх

* * *

вічність збережу

від приморозків

* * *

п’ю каву
що зовні

на ромашку схожа

* * *

дихав листям

думав знаками

цілував відображення

* * *

а чи можна

десь

до

сонця

прихилитись

/pbr /br /

br /

br //p