Лунниця — один з найпоширеніших амулетів-оберегів, що протягом багатьох епох були частиною жіночого вбрання. Вона являє собою прикрасу виконану у формі півмісяця, кінчики якого спрямовані вниз.
Історія слов’янського оберега лунниці бере свій початок задовго до нашої ери. Згідно з науковими дослідженнями і результатами археологічних розкопок оберіг з’явився ще за часів бронзового періоду. Батьківщиною оберега вважається Стародавній Єгипет, саме звідти він поширився Європою та Азією. У X-XI століттях ця жіноча прикраса була однією з найпопулярніших на Русі.
Прикрасу виготовляли за своїм достатком – із золота, срібла, бронзи чи міді. Також робили оберіг своїми руками з вовни, шкіри та дерева. Оздоблення носили в якості сережок, підвісок, скроневих кілець або на поясі. Пізніше подібними візерунками стали розшивати і жіночий одяг.
Як діє амулет
У давні часи, лунниця вважалася одним з найбільш поширених жіночих амулетів і прикрас. Стародавні слов’яни наділяли даний оберіг численними чудодійними властивостями.
- Оберіг посилює характер – додає м’якість, ніжність, легкість, спокій. Уберігає від заздрості та негативу. Розкриває творчий потенціал і дар провидіння, якщо такий є.
- Вважалося, що лунниця допомагає при жіночих, гінекологічних захворюваннях, забезпечує легкий і сприятливий перебіг вагітності та пологів. Також, цей амулет носили жінки, що страждають безпліддям і мріють про народження дитини.
- Сприяє спокійному сну, відганяє нічні кошмари і захищає свою власницю від нічних злих духів.
- Лунниця сімейний талісман, який сприяє міцному шлюбу та гармонії взаємовідносин між подружжям.
Магічні і захисні властивості лунниці проявляються поступово, розкриваючись подібно квітці. Справа в тому, що талісман повинен спочатку звикнути до своєї власниці, насититися її енергетикою і лише після цього відбувається процес включення оберега.
Дія оберегу впливає не тільки на жінку, яка носить його при собі, але і на оточуючих. Саме з цієї причини, вважається, що лунниця здатна оберігати дітей своєї господарки, захищаючи їх від хвороб, лихого ока і чужого негативу.
Замовити прикраси з підвісками лунниці можна в нашому магазині
Як носити оберіг
Лунницю носили як прикрасу: сережки, кулон, підвіска, тобто, напоказ, на відміну від натільних хрестів. Однак якщо річ використовувалася як талісман, і на неї накладалося закляття, вважалося, що краще її ховати від сторонніх очей.
Лунарний символ також вишивали на нижній білизні, вважаючи, що чим ближче він до тіла, тим сильніша його дія. Носити лунницю на шиї можна і з хрестильним хрестиком, і з іншою прикрасою, за умови, що кожна прикраса буде на окремому ланцюжку або мотузку.
Носити лунницю можна постійно.
За наших предків дівчинці дарували лунницю на день нарождення на перший рік, і та носила його до самої смерті. Вважалося, що так дівчинка набувала потужного покровителя в особі богині Мари, що захищала її від впливу темних сил і благотворно впливала на формування майбутнього.
Не слід було дарувати комусь свій оберіг або передавати його у спадок, оскільки він був заряджений енергетикою певної людини. Найчастіше таку річ ховали разом із господаркою.
Коли для людини наступають «темні часи», оберіг стає активніше, при цьому беручи малу плату з господаря у вигляді невеликого нездужання, слабкості або легкої нудоти. Такий амулет не призначався особам, які займалися темним ворожінням або мали злі наміри: він повставав проти своєї господині, підкидаючи їй перепони та неприємності.
Хоча часи змінюються, але лунниця залишається не лише історичною прикрасою, але й джерелом магії та символізму для тих, хто шукає зв’язок із давніми традиціями. Ця прикраса стала не просто витонченим аксесуаром, а своєрідним магічним містком, який переносить нас у світ минулих епох і розкриває перед нами таємниці слов’янської культури. Присутність лунниці у житті сучасних людей дозволяє зберегти зв’язок із давніми обрядами та віруваннями, підкреслюючи важливість культурного спадку та глибокого розуміння таємниць, які приховуються у традиційних оберегах.