Види пряжі для в’язання

Види пряжі для в’язання спицями і гачком

Зараз на ринку пряжі пропонують дуже великий вибір – на любий смак і гаманець. Пряжа з шерсті, напівшерсті, альпака, твід, кашемір, пух норки, бавовна, віскоза і т.д. – все для того, щоб задовольнити наші потреби… Щоб не розгубитися в цьому розмаїтті я підготувала статтю з найбільш популярними видами пряжі.

Вовняна і напіввовняна пряжа

Найпоширенішу і недорогу пряжу виробляють із вовни овець.

Для в’язання використовують як стопроцентну вовняну пряжу, так і змішану – з додаванням акрилу, поліаміду, мохеру і т.д. Акрил робить пряжу більш еластичною та міцною. Крім того, це знижує вартість вовняної пряжі. З практичної точки зору вміст акрилу в пряжі також несе переваги – на речах з пряжі з акрилом утворюється менше ковтунців.

Переваги вовняної пряжі:

  • Натуральність – шерсть по структурі схожа на людське волосся, завдяки чому виникає почуття комфорту при доторканні виробу зі шкірою.
  • Гігроскопічність – шерсть погано намокає, крім того, вона відводить вологу від тіла.
  • Стійкість до зминання завдяки високій пружності вовняного волокна.
  • Зберігає тепло.
  • Вовняні речі досить міцні.

Недоліки вовняної пряжі:

  • Має властивість до звалювання та нестійкість до тертя, через що відбувається утворення ковтунців.
  • Колкість, якщо пряжа поганої якості, а також при чутливій шкірі.
  • Індивідуальна непереносимість алергіками.
  • Необхідність дбайливого догляду за виробами із вовни.

Мериносова пряжа

Меринос – шерсть новозеландських чи австралійських овечок різного віку. Найтонша і найякісніша зістригається з холки молодих ягнят, грубіша — з дорослих тварин. Мериносове руно давно визнане у всьому світі, як найкраще, воно дуже тепле і м’яке.

Оброблена найтонша пряжа з овечої шерсті визнана елітною і коштує дорого. Вона широко використовується у всьому світі і вважається еталоном якості. Пряжа тонка і м’яка, спрядена в кілька ниток. В’язати з неї можна як ажурні, так і об’ємні теплі речі. Вовна не вбирає запахи і добре тримає тепло навіть при намоканні. Колірні відтінки пряжі меринос відрізняються великою різноманітністю.

Мериносова шерсть ідеально підходить для в’язання дитячих речей. Також її використовують для в’язання речей для алергіків, тому що на неї немає ніякої реакції.

Серед відмінних переваг пряжі з вовни мериноса можна відзначити чудову здатність зберігати тепло, при цьому шкіра у в’язаному одязі з цієї пряжі добре «дихає», тому в ній тіло не потіє.

Мохерова пряжа

Мохер (ангора, тур. muyhyar) – пряжа з вовни ангорської кози. Батьківщиною ангорських кіз вважається турецька провінція Ангора, звідки вони отримали свою назву. Тому іноді мохер називають ангорою. Довгий час існувала заборона вивезення з Туреччини кіз і їх вовни, щоб зберегти монополію цього виробництва. Тільки на початку дев’ятнадцятого століття європейці змогли вивозити з країни ангорських кіз та тканини з їхньої вовни. Сама назва «мохер» виникла після скандалу з китайською пряжею з пуху кроликів у 15 столітті, яку почали продавати під виглядом ангорської, після чого ангорська вовна була перейменована на мохер (що арабською означало «обраний», «кращий», «добірне руно»).

Особливості цієї вовни такі, що стовідсоткової мохерової пряжі бути не може. Тому вся пряжа виготовляється в поєднанні з другими волокнами – акрилом, поліамідом, шовком і т.д.

Кід мохер

Кід мохер (Kid mohair) – волокно, яке одержують від козенят у віці до 6 місяців при першій  стрижці. Це тонке і м’яке волокно, хоч і з меншим блиском, ніж у дорослих тварин. Супер кід мохер (Super kid mohair) – найкращі партії кід мохера – найтонше і ніжніше волокно, шовковисте і дуже приємне на дотик.

Натуральний кід мохер не колеться і не викликає алергічної реакції.

Переваги мохеру:

Безперечними плюсами пряжі є її м’якість разом із пружністю і міцністю. Ніжний матеріал дає можливість створювати прекрасні речі, які приємні до тіла та чудово виглядають. Мохер добре піддається фарбуванню, при фарбуванні виходить унікальна палітра кольорів –  від пастельних до яскравих.
Речі з такої пряжі теплі взимку, тому що пряжа має відмінні ізоляційні властивості, і прохолодні влітку через здатність добре вбирати вологу.
Мохер міцний, еластичний, вогнестійкий і не мнеться, тому вважається високоякісним волокном.

Недоліки мохеру:

Серед недоліків – висока вартість пряжі. Через незвичайні властивості та високу популярність такі нитки коштують дуже дорого. Крім того, готові вироби з мохера вимагають регулярного та дбайливого догляду (тільки ручне прання у воді кімнатної температури і сушіння в горизонтальному вигляді). Прасувати такі вироби не варто, можна при потребі обережно відпарити.

Ангорова пряжа

Спочатку ангорою називали шерсть ангорських кіз. Розведенням яких займалися виключно у Туреччині. Вона високо цінувалася за унікальні властивості. У Китаї, намагаючись створити аналог, назвали ангорою шерсть кролика. Щоб не було плутанини, турецьку пряжу перейменували на мохер. Тому, зараз ангора – це нитки, що отримуються з вовни та пуху лише ангорового кролика, методом вичісування чи стрижки.

Пряжа виготовлена ​​з ангорського пуху зустрічається дорого коштує. Коротке та ніжне хутро кролика погано піддається прядінню, тому до нього додають додаткові натуральні або синтетичні волокна – меринос, шовк, акрил, поліестер і т.д. Найякіснішу пряжу виготовляють із ворсу довжиною 6 — 12 см. Коротші волоски йдуть на виробництво бюджетних варіантів. Вичісують кролика двічі на рік, а стрижуть один раз на 10 – 13 місяців. З урахуванням малого виділення шкірного сала, пух кролика дуже чистий.

Переваги ангорової пряжі:

  • Зносостійкість. Речі, зв’язані з якісною пряжі, прослужить не один рік, але за умови правильного догляду.
  • Гігроскопічність. Будь-яка шерсть, у тому числі й ангорська, має високий коефіцієнт повітропроникності. До того ж, вона добре вбирає пари людського тіла, що дозволяє зберігати сухе тепло.
  • Низька провідність тепла. Одяг з ангорки, незважаючи на її легкість, дуже теплий.
  • Гіпоалергенність. Кроляче хутро вкрай рідко викликає алергічні реакції.

Недоліки ангорової пряжі:

  • Пряжа виготовлена ​​з ангорського пуху дорого коштує.
  • Вироби з ангорської вовни не перуть в машинці. Підходить тільки хімчистка або ручне прання із застосуванням спеціальних засобів для прання шерсті.
  • Ще один мінус ангорової пряжі в тому, що шерстинки постійно лізуть, прилипаючи до іншого одягу.

Пух норки

Хоч би як не хотілося, але вовни справжніх норок у складі рівно нуль процентів. З «шубки» цих тварин пряжу не виробляють у принципі. “Пух норки” – це назва, що передає тактильні відчуття і позначає середню довжину ворсу.

Пряжа виготовляється із вовни ангорських кроликів із додаванням поліаміду. Цей вид пряжі розроблявся як найкраща альтернатива пухнастому, але колючому мохеру. Завдяки синтетичним волокнам речі виходять більш зносостійкими і не протираються під верхнім одягом. Хоча матеріал пухнастий, він не схильний до утворення ковтунців. Тому можна сміливо використовувати його для створення плечових виробів.

Сам по собі пух норки не тримає резинку. Щоб зробити пряжу більш еластичною, у комплекті з кожним мотком йде котушка тоненької ниточки в тон для підмотування.

Переваги пуху норки:

  • Пряжа дуже економна. Після ВТО нитка розбухає, пух заповнює просвіти між стінками петель і полотно не просвічує.
  • Полотно виходить легким та повітряним, як хмаринка.
  • Перевершує мохер на дотик по м’якості (тактильно нагадує італійського спушеного мериноса).
  • Вироби виходять теплими, але не паркими.
  • Речі, зв’язані з ниток пуху норки, дуже міцні, зносостійкі, не скочуються, навіть не дивлячись на пухнастість.
  • Сама пряжа гіпоалергенна, тому підходить для створення навіть дитячих речей.
  • Практичність – вироби можна прати і віджимати в машинці без інших речей у барабані.

Недоліки пуху норки:

  • Прати такі вироби рекомендується з особливою обережністю.
  • Досить висока ціна.
  • Під час в’язання нитка “лізе і линяє”, але після декількох ВТО випадіння ворсу припиняється.

Альпака

Альпака – це тварина, що належить до сімейства верблюдів (до якого належать верблюд, лама та Вігонія Лаваджо).

Існує дві породи альпаки: «Сурі» та «Уакайя». Порода Сурі цінніша, ніж порода Уакайя, тому що її волокно гладке і дуже тонке, блискуче, що нагадує шовк, але ця порода дуже рідкісна і становить лише 1% від всієї альпаки. Пряжа альпаки сурі в кілька разів дорожча за пряжу альпаки Уакайя і практично не надходить у масовий продаж.

Порода Уакайя найпоширеніша, структура її вовни більш хвиляста та пружна. Залежно від віку альпака може виробляти від 3 до 6 кг вовни на рік, а за 30 років життя вона дає близько 120 кг вовни.

Хутро тварин ділиться на кілька видів залежно від товщини волокна: Королівська альпака – діаметр волокна 19 мкм, Бебі альпака – діаметр волокна 22,5 мкм, Дуже м’яка альпака – діаметр волокна 25,5 мкм та Доросла альпака – 32 мкм.

Переваги альпаки:

Пряжа з альпаки в сім разів тепліша чим мериносова, втричі міцніша і при цьому набагато легша і м’якша, практично водонепроникна, не містить ланоліну, внаслідок чого одяг з альпаки довго залишається чистим. Вона не валяється і не викликає алергічних реакцій, дуже м’яка, тому підійде для в’язання дитячого одягу.

Одяг із пряжі альпаки цінується за її легкість та велику теплоємність. Цей одяг дуже зносостійкий, і не створює статичну електрику.

Недоліки альпаки:

Прати речі із альпаки потрібно руками. Не викручувати і не сушити в машинці. Такий одяг майже не мнеться, але якщо потрібно його погладити – виставляйте найнижчу температуру або краще відпарьте.

Є у пряжі з альпаки ще пару мінусів — дорого коштує та погано тримає форму.

Твідова пряжа

Трохи історії. У гірських районах Шотландії ще з часів раннього Середньовіччя з грубої вовни отримували товсту, теплу, зносостійку тканину, названу твідом. З неї шили простий і грубий одяг, який міг захистити чоловіка від пронизливого вітру і безперервного дощу. Горяни носили твідові плащі, використовуючи їх як укриття від негоди, ковдри для ночівлі, попони для коня.

Від постійного носіння поверхня тканини покривалася шаром жиру, який відштовхував воду. В результаті виходив водонепроникний, теплий одяг з натуральної вовни, який зберігав свої якості надовго. Спочатку вона була жорсткою та колючою, але під впливом вологи пом’якшувалась. Фарбували твід натуральними барвниками, серед яких – лишайники, верес, різні трави. Вони давали дуже стійкі, але бляклі та невиразні кольори.

Одяг ткали з грубої вовни, у складі нитки неодноразово зустрічалися вкраплення з більш товстою структурою, незабарвлені або різнокольорові ділянки. З часом змінювалася технологія виробництва ниток і пряжі, та її відмінні риси залишалися постійними.

Склад та характеристики

Сучасна твідова пряжа виглядає саме так – з потовщеннями і острівцями неоднорідності. Вона зберігає неяскраве забарвлення і може містити у складі не тільки овечу, а й інші види вовни, а також бавовну та синтетичні матеріали. Потовщення можуть бути рідкісними чи частими. На світлій пряжі зазвичай темні вкраплення, на темній – світлі.

Переваги твіду:

  • Навіть найпростіша модель з цих ниток виглядає стильно та ефектно.
  • Вона рекомендується для початківців, так як на полотні з неоднорідною структурою нерівномірно вив’язані петлі не видно.

Недоліки твіду:

  • Твід в готовому виробі злегка поколює.
  • Дає усадку по довжині.
  • При в’язанні спицями полотно може перекоситися. Це можна виправити, спробувавши інший візерунок або додавши іншу ниточку (наприклад меринос) в підмот.

Як доглядати за речами, зв’язаними з твіду?

  • ручне прання – у теплій воді зі спеціальними рідкими засобами;
  • віджимання – за допомогою сухого рушника;
  • сушіння – тільки на рівній горизонтальній поверхні;
  • зберігання – на полиці, а не на вішалці.

Уникайте теплової обробки виробів з твіду, прогладжування призведе до розтягування і втрати еластичності ниток.

Кашемір

Кашемір – пряжа з козячого пуху. З породи кіз – Кашмирських, які мешкають у Тибеті та гірських областях Індії, Ірану, Іраку. Умови життя у цих гірських областях досить суворі. Влітку температура сягає позначки +50С, а взимку опускається до -40С. У такому середовищі у кіз знизу відростає густий і тонкий пух, тоді як верхній шар вовни залишається досить грубим. Тому шерсть не стрижуть, а вичісують із грудей та живота.

Кашемірова пряжа є однією з найдорожчих і по праву вважається синонімом розкоші, а за м’якістю можна порівняти з шовком. Невипадково його називають «королівська пряжа», «вовняний діамант» чи «дорогоцінна нитка». Чистий кашемір слабо тримає форму через свою м’якість, вироби витягуються під власною вагою. У виробництві пряжі для в’язання 100% кашемір практично не зустрічається, а його вміст у різних видах пряжі, представлених на сучасному ринку, коливається від 5 до 60%.

Верблюжа шерсть

У пряжі для ручного в’язання може застосовуватися як у чистому вигляді, так і суміші з іншими волокнами. Найбільш якісною вважається шерсть двогорбого верблюда породи Бактріан (використовують переважно підшерсток). Бактріан добре пристосований до проживання в умовах різко континентального сухого клімату з спекотним і сухим літом та дуже морозними та сніговими зимами.

Завдяки порожній структурі, верблюжа вовна міцніша і легша за інші види вовни, краще зберігає тепло. Для валяння така шерсть не підходить, тому що дуже погано звалюється. Шерсть бактріана йде на речі, призначені для експлуатації в найсуворіших і найхолодніших умовах, наприклад, одяг для космонавтів, полярників або водолазів. Середня товщина волосин вовни та підшерстка верблюда має товщину від 6 до 120 мікрон при середньому показнику 18-19 мікрон. Це може зрівнятися лише з показниками товщини найкращих овець мериносів. Але при цьому верблюжа шерсть через свою міцність має поколюючі волоски: з одного боку – створюється ефект масажу, покращується кровообіг; з іншого боку – “коління” одяг може не сподобатися дітям і людям з чутливою шкірою. Варто зазначити, що під терміном “верблюжа вовна” часто мається на увазі вовна, отримана від усіх членів сімейства верблюдів (лами, альпаки, вікуньї).

Бавовняна пряжа

Бавовна – це волокно рослинного походження, його одержують із насіннєвої коробочки – плоду бавовнику. Після дозрівання плода бавовнику насіннєва коробочка розкривається, її збирають і відвозять на бавовняний завод. На ньому на спеціальних машинах відокремлюють волокна від насіння та сортують по довжині. Волокна бавовни пресуються у стоси та відправляють на склад готової продукції. Потім з них роблять безперервні волокна і далі пряжу.

Бавовна вважається ідеальною для літніх виробів, так як вона має хороші абсорбуючі властивості – вбирає вологи в багато разів більше власної ваги і відводить її шляхом випаровування. Своє широке поширення ця пряжа набула завдяки гіпоалергенності, міцності, вона легко фарбується. Є три різні види бавовни, які використовуються для виробництва пряжі. Найбільш поширеним типом є високогірний, що становить майже 90% усієї бавовни, що виробляється у світі. Інші 10% складаються з двох високоякісних бавовни – єгипетської бавовни та піма.

Дуже популярною є мерсеризована бавовна – це та, яка має блискучу і гладку поверхню, вона пройшла спеціальну обробку у розчині каустичної соди. Міцна і шовковиста мерсеризована бавовна на вигляд нагадує синтетичні або шовкові волокна. Вироби цього матеріалу не линяють і не вигоряють на сонці, приємні при носінні, їх складно порвати або деформувати.

Вид скрутки дуже впливає на якість і тактильні особливості виробів з бавовни – чим сильніше скручена нитка і гладша пряжа, тим міцніше вийде полотно і буде менше пілінгуватись, чим слабкіша скрутка – тим м’якше і приємніше полотно, але, в такому випадку , воно має слабку зносостійкість.

При роботі з бавовняною пряжею потрібно обов’язково пам’ятати про те, що бавовна не еластична і не пружна – вона сідає при пранні, але потім може дуже витягнутися при носінні. Підбираючи модель, обов’язково пам’ятайте про особливості – резинка не пружинить, а коси та арани не будуть тримати форму.

Віскоза

Базова сировина для віскози – це целюлоза, яку одержують із деревини. Однак, щоб з дерева отримати пряжу, вона проходить довгий шлях. Спочатку дерево подрібнюють у дрібну тріску, а потім розчиняють у лугу. Масу, що утворилася, висушують і далі вже з неї роблять пряжу. Спочатку цей матеріал задумувався, як більш дешевий замінник шовку.

Переваги віскози:

  • Повітропроникність – волокна віскози відмінно пропускають повітря, завдяки чому тіло вільно дихає.
  • Гігроскопічність – віскоза добре вбирає вологу, що добре, як для зимового, так і для літнього одягу.
  • Віскоза добре поєднується з іншими волокнами.
  • Вона дуже м’яка і приємна на дотик. В одязі з віскози завжди комфортно.
  • Відводить зайве тепло від тіла.
  • Віскоза досить міцне волокно.Не накопичує статичну електрику.
  • Легко піддається фарбуванню.

Недоліки віскози:

  • Легко мнеться.
  • Вимагає дбайливого догляду. При неправильному пранні виріб може деформуватися.
  • Волокна віскози стають значно менш міцними під час намокання.
  • Може давати усадку під час прання.
  • Низька зносостійкість.

Акрил

Вперше було отримано американською компанією Дюпон у 1952 році. Над розробкою цього синтетичного волокна компанія працювала близько 10 років. У результаті вона зуміла домогтися того, що отримане волокно було легким, м’яким, за своєю текстурою нагадувало шерсть, але найголовніше, акрил дуже легко фарбується, що дозволяє створювати пряжу різних кольорів.

Акрил дуже об’ємний, тому у складі товстої пряжі для в’язання часто бачимо вміст акрилу. Він має гарну термостійкість, що відмінно для створення теплих светрів, проте він не вбирає вологу, тому не здатний відвести її від тіла. Акрил не дає усадки, але під час носіння він досить швидко скочується, що псує зовнішній вигляд виробу. А ще він електризується.

Одяг зі 100% акрилу недорогий, але недостатньо комфортний у носінні і має низьку якість. Однак вміст акрилу у складі натуральної пряжі може додати останньої додаткові переваги. Наприклад, напіввовняна пряжа з акрилом. Така пряжа дешевша за натуральну вовну, досить тепла, значно меншою мірою дає усадку, забарвлюється в яскравіші кольори, відводить вологу від тіла, вона легша, і дозволяє створювати більш товсту нитку.

Поліамід

Це синтетичне волокно має високу міцність. Такі волокна не тягнуться і дуже важко рвуться. Однак головною його перевагою, завдяки якій він такий популярний у складі пряжі, це те, що він дуже добре тримає форму.

Такі волокна будуть дуже доречними в поєднанні з м’якою пряжею, яка не здатна тримати форму і має низьку зносостійкість. Наприклад, віскоза чи ангора. Що стосується пуху кролика, то він просто не здатний існувати як окреме волокно, він дуже швидко звалюється, втратить форму і з часом просто вилиняє. У цьому випадку поліамід допомагає сформувати нитку, придатну для в’язання.

Також поліамід додається у пряжу для шкарпеток. Це дозволяє отримувати міцні зносостійкі вироби, які можуть носитися не один рік. Така спеціальна пряжа випускається багатьма популярними фірмами – Алізе, Нако, Газал, Лана Гросса і т.д.

Нейлон

Це різновид поліамідних волокон, тому часто у складі пряжі його часто вказують як поліамід. Нейлон був отриманий компанією Дюпон у 1935 році. Він має високу зносостійкість і еластичність. Однак, як і всі поліаміди, він дуже погано відводить вологу від тіла. Нейлон має низьку теплостійкість.

Ідеальним співвідношенням вмісту нейлону у пряжі є 10-15%. У такому співвідношенні він не погіршує властивості натуральних волокон, такі як гігроскопічність та теплостійкість, але при цьому збільшує зносостійкість готового виробу.

Пряжа з вовни і нейлону в співвідношенні 70 на 30% використовується при в’язанні міцних шкарпеток.

Еластан

Це загальна назва для еластичних волокон. Часто, окрім еластану, так називають спандекс, лайкру. Масове використання еластану почалося 1958 року.

Як і у більшості синтетичних волокон, головні недоліки еластану, це низька теплостійкість та гігроскопічність. А із позитивних якостей можна відзначити дуже високу пружність. Таким чином, вміст у складі пряжі лише 5% еластану дозволяє досягти значного збільшення еластичності нитки.

Дралон

Дралон – спеціальне волокно (похідний поліакрилу, виготовляється з поліакрилонітрильних волокон), дуже міцне і стійке до різних видів впливу. Пряжа з включенням дралона м’яка, формостійка, зберігає тепло, легко переться, швидко сохне.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *